Сердар Сейтмурадович Рахімов (нар. , селище Ходжамбас Чарджоуської області, тепер Лебапського велаята, Туркменістан) — туркменський та радянський діяч, журналіст, секретар ЦК КП Туркменії. Член Бюро ЦК КП Туркменістану з 12 травня 1990 до серпня 1991 року. Кандидат історичних наук (1985—2002). Депутат Верховної ради Туркменської РСР.
Життєпис У 1973 році закінчив факультет журналістики Московського державного університету імені Ломоносова.
У 1973—1979 роках — кореспондент Інформаційного агентства при Раді міністрів Туркменської РСР у Чарджоуській області.
Член КПРС з 1977 року.
У 1979—1986 роках — інструктор, завідувач сектору відділу пропаганди та агітації ЦК КП Туркменії.
У 1985 році закінчив аспірантуру Ташкентської вищої партійної школи при ЦК КП Узбекистану.
У 1986 — вересні 1987 року — 1-й заступник голови Державного комітету Туркменської РСР з телебачення та радіомовлення.
У вересні 1987 — липні 1990 року — голова Державного комітету Туркменської РСР з телебачення та радіомовлення.
12 травня 1990 — 16 грудня 1991 року — секретар ЦК КП Туркменістану — голова Ідеологічної комісії ЦК КП Туркменістану.
Потім — голова Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення Туркменістану.
З 6 січня 1995 року — радник-посланник Посольства Туркменістану в Ісламській Республіці Пакистан.
Після повернення до Туркменістану працював у комерційних структурах, брав активну участь у відновленні Комуністичної партії Туркменістану, став її керівником.
У грудні 2002 року Рахімову висунули звинувачення в участі в замаху на президента Сапармурата Ніязова. За даними органів безпеки Рахімову було доручено захопити державне телебачення Туркменістану та виступити зі зверненням до нації. На думку багатьох дослідників, цей замах інсценували з метою ліквідації опозиції режиму Ніязова.
Сердара Рахімова заарештували 2 грудня 2002 року та 18 січня 2003 року засудили до 25 років позбавлення волі (5 років в'язниці та 20 років колонії суворого режиму із забороною обіймати відповідально-матеріальні та керівні посади протягом 3-х років). Ще до суду, в грудні 2002 року Вища рада з науки і техніки при президенті Туркменістану позбавила Рахімова наукового ступеня кандидата історичних наук. Усіх його родичів звільнили з роботи.
На захист Рахімова виступила низка комуністичних партій колишнього Радянського Союзу, а також ініціативна група журналістів-випускників Московського державного університету.
Нагороди та відзнаки орден «Партійна доблесть» (Союз комуністичних партій — КПРС) (.10.2009)
Примітки
Джерела Рахимов Сердар Сейитмурадович Рахимов Сердар