Фрідріх, граф Ревертера фон Саландра (; 21 січня 1827, Львів, Австрійська імперія — 28 квітня 1904, Брессаноне, Больцано, Італія) — австро-угорський дипломат і політик.
Походження
Католицька, консервативна аристократична родина Harry Slapnicka: Oberösterreich, die politische Führungsschicht. 1861 bis 1918. Oberösterreichischer Landesverlag, Linz 1983, ISBN 3-85214-381-0, S. 23., родом з Каталонії, у 1771 році переселилася до Австрії з неаполітанської СаландриRichard Fester: Die Politik Kaiser Karls und der Wendepunkt des Weltkrieges. Verlag Lehmann, 1925, S. 284; und Harry Slapnicka: Oberösterreich, die politische Führungsschicht. 1861 bis 1918. Oberösterreichischer Landesverlag, Linz 1983, ISBN 3-85214-381-0, S. 23.. Його батьками були цісарсько-королівський майор (1786—1867) та його дружина Анна Марія фон Гартман (1800—1881), дочка цісарсько-королівського урядового радника († 1844).
Біографія
Ревертера-Саландра у 1846/47 роках вивчав право у Віденському університеті, став чиновником у Нижньоавстрійському крайовому уряді та як офіцер брав участь у військових кампаніях 1848/49 років в та Угорщині. У 1850 році він перейшов на дипломатичну службу і працював у посольствах у Мюнхені, Берліні, Штутгарті, Стокгольмі та Парижі. У 1859 році став у Санкт-Петербурзі. Після німецько-данської війни 1864 року він короткий час служив цивільним адміністратором Шлезвігу та Гольштейну. З 18 липня 1864 року обіймав у Санкт-Петербурзі, поки 14 квітня 1868 року не подав у відставку через розбіжності з міністром-президентом Бейстом.
Тимчасово перебуваючи у відставці, Ревертера-Саландра присвятив себе управлінню своїми маєтками в Ерлаху та Толлеті і в 1869 році як представник великих землевласників став депутатом . У 1885 році він увійшов до Палати шляхти Рейхсрату. Він активно брав участь у розвитку та організації , а також у католицькій соціальній політиці після Франкфуртського католицького з'їзду 1882 року. Водночас він відкидав політику християнсько-соціалістів та їхній антисемітизм.
У 1888 році Ревертера-Саландра був знову залучений до зовнішньої служби й відправлений послом до Святого Престолу. На піку кризи між Папою та новою італійською державою він, від імені імператора, запропонував Леву XIII притулок в Австрії. У 1901 році він повернувся до АвстріїFriedrich Engel-Jánosi: Österreich und der Vatikan, 1846—1918. Band 1: Die Pontifikate Pius IX. und Leos XIII. (1846—1903), Styria, Graz 1958, S. 303..
Сім'я
Ревертера у 1863 році в Санкт-Петербурзі одружився з (* 20 вересня 1843; † 6 січня 1899), донькою († 1867) — російського генерал-лейтенанта і члена Військової ради царя. Подружжя мало кількох дітей:
Марія Терезія Єлизавета Антуанетта (* 15 жовтня 1864; † 1933) ⚭ 1907 граф (* 30 липня 1858; † 29 грудня 1926), міністр у відставці. (1866—1951), дипломат ⚭ Олімпія Альдобрандіні (1868—1928). Анна Марія Єлизавета Петронілла (* 1 серпня 1867; † 4 липня 1937). Паула Домініка Марія Матильда (* 12 жовтня 1869; † 5 грудня 1939). Карл Антон Марія Ніколаус (* 26 квітня 1876; † 19 серпня 1916). Валентин Фелікс Марія (* 30 липня 1879; † 22 січня 1959) ⚭ 1909 Анна Адольф ван Ассен (1882—1923) (Трансвааль).
Примітки
Література
: Österreich und der Vatikan, 1846—1918. Band 1: Die Pontifikate Pius IX. und Leos XIII. (1846—1903), Styria, Graz 1958 (Kapitel Friedrich Graf Revertera-Salandra S. 257–271).
: Friedrich Graf Revertera-Salandra. In: , Harry Slapnicka: Oberösterreicher. Lebensbilder zur Geschichte Oberösterreichs. Oberösterreichisches Landesarchiv, Band 8, Linz 1994, ISBN 3-900313-57-1, S. 83–96.
Gothaisches genealogisches Taschenbuch der gräflichen Häuser, 1916, S.788ff