Граціано Маннарі (, 19 квітня 1969, Ліворно) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за клуби «Мілан» та «Парма», а також молодіжну збірну Італії.

Чемпіон Італії. Володар Суперкубка Італії з футболу. Володар Кубка чемпіонів УЄФА.

Клубна кар'єра Народився 19 квітня 1969 року в місті Ліворно. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Росіньяно» та «Фоллоніка», а у 1984 році він перейшов до академії «Мілану». Він дебютував у Серії А 7 лютого 1988 року в домашньому переможному матчі проти «Чезени», замінивши Руда Гулліта, але через три дні він отримав свою першу серйозну травму (перелом великогомілкової та малогомілкової кісток) і більше не грав у тому сезоні 1987/88, який завершився чемпіонством для міланців. Наступного року повернувся до команди, з якою у 1989 році став володарем Кубка чемпіонів УЄФА та Суперкубка Італії.

У 1989 році його продали до «Комо» з Серії B в рамках угоди по переходу Марко Сімоне до «Мілана». За команду «Комо» Маннарі зіграв 22 матчі, забивши 3 голи, чого було недостатньо, щоб уникнути вильоту до Серії C1. Після цього нападник перейшов до вищолігової «Парми», де тренер Невіо Скала шукав дублера для Томаса Броліна. Як запасний гравець Граціано зіграв 12 матчів за команду у чемпіонаті 1990/91 років, не забивши жодного голу, які стали для нього останніми у вищому дивізіоні.

З наступного року грав у складі нижчолігових команд «Авелліно», «Сієна», «Піза» та «Равенна». У складі останніх з них він зіграв лише два матчі через другу серйозну травму, цього разу зв'язок коліна. На сезон 1993/94 років він повернувся до «Парми», за яку провів лише два матчі в Кубку Італії, виходячи на заміну, тому у листопаді він розірвав свій контракт, щоб перейти до «Фіоренцуоли» з Серії С1. Там він отримав нову травму коліна, через що до кінця сезону зіграв лише 11 ігор.

Згодом грав у складі команд «Сієна» та «Пістоєзе», а завершив професіональну ігрову кар'єру у команді «Понтедера», за яку виступав протягом 1995–1997 років у Серії C2.

Виступи за збірну У березні 1989 року Чезаре Мальдіні викликав Маннарі до молодіжної збірної Італії, проте він не дебютував у футболці «адзурріні».

Титули і досягнення Чемпіон Італії (1): «Мілан»: 1987/88 Володар Суперкубка Італії (1): «Мілан»: 1988 Володар Кубка чемпіонів УЄФА (1): «Мілан»: 1988/89

Примітки

Посилання

Статистика виступів на сайті magliarossonera.it