Тихон Михайлович Алексенко-Сербин (10(22) серпня 1869, Ромни, нині Полтавська область — 3 лютого 1941, Москва) — технолог, винахідник.

Життєпис Народився 10(22) серпня 1869 року в місті Ромни.

Закінчив Харківське реальне училище у 1890 році.

У 1897 році завершив навчання на механічному відділенні Харківського технологічного інституту, здобувши звання інженера-технолога.

ВУ 1898 році працював на золотоканительній фабриці «Владимир Алексеев і К.» у Москві. Від 1899 року був її завідувачем. На підприємстві заснував фізико-хімічну лабораторію та відділ алмазного волочильного інструменту.

Упродовж 1899—1900 років розробив і впровадив у виробництво нові види продукції з благородних і кольорових металів та їх сплавів. Ці вироби були відзначені Ґран-Прі на Всесвітній виставці у Парижі 1900 року, а сам винахідник отримав золоту медаль і диплом. У 1905—1909 роках за його ініціативою на базі фабрики було організовано міднопрокатний і кабельний заводи.

Був членом правління Товариства золотоканительного виробництва «Владимир Алексеев, П. Вишняков і А. Шамшин», а також Товариства «Алексея Болтова Сыновья» (фабрика фольги, галунів, парчі та срібних ниток) у Москві.

У 1913—1914 роках організував електролампову фабрику, а у 1914—1915 роках — виробництво цоколів для електроламп. У 1915 році розробив спосіб отримання електропровідного дроту, ізольованого емальлаком. У 1919—1922 роках створив спеціалізовану лабораторію вугільних волосків та налагодив їх виробництво.

У 1922 році організував Державну дротовитягальну і кардонабірну фабрику та очолив її. Того ж року виступив одним з організаторів і головою Бюро з досліджень і промислового застосування рідкісних елементів. У 1923 році ініціював створення вольфрамової лабораторії на кабельному заводі в Москві.

У 1922—1923 роках очолював Бюро з дослідження рідкісних елементів при НТО ВРНГ.

Від 1922 року здійснював викладацьку діяльність у вищих навчальних закладах Москви. У 1930 році отримав звання професора.

У 1927—1928 роках за його проектами і під його керівництвом уперше було організовано промислове виробництво вольфраму, молібдену та виробів з них.

У 1930—1931 роках створив і очолював Лабораторію надтвердих сплавів ЦНДІТМАШ, згодом перейменовану на Лабораторію металокераміки, де виконав і впровадив у виробництво низку робіт у галузі порошкової металургії та розробки абразивних матеріалів.

Основні праці

Производство электропроводов и кабелей. Москва; Ленинград, 1930 Курс по металлургии и обработке редких металлов (вольфрам, молибден, тантал и др.). Ч. 1. Физико-химические свойства вольфрама. 1931 Вольфрам. Москва, 1931 Сурьма. Москва, 1931 Ртуть. Москва, 1931 Холодное волочение черных металлов. Москва, 1938 (співавтор)

Література

Памяти Т. М. Алексенко-Сербина. Некролог // Машиностроение. 1941, 6 февр. Поздняк Н. З. Выдающиеся деятели порошковой металлургии (К юбилею Т. М. Алексенко-Сербина) // Порошковая металлургия. 1961. № 5. Ламан Н. К. Тихон Михайлович Алексенко-Сербин. Москва, 1969.

Примітки

Джерела

Алексенко-Сербин Тихон Михайлович (1869—1941) — Бібліотека НТУ «ХПІ»