Харківська суконна фабрика «Червона нитка» — історичне підприємство легкої промисловості в Харкові, що спеціалізувалося на виробництві вовняних та напіввовняних тканин. Була розташована в районі Журавлівки за адресою: вул. Шевченка, 24.
Історія Підприємство було засноване Яковом Натановичем Шульманом у липні 1916 року як «Товариство Харківської суконної мануфактури»ФАБРИЧНО-ЗАВОДСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ. Харківський технологічний інститут в хроніці найважливіших фактів та подій Харкова та Харківської губернії (1916 рік) Сайт науково-технічної бібліотеки НТУ «ХПІ». На початковому етапі це було напівкустарне виробництво: використовувалися переважно ручні ткацькі верстати, а також прядильні та сновальні машини з ручним приводом. Річний обсяг виробництва на той час становив лише 60 тисяч метрів тканини.
У 1920 році фабрика була націоналізована як «Суконна фабрика „Червона нитка“». З 1 жовтня 1922 року вона була включена до складу комбінату «Текстшвейпром». На той час на фабриці працювало 320 робітників та 41 службовецьСправочный каталог Российской промышленности. М.-П.: Изд. ВСНХ, 1923. 612 с. С. 143.
Директором фабрики у другій половині 1920-х був чекіст Степан СаєнкоПровинциальная ЧеКа: сборник статей и материалов. — Харьков: Клио, 1994. С. 35.
Фабрику було суттєво модернізовано в роки першої радянської «п'ятирічки» — між 1928 і 1932 роками. Було зведено новий чотириповерховий виробничий корпус площею 12,5 тис. м². Завдяки повній реконструкції та встановленню механічного обладнання, до 1940 року випуск тканин зріс 1,5 млн метрів тканини на рік.
Разом з тим, умови праці робітників залишалися важкими. Зокрема харківське бюро комуністичної партії у 1933 році розглядало справу про отруєння всієї нічної зміни фабрики в фабричній їдальніЕдуард Зуб. Як столичні комуністи з антисанітарією боролися. Медіапорт, 07.08.2019.
Під час радянсько-німецької війни фабрика була повністю спаленаТрудящиеся Харьковской области в Великой Отечественной войне / [С. З. Голиков и др.]. — [Харьков]: Харьк. кн. изд-во, 1960. — 204 с. С. 103. Відновлення почалося у 1943 році. Вже у квітні 1944 року було отримано першу післявоєнну продукцію, а в 1951 році підприємство вийшло на довоєнний рівень випуску.
Продукція та міжнародне визнання
У 1970-х роках фабрика була оснащена високоефективним прядильним та ткацьким обладнанням радянського виробництва. Основний асортимент включав: Чистововняний драп «Харківський» (візитівка підприємства); Напіввовняні тканини; Тканини для оббивки меблів.
Загальний обсяг виробництва у цей період більш ніж удвічі перевищував довоєнні показники. Висока якість харківського сукна дозволила фабриці стати регулярним учасником престижних виставок: ВДНГ СРСР та УРСР; Міжнародні виставки в Марселі, Монреалі, Нью-Йорку, Загребі.
Сучасний стан Після розпаду СРСР фабрика пройшла процес приватизації та реорганізації (ВАТ «Червона нитка»). У ринкових умовах підприємство зіткнулося з жорсткою конкуренцією з боку імпортних тканин й припинило існування.
На сьогодні частина історичних корпусів на вулиці Шевченка використовується за прямим призначенням (текстильне та швейне виробництво), а інша частина перетворена на складські та комерційні приміщення. Назва «Червона нитка» залишається впізнаваним топонімом у Харкові.
Відомі люди
Директори Після 1924 — Степан Саєнко 1930-ті? — ЕнкерДаниленко М. Л. Стерегли нас как золото, а ценили как г… У кн. Страницы трагических судеб: сб. воспоминаний жертв полит. репрессий в СССР в 1920–1950-е гг. / сост. : Е. М. Грибанова, Е. С. Зулкашева, А. Н. Ипмагамбетова и др. Алматы, 2002. С. 19–85. С. 83 1977—1983 — Анатолій Волок
Працівники Клосс Михайло Миколайович (1903 чи 1905—1937) — комуніст родом з Галичини, розстріляний у Сандармоху; у 1934 — прядильник фабрики Петльований Віталій Іванович (1914—1989) — український письменник; працював на фабриці близько 1935—1936 роківУсмішка Віталія Петльованого [Текст]: До 90-річчя від дня народження / ред.: Н. Поклад, Н. Даниляк ; авт. передмови О. В. Пугач. — Київ: Пугач, 2005. — 188 с Феоктистова Катерина Олексіївна (1916—1987) — радянська дослідниця в галузі фізики; у 1933—1934 роках працювала на фабриці хіміком-технологомФеоктистова Екатерина Алексеевна. [Биография]// На орбитах памяти: об основателях и созидателях уральского ядерного центра. — 2009. — С. 632 Шаповалов Олександр Трохимович (1910—1988) — радянський військовик; у 1930—1932 роках працював майстром
Див. також Легка промисловість України Вулиця Шевченка (Харків) Харківська панчішна фабрика
Примітки
Джерела Харьков. Краткая справочная книга. — Харків : Прапор, 1976. — 296 с.
Посилання Наталія Ісаєва. Фабрика “Червона нитка” у Харкові: історія та розвиток