Анджело Баньяско (; , Понтевіко, Королівство Італія) — італійський кардинал Католицької Церкви, архієпископ Генуї з 2006 по 2020 рік, президент Італійської єпископської конференції з 2007 по 2017 рік і 2007 року підвищений до кардинала, президент Ради єпископських конференцій Європи з 2016 по 2021 рік.

Має консервативні погляди і вважається теологічним союзником свого попередника в Італійській єпископській конференції, кардинала Камілло Руїні.

Біографія

Ранні роки Народився в сім'ї Альфредо та Рози Баньяско в Понтевіко (Брешія), куди його сім'ю евакуювали під час Другої світової війни. В інтерв'ю він сказав: «У шість років я став вівтарником у своїй парафії в історичному центрі Генуї, на площі Сарцано. Моїм колишнім парафіяльним священником був спочатку абат Джованні Баттіста Гаццоло, а потім монсеньйор Карло В'якава, а його заступником був молодий вікарій, дон Джанні Заміті — двоє останніх досі живі та дуже раді, що їхній маленький вівтарник став їхнім архієпископом, — який наглядав за нами вдень у парафіяльному клубі, куди ми ходили гратися. Бажання стати священником народилося саме тоді, коли я навчався у початковій школі, але я нікому про це не розповідав. Після цього я пішов до спільної середньої школи, завжди з цим бажанням у серці».

Священство Навчався у ліцеї класичної школи при архієпархіальній семінарії Генуї. 29 червня 1966 року висвячений на священника кардиналом Джузеппе Сірі. Ще священником у Генуї, здобув ступінь з філософії в Генуезькому університеті, служив професором метафізики та сучасного атеїзму на Богословському факультеті Північної Італії, а також очолював архієпархіальні літургійні та катехизаційні відділи. Був єпархіальним представником Італійської католицької федерації університетських студентів й очолював зусилля з пастирської опіки над студентами в регіоні.

Початок єпископської кар'єри 3 січня 1998 року призначений єпископом Пезаро. 7 лютого 1999 року отримав єпископську хіротонію від архієпископа Діоніджі Теттаманці, а єпископи Гаетано Мікетті та Джакомо Барабіно служили співконсекраторами. 11 березня 2000 року став архієпископом-митрополитом тієї ж єпархії.

З 2001 року обіймав кілька посад в Італійській єпископській конференції, зокрема був головою адміністративної ради її газети «Avvenire» та секретарем у справах шкіл й університетів. 20 червня 2003 року призначений архієпископом Військового ординаріату Італії. Назвав своє призначення «абсолютно несподіваним» і прийняв його «з подивом і деяким трепетом. Перш за все тому, що військовий світ був мені абсолютно невідомий, а потім тому, що йшлося про велику єпархію, яка охоплювала всю країну і навіть за її межі, з нашими солдатами, які виконували місії закордоном».

Після відставки Тарчізіо Бертоне, 29 серпня 2006 року призначений архієпископом Генуї. Захищав Бенедикта XVI у суперечці щодо Регенсбурга.

7 березня 2007 року Бенедикт XVI обрав Баньяско наступником Камілло Руїні на посаді президента Італійської єпископської конференції на п'ятирічний термін. «Цей вибір є компромісом між двома найвпливовішими політичними діячами Бенедикта — Баньяско є переконаним прихильником Руїні, але Бертоне його любить», як висловився один із авторівWhispers in the Loggia. 7 March 2007.

27 червня 2007 року разом з кількома іншими прелатами відвідав брифінг в Апостольському палаці щодо майбутнього motu proprio папи Бенедикта, яке дозволяє ширше служіння Тридентської меси. За два дні після цієї зустрічі, 29 червня, разом з сорока п'ятьма інших облачений Бенедиктом у паллій, вовняне вбрання, призначене для єпископів-митрополитів, у соборі Святого Петра.

Кардинальські та куріальні призначення 17 жовтня 2007 року папа Бенедикт оголосив, що 24 листопада Баньяско висвятять у кардинали на консисторії. Став кардиналом-священиком Церкви Великої Богоматері. 12 червня 2008 року Бенедикт призначив його до Конгрегації Східних Церков, Конгрегації Богослужіння та Дисципліни Таїнств.

2008 року Бенедикт XVI призначив Баньяско до Конгрегації у справах єпископів, і зновий призначено членом цієї Конгрегації, коли 2013 року папа Франциск провів реорганізацію членства в цій Конгрегації.

Брав участь у папському конклаві 2013 року, на якому обрали папу Франциска, де деякі ЗМІ розглядали його як можливого претендента (папабіль) на папський престол.

У лютому 2018 року папа Франциск продовжив термін перебування Баньяско на посаді архієпископа Генуї на два роки після досягнення ним пенсійного віку у 75 років. 8 травня 2020 року папа Франциск прийняв відставку Баньяско з посади архієпископа Генуї та призначив Марко Таску його наступником.

Здоров'я 28 вересня 2021 року, невдовзі після повернення з Міжнародного євхаристійного конгресу в Будапешті, йому вставили діагноз COVID-19 і ушпиталили до інфекційного відділення лікарні в Генуї. Він сказав, що був вакцинований. 30 вересня лікарня повідомила, що його загальний стан хороший, а прогноз позитивний. Його виписали з лікарні 8 жовтня.

Погляди

Аборти Висловив рішучу незгоду з абортами, особливо щодо таблеток RU-486, яка має абортивний вплив на ембріон.

Евтаназія 2016 року в інтерв'ю італійському інформаційному агентству ANSA заявив, що «нам як християнам боляче, але також і нам як особистостям», що в Бельгії було дозволено евтаназію, щоб дати змогу померти невиліковно хворому 17-річному підлітку.

Раніше заявляв, що евтаназія — це дія без любові, і що вона відповідає світським, а не релігійним критеріям.

Одностатеві стосунки У квітні 2007 року, після засудження одностатевих союзів, у якому він сказав: «Чому говорять „ні“ формам юридично визнаного співжиття, які створюють альтернативи сім'ї? Чому говорять „ні“ інцесту? Чому говорять „ні“ партії педофілів в Голландії?». Баньяско став об'єктом погроз смертю і йому призначили озброєного офіцера для охорони. Альфонсо Пекораро Сканіо з Італійської партії зелених, активний прихильник прав геїв, заявив, що Баньяско зробив «серйозне, дурне порівняння, яке ображає мільйони людей».

Пізніше Баньяско засудив рішення 2014 року судів Тоскани, яке вперше в Італії визнало шлюб одностатевої пари, що одружилася в Нью-Йорку. Також назвав одностатеві цивільні союзи й одностатеві шлюби «троянським конем», який фундаментально послаблює інститут сім'їhttps://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/europe/vaticancityandholysee/11223136/Gay-marriage-a-Trojan-horse-says-Catholic-cardinal.html.

Примітки

Посилання