Ерос Беральдо (, 27 липня 1929, Верона — 27 грудня 2004, Верона) — італійський футболіст, що грав на позиціях захисника і півзахисника, зокрема за «Мілан», у складі якого — триразовий чемпіон Італії.
По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Ігрова кар'єра Народився 27 липня 1929 року у Вероні. Вихованець футбольної школи «Падови». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1948 року в основній команді того ж клубу, в якій провів чотири сезони, взявши участь у 43 матчах чемпіонату.
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Мілан», до складу якого приєднався 1952 року. Відіграв за «россонері» наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри. За цей час тричі виборював титул чемпіона Італії.
Протягом 1959—1961 років захищав кольори клубу «Дженоа», а завершив ігрову кар'єру в «Чезені», за яку виступав протягом 1961—1963 років.
Кар'єра тренера Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1968 року, очоливши тренерський штаб команди четвертого італійського дивізіону «Беллуно», яку 1971 року вивів до Серії C.
1975 року став головним тренером команди рідної «Падови», що на той час також змагалася на рівні третьої за силою ліги країни. Тренував клуб з Падуї один рік.
Згодом у 1976–1979 роках попрацював з «Кьоджа Соттомарина» та «Аудаче Сан Мікеле».
Помер 27 грудня 2004 року на 76-му році життя у Вероні.
Титули і досягнення Чемпіон Італії (3): «Мілан»: 1954-1955, 1956-1957, 1958-1959
Посилання
Дані про гравця в «Енциклопедії футболу».