Богомаз Владислав Миколайович (1 жовтня 1999, Висоцьк Любомльського району Волинської області — 27 лютого 2024, Іванівське Бахмутського району Донецької області) — український військовий, солдат Десантно-штурмових військ Збройних сил України, учасник ООС, загинув під час російсько-української війни.
Життєпис Народився у с. Висоцьк на Волині. Проживав у с. Бережці, там же закінчив 9 класів місцевої школи, згодом здобув професійно-технічну освіту в селищі Луків. Спочатку працював за спеціальністю в Україні, потім їздив на заробітки закордон.
У 2020 році пішов за контрактом на військову службу, яку проходив у 80-тій окремій десантно-штурмовій бригаді. Був механіком-водієм САУ самохідно-гаубичного артилерійського дивізіону. Виконував бойові завдання на території ООС. З початком повномасштабної війни продовжував разом із побратимами боронити країну від окупантів на різних напрямках: брав участь в обороні Вознесенська, боях за Снігурівку, в боях під Соледаром, під Невським, під Зарічним, під Бахмутом і в боях за Кліщіївку.
Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Іванівське, Бахмутського району Донецької області.
Був похований 11 травня 2024 року у рідному селі на Волині.
Нагороди Орден «За мужність» III ступеня (25 червня 2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку Відзнака Сталевий хрест.
Вшанування пам'яті На стіні школи, в якій навчався воїн, 27 лютого 2025 року було відкрито меморіальну дошку на його пам'ять.
Примітки