Музаффар Акпер-огли Наріманов (, місто Тифліс, тепер Тбілісі, Грузія — розстріляний , розстрільний полігон «Комунарка» Московської області, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, 2-й секретар ЦК КП(б) Азербайджану.

Життєпис Народився в родині кустаря-пуховика в місті Тифлісі (Тбілісі). Був племінником Нарімана Наріманова.

Під час навчання в Бакинському реальному училищі приєднався до революційного руху, брав участь у нелегальному гуртку учнівської молоді.

Після Лютневої революції 1917 року Музаффар Наріманов працював інспектором продовольчого комітету Бакинської губернії. Брав активну участь в організації загонів Червоної гвардії, вів революційну пропаганду серед селян. На початку квітня 1918 року вступив до організації «Гуммет».

У 1919 році був одним з організаторів та головою таємного комуністичного осередку Бакинського університету. Член РКП(б) з 1920 року.

У 1920 році, після окупації Азербайджану Червоною армією, працював заступником надзвичайного комісара Нухинського повіту та Закатальського округу. З 1921 року — секретар Фабричного-заводського районного комітету Азербайджанської КП(б) у місті Баку.

У 1925 закінчив Інститут народного господарства імені Г. В. Плеханова в Москві.

З 1925 до 1927 року — завідувач організаційно-розподільного відділу ЦК АКП(б) у Баку.

У 1927—1928 роках — заступник народного комісара робітничо-селянської інспекції Азербайджанської РСР.

У жовтні 1928 року Наріманов за рішенням ЦК ВКП(б) направлений на Урал. До лютого 1929 року працював інструктором Уральського обласного комітету ВКП(б) у місті Свердловську.

У лютому 1929 — 1930 року — 1-й секретар Свердловського окружного комітету ВКП(б).

5 серпня — листопад 1930 року — 2-й секретар ЦК КП(б) Азербайджану.

З листопада 1930 до жовтня 1932 року — голова, заступник голови Уральської обласної Спілки споживчих товариств.

З 23 жовтня 1932 до квітня 1933 року навчався в Інституті червоної професури світового господарства і світової політики в Москві, після чого був направлений ЦК ВКП(б) на партійну роботу в Баку.

У травні — серпні 1933 року — завідувач агітаційно-масового відділу ЦК КП(б) Азербайджану.

У серпні 1933 — січні 1934 року — 1-й секретар Орджонікідзевського районного комітету (районного комітету промислу імені Орджонікідзе) КП(б) Азербайджану міста Баку.

У січні 1934 року обраний членом бюро і секретарем Бакинського комітету КП(б) Азербайджану. З 1935 до січня 1936 року — 3-й секретар Бакинського комітету КП(б) Азербайджану з нафти.

У січні 1936 — вересні 1937 року — 2-й секретар Бакинського міського комітету КП(б) Азербайджану та завідувач відділу партійних кадрів Бакинського міського комітету КП(б) Азербайджану.

3 вересня 1937 року заарештований органами НКВС Азербайджанської РСР. Наріманова звинувачували в тому, що він нібито був одним із «керівників антирадянської троцькістської терористичної диверсійно-шкідницької організації в Азербайджані», агентом «німецької та турецької розвідок, за завданнями яких проводив диверсійно-шкідницьку роботу та створював повстанські загони та терорист». 17 вересня 1937 року Ворошиловським районним комітетом КП(б) Азербайджану виключений із партії у зв'язку з арештом. Визнати себе винним Наріманов відмовився, тому в жовтні 1937 року був етапований до Москви, де у всьому зізнався.

Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 21 квітня 1938 року до страти, розстріляний того ж дня на полігоні «Комунарка» біля Москви. 25 червня 1957 року посмертно реабілітований постановою Воєнної колегії Верховного суду СРСР.

14 січня 1956 року посмертно реабілітований постановою Воєнної колегії Верховного суду СРСР. 10 квітня 1956 року рішенням Парткомісії при ЦК КП Азербайджану посмертно відновлений в КПРС.

Нагороди та відзнаки орден Трудового Червоного Прапора (15.06.1935) — за заслуги в розвитку азербайджанської нафтової промисловості, зокрема за успішну роботу та перевиконання виробничої програми 1933—1934 років з нафти

Примітки

Джерела Багиров М. Музаффар Нариманов (биографический очерк). Баку: Азербайджанское государственное издательство, 1965. Нәриманов Мүзәффәр Әкбәр оғлу // Азербайджанская советская энциклопедия / Под ред. Дж. Кулиева. 1983. Т. VII.