Критика Лукаса (англ. Lucas critique) - критика недостатньої мікроекономічної обґрунтованості макроекономічних моделей, які використовувалися до початку 1970-х років. Автор критики Роберт Лукас стверджувавLucas, Robert (1976). "Econometric Policy Evaluation: A Critique" (PDF). In Brunner, K.; Meltzer, A. (eds.). The Phillips Curve and Labor Markets. Carnegie-Rochester Conference Series on Public Policy. Vol. 1. New York: American Elsevier. pp. 19–46. ISBN 0-444-11007-0. Archived (PDF) from the original on 2021-11-05., що кореляції, що спостерігаються в агрегованих історичних даних, містять у собі не тільки залежності між макроекономічними змінними, а й відображають реакцію економічних агентів на змінне економічне середовище. Агенти мають раціональні очікування і здатні адаптуватися до змін середовища, зокрема до зміни економічної політики. Тому вид рівнянь у моделях і значення параметрів у них можуть змінюватися, що призводить до суперечності з колишніми спостереженнями.

Критика Лукаса тісно пов'язана з дискусією навколо кривої Філіпса, вигляд якої почав сильно змінюватись у 1970-х роках. В результаті частина економістів змушена була відмовитись від її використання. Лукас запропонував будувати моделі, виходячи із стійких до зміни середовища мікроекономічних основ. Такі моделі враховують очікування агентів і будуються на «глибоких», чи структурних параметрах, які не залежать від політики. Такими параметрами можуть бути функції корисності або виробничої функції. Лукас запропонував модель з недосконалою інформацією та раціональними очікуваннями, яка пояснювала існування кривої Філіпса у 1950-і та 1960-і роки та описувала механізм її деформації у 1970-і.Sargent, Thomas (1987). "Lucas's Critique". Macroeconomic Theory (Second ed.). Orlando: Academic Press. pp. 397–98. ISBN 0-12-619751-2.

Критика Лукаса була важливою для розуміння механізму стагфляції та вплинула на подальший розвиток макроекономіки. Сучасні динамічно стохастичні моделі загальної рівноваги (DSGE-модели, англ.  Dynamic Stochastic General Equilibrium)повністю обґрунтовані мікроекономічно і тому відповідають вимогам Лукаса.

Формулювання Критика сформульована у роботі Лукаса «Econometric policy evaluation: A critique»....оскільки структура будь-якої економетричної моделі містить оптимальні рішення економічних агентів, і ці рішення систематично змінюються при зміні рядів даних, які беруть до уваги агенти, то будь-яка зміна політики призведе до систематичної зміни структури самих моделей.

Передісторія Лукас не був першим, хто критично оцінив стан макроекономіки. Подібні ідеї виражені в законі Кемпбелла та в законі Гудхарта. Однак він зумів показати неспроможність економічної політики, заснованої на «великих» макроекономічних моделях того часу. Через те, що параметри таких моделей не були структурними, вони повинні обов'язково помінятися при зміні політики. Тому висновки про економічну політику, що ґрунтуються на таких моделях, могли б бути оманливими. Цей висновок поставило під питання панівні великомасштабні економетричні моделі, які були мало засновані на динамічній економічній теорії. Лукас підсумував ці зауваження як критики.

Критика Лукаса передбачає те, що якщо ми хочемо передбачити наслідки випробування економічної політики, нам слід закласти в модель «глибокі параметри» (пов'язані з перевагами, технологією та обмеженнями ресурсів), які визначають індивідуальну поведінку. Це дозволяє згодом передбачати, як поводитимуться окремі люди, беручи до уваги зміни політики, а потім узагальнювати рішення окремих людей для обчислення макроекономічних наслідків зміни політики.

Критика Лукаса виявилася важливою не лише тому, що поставила під сумнів багато існуючих моделей, а й тому, що підштовхнула фахівців з макроекономіки до створення мікроекономічних підстав для їх моделей. До Лукаса завжди вважалося, що мікроекономічні підстави бажані, але він переконав багатьох економістів, що вони необхідні. Прихильники теорії реальних економічних циклів, починаючи з Фінна Кідланда та Едварда Прескотта, зосереджують свою увагу на вивченні використання мікроекономічних основ для розробки макроекономічних моделей. Сучасні макроекономічні моделі, засновані на мікроекономічних взаємодіях раціональних агентів, часто називають динамічними стохастичними моделями загальної рівноваги.

Приклади Одним з важливих доповнень критичного погляду Лукаса є те, що ця концепція передбачає можливість руйнування негативно залежної між інфляцією і безробіттям, що історично склалася, відомої як крива Філліпса, у разі якщо керівні грошово-кредитні установи спробують її використовувати. Накопичення надій, що постійно збільшується, на те, що використання співвідношення призведе до зменшення безробіття, повинно, врешті-решт, викликати збільшення очікуваної фірмами інфляції, що змінить їх рішення в області найму.

Для спрощеного прикладу відзначимо, що хоча викрадень зі сховища золотих запасів США у Форт Нокс ніколи не було, це не означає, що можна, не побоюючись за безпеку, зняти охорону, оскільки спонукання не влаштовувати пограбування Форт Нокс засноване на наявності охорони. Іншими словами, завдяки високому рівню безпеки, який сьогодні існує в цьому форті, злочинці, швидше за все, не спробують пограбувати, оскільки вони знають, що це їм навряд чи вдасться. Але зміна безпекової політики, така як, наприклад, зняття охорони, призвела б злочинців до переоцінки витрат і вигод від пограбування форту. Тому той факт, що за існуючої політики відсутні спроби пограбувань, не означає, що таке становище слід очікувати за всіх можливих видів політики. Подібним чином лише той факт, що високий рівень інфляції був пов'язаний з низьким рівнем безробіття під час застосування державою грошово-кредитної політики на початку ХХ століття, не означає, що слід очікувати, що високий рівень інфляції призведе до низького рівня безробіття за всіх можливих видів грошово-кредитної політики.

Примітки