Дебора Гайд (; нар. 1965, Лондон) — британська скептичка, фольклористка, культурна антропологиня, уфологиня, членка Комітету скептичних розслідувань і головна редакторка журналу «The Skeptic». Пише та читає багато лекцій про забобони, криптозоологію, релігію та віру в паранормальні явища, з особливою увагою до фольклору, психології та соціології, лежать в основі цих явищ, і була представлена як «експертка з вампірів». Також працювала в кіноіндустрії.

Ранні роки Інтерес Гайд до надприродного сягає її дитинства, і вона пояснює це тим, що «занадто багато часу проводила з божевільними тітками». У той час як інші дівчатка цікавляться феями та янголами, її завжди захоплювали «темні речі». Після прочитання «The Black Arts» окультного письменника Річарда Кавендіша, стала застосовувати аналітичний підхід до цих явищ.

Кар'єра поза скептицизмом Займалася розповсюдженням колекційних предметів, кілька років, зокрема, у Нью-Йорку. У 1990-х роках працювала координатором та керівником виробництва в різних відділах, включно зі створенням ефектів істот і гриму, а також декорацій.

У кіноіндустрії Брала участь у створенні кількох кінофільмів як співробітниця і координаторка відділу гриму, відповідаючи за протези й ефекти створінь, зокрема у фільмах жахів «Собача буда» та «1408». Була координаторкою ефектів створінь у драмі «У ясний день». Зіграла кілька екранних ролей, з'явившись у «Собачій буді» в ролі буфетниці та в ролі Королеви трупів у «Братах Грімм». Знялася у фільмі «Гаррі Поттер і філософський камінь» у ролі вусика чарівної рослини-душильника Диявольської сітки.

2013 року була продюсеркою короткометражного фільму «Мудрість», в якому озвучила одного з персонажів, а 2018 року була співвиконавчою продюсеркою короткометражного фільму «Людина вересня».

Кар'єра скептика

У 1990-х роках почала досліджувати та писати про віру в надприродне і спочатку вела блог під псевдонімом Jourdemayne. Псевдонім взяла у жінки знаної як Відьма з Ай, яка жила у XV століття. 1441 року її спалили за чаклунство в Смітфілді, Лондон. Гайд вибрала її, тому що «багато хто звертався до неї за знаннями в темних справах».

На вебсайті deborahhyde.com Гайд публікує дописи та відео, в яких досліджує взаємозв'язок між фольклором, системами вірувань і страхом перед невідомими природними явищами. Її попередній вебсайт jourdemayne.com замінений 2018 року. У своїх публічних виступах і творах вона широко висвітлювала такі надприродні явища:

Перевертні Вампіри Відьми Демони Привиди Феї Крампус

Публічні виступи у всій Великій Британії

Гайд запрошували виступати на кількох різних заходах, зокрема на зустрічах «Скептики в пабі» у всій Великій Британії (Вінчестер, Ліверпуль, Бірмінгем, Віком, Манчестер, Гринвіч тощо), а також на міжнародній конвенції скептиків «QED — Запитання, дослідження, відкриття» в Манчестері, де вона регулярно виступає.

Двічі виступала на «Skeptics on the Fringe» в Единбурзі з двома своїми лекціями, «Інтерв'ю з експерткою з вампірів» та «Природна історія європейського перевертня», які добре сприйняла скептично налаштована аудиторія.

Міжнародні виступи Виступи Гайд на конвенціях за межами Великої Британії проходили переважно у США, зокрема, після Хелловіну виступила з публічною лекцією на тему «Природна історія європейського перевертня» для нью-йоркських скептиків та на Skepticon-5 у Спрингфілді.

2017 року виступила з доповіддю про «Неспокійного привида Вроцлава» на 17-му Європейському конгресі скептиків у Вроцлавському університеті, Польща.

2018 року виступила з презентацією про історичне коріння вампірського фольклору у Східній Європі на CSICon у Лас-Вегасі, штат Невада.

Участь у справі про полтергейст в Енфілді 2011 року Гайд попросили взяти участь в обговоренні програми «This Morning» на ITV1 як експертку, який представляв скептичний погляд щодо справи Енфілдський полтергейст 1977 року. також з'явилася в програмі, разом з Гаєм Лайоном Плейфером. Обоє були глибоко ображені раціоналістичними коментарями Гайд під час дискусії. Це спонукало Лайона Плейфера опублікувати допис про це у своєму блозі. Зрештою, ця ситуація змусила Гайда написати про справу та її передісторію, надавши загальне пояснення та кілька прикладів того, чому люди вигадують злісні образи.

Головна редакторка журналу «The Skeptic»

2011 року призначена головною редакторкою британського журналу «The Skeptic», що пропагує науку та критичне мислення, змінивши на цій посаді Ліндсі Калліс та багатьох скептиків, які були редакторами в минулому, зокрема Кріса Френча та засновницю журналу Венді М. Гроссман. Першим випуском журналу під її керівництвом став том 23, випуск 2 2011 року.

Як головна редакторка, Гайд співпрацює з міжнародною консультативною радою експертів з різних галузей, деякі з яких є всесвітньо визнаними науковцями, викладачами науки й ентузіастами науки, зокрема Сьюзен Блекмор, Стівен Фрай, Деррен Браун, Браян Кокс, Річард Докінз, Едзард Ернст, Робін Інс, Пол Захарі Маєрс, Філ Плейт, Массімо Полідоро, Саймон Сінгх, Джеймс Ренді та Річард Вайзман.

Премії «Оккама» й «Іржава бритва» 2012 році запропонувала ідею премії, яка могла б відзначати досягнення в різних галузях скептицизму, серйозних успіхів у різних сферах скептичного активізму, з метою визнання людей, які вкладають великі зусилля у просування науки та скептицизму. Відтоді церемонія вручення премій «Оккама» стала щорічною подією в рамках «QED — Запитання, дослідження, відкриття». Премія офіційно надається журналом «The Skeptic» у кількох категоріях, узгоджених комітетом, до складу якого входять скептики, зокрема Кріс Френч, Річард Вайзман, Венді Гроссман, Джон Ронсон і Саймон Сінгх. 2017 року до програми додали нагороду «Іржава бритва» — нице визнання «поганого мислення».

Інша діяльність як скептика Була співорганізаторою Westminster Skeptics та виступає як спікер-посередник Soho Skeptics, незалежного аналітичного центру, що об'єднує кілька організацій, письменників, кінематографістів, подкастерів для просування лекцій, панельних дискусій та інших заходів у Лондоні.

Книга В інтерв'ю 2018 року Сьюзен Гербік Гайд розповіла, що пише книгу під назвою «Unnatural Predators», в якій досліджує спільні теми людського фольклору протягом історії, використовуючи поєднання історичного, психологічного й антропологічного погляду.

Ушанування 2017 року обрана членом Комітету скептичних досліджень, програми Центру досліджень, на знак визнання її роботи у скептичних ЗМІ та заходах.

Особисте життя Живе у Великій Британії, у Західному Лондоні.

Примітки

Посилання