Кайзервальд ( — Королівський ліс) — німецький концентраційний табір у Латвії у північній частині Риги, що існував у 1943 — 1944 роках під час Другої світової війни.

Історія Табір був збудований у березні 1943 року для латвійських євреїв на півночі Риги. Його будували в районі Межапарку силами в'язнів, привезених із табору Заксенхаузен, це були переважно німецькі та польські карні злочинці. Серед перших в'язнів табору було також кілька сотень ув'язнених з Німеччини.

Ризькі євреї прямували до Кайзервальду з червня 1943. Наприкінці вересня 1943 року ризьке гетто було ліквідовано, а його в'язні переведені в концентраційний табір Саласпілс, розташований у передмісті Риги. В'язнів «малого гетто» ще в серпні 1943 року перевели в Кайзервальд, туди ж у жовтні-листопаді перемістили вцілілих євреїв Латвії (близько 2 000 осіб), а також в'язнів гетто з Вільнюса, Шяуляя та інших місць.

Кайзервальд був не табором смерті, а трудовим табором, його ув'язнені працювали великі німецькі фірми, переважно на AEG. Інші ув'язнені працювали також у шахтах, на фермерських господарствах та в самому таборі. У 1944 році в Кайзервальд з Угорщини було привезено тисячі єврейських жінок, а також група євреїв з Лодзі.

У березні 1944 року в таборі та його філіях перебувало ув'язнених: чоловіки та жінок. Лише 95 із них були неєвреями. Загальна чисельність ув'язнених табору за весь період його існування становила 18 тисяч осіб.

6 серпня 1944 року у зв'язку з наступом Червоної Армії почалася евакуація в'язнів табору до Штуттгофа в Польщі, також Бухенвальд і Дахау в Німеччині. Евакуацію було завершено у вересні, в таборі залишилося кілька десятків осіб, для виконання поточних робіт. Остання група була відправлена з табору в першій половині жовтня за кілька днів до того, як 13 жовтня табір був звільнений радянськими військами.

29 червня 2005 року на території колишнього табору було відкрито пам'ятник за проєктом скульптора Сольвейги Васильєвої за підтримки Ризької міської думи та посольства Німеччини.

29 червня 2005 року на території колишнього табору був відкритий пам'ятник за проектом скульптора Сольвейги Васильєвої за підтримки Ризької міської думи та посольства Німеччини.

Відділення табору у Ризі Ризькі євреї вирушали на роботи на низку підприємств, які стали потім філією Кайзервальда. Список філілалів:

АВА (Armeebekleidungsamt) (Яунмілгравіс, Ультрамариновий завод, вул. Остас 4). Трудовий табір, де в'язні ремонтували обмундирування вермахту. Balastdamm (вул. Баласт дамбіс), існував з 18 серпня 1943 р. до 1 липня 1944 р. Dünawerke (Завод «Провідник»), існував з 18 серпня 1943 р. до 6 серпня 1944 р. Heereskraftfahrzeugpark (Військова автобаза, вул. Уденс) Heereskraftfahrzeugpark (Військова автобаза, вул. Матіса 88 і Валмієрас), існувала з 18 серпня 1943 р. до 6 серпня 1944 р. Heereskraftfahrzeugpark (Військова автобаза, Park Hirtenstraße (Парк на вул. Гану), існував з 31 січня 1944 р. до 6 серпня 1944 р. Heereskraftfahrzeugpark (Військова автобаза, гараж СС і СД, вул. Реймерса). Kabelwerke AEG (вул. Гітлерштрассе, 214, ВЭФ), ув'язнені займалися виробництвом і ремонтом кабелів. Kaiserwald (Межапарк, концентраційний табір площею 3 га, між нинішнім просп. Вієстура і залізничним полотном, починаючи від просп. Межа за церквою), існував з 15 березня 1943 р. до 2 жовтня 1944 р. Lenta (фабрика «Лента», вул. Марупес, 10). Існував з 18 серпня 1943 р. до вересня 1944 р. і виготовляв уніформу для офіцерів СС високого рангу. У різний час тут утримували 600—1000 в'язнів-євреїв. Reichsbahn (Державна залізниця Німеччини, станція «Рига Товарна-1», вулиця Ханзас), існував з 18 серпня 1943 р. Spilwe (аеропорт Спілве, табір «Волері», цементний завод на вул. Подрага, 2), існував з 5 липня 1943 р. і використовувався для відновлення аеродрому, зруйнованого в червні 1941 р. Strasdenhof (Страздумуйжа, Відземське шосе, Югла), работал на AEG и существовал с 1 августа 1943 г. до 23 сентября 1944 г. Anodenwerkstatt (Анодна майстерня і командування Ріга-Стразденхоф, там же), існував з 1 червня 1944 р. до 30 серпня 1944 р. Truppenwirtschaftslager (Яунмілгравіс, підприємство «Sēklaseksports»), обслуговував військові частини СС і існував з 18 березня 1943 р. до вересня 1944 р.

Процеси над військовими злочинцями

Комендантом табору був оберштурмфюрер Альберт Зауер , який загинув у боях за Берлін 2 травня.

Керівниками майстерень у філії «Лента» концтабору були Фріц Шервіц та Едвард Рошман. Після війни деякий час Шервіц видавав себе за єврея і був опікуном єврейського майна в Баварії. За іншими даними, Шервіц дійсно був євреєм за походженням і використовував своє становище в СС, щоб урятувати низку ув'язнених. Рошман втік до Аргентини, де став бізнесменом.

У серпні 1985 року дюссельдорфський суд засудив до 5 років ув'язнення Гейнца Віснера.

Примітки

Використана література

Альтман И. А. Глава 5. Уничтожение евреев СССР. § 2. Уничтожение евреев в Прибалтике // Холокост и еврейское сопротивление на оккупированной территории СССР / Под ред. проф. А. Г. Асмолова. — М.: Фонд «Холокост», 2002. — С. 163—169. — 320 с. — ISBN 5-83636-007-7.

Esther Hagar. Kaiserwald // Encyclopedia of the Holocaust (4 Volumes) (англ.) / Israel Gutman, editor in chief. — New York: Macmillan Publishing Company, 1990. — Vol. 2. — P. 777—778. — (Hirsch Holocaust and Genocide Studies Collection). — ISBN 978-0025467057.

Додаткова література

М. Бобе. Євреї в Латвії, Рига, 2006, ISBN 9984-9835-3-6 Д. Зільберман. «І ти це бачив», Рига, «BOTA», 2006, ISBN 9984-19-970-3

Посилання

У Ризі відкрили меморіал на згадку про в'язнів нацистського концтабору «Рига-Кайзервальд» Пам'ятник в'язням табору Кайзервальд