Уфологія (від ) — діяльність зі збору кількісних і якісних даних про спостереження неопізнаних літаючих об'єктів (НЛО). У вузькому розумінні — дослідження невідомих атмосферних явищ (НАЯ) і проявів діяльності невідомих науці істот (іншопланетян, плазмових істот, духів). В останньому випадку уфологія виступає псевдонаукою.
Історія уфології
Термін «уфологія» з'явився в англійській мові в 1959 році. Він походить від абревіатури «UFO» — Unidentified Flying Object (НЛО — неопізнаний літаючий об'єкт). Під НЛО розуміється явище, яке розглядається і ототожнюється з відомими природними або техногенними явищами, чи явище, яке неможливо ототожнити навіть при наявності кількісних і якісних даних. Також паралельно вживається англійська назва «UAP» — Unidentified Aerial Phenomenahttp://www.cnes-geipan.fr/geipan/documentation.html Documents méthodologiques Phénomènes Aérospatiaux Non Identifiéshttp://www.uapreporting.org/ The Unidentified Aerospace Phenomena (UAP) Observations Reporting Scheme, в перекладі «НАЯ» — невідомі аерокосмічні явищаhttp://miger.ru/novosib.htm Дмитриев А. Н., Кандыба В. Н., Новожилова В. И. Региональная совокупность сообщений о необычных атмосферных явлениях (НАЯ). Выпуск 1. Новосибирск, 1980, «ААЯ» — аномальні аерокосмічні явищаhttp://miger.ru/mtd.djvu Меньков Д. А., Петровская И. Г., Фоменко В. Н. Методика общей оценки сообщений о наблюдениях аномальных атмосферно-космических явлений (совместный промежуточный отчет). М., 1980http://miger.ru/petr1.htm Петровская И. Г. Общие вопросы, связанные со сбором и предварительной обработкой информации о наблюдениях аномальных атмосферных явлений. М., 1980http://miger.ru/gindilis_report.djvu Гиндилис Л. М., Меньков Д. А., Петровская И. Г. Наблюдения аномальных атмосферных явлений в СССР. Статистический анализ. Препринт ИКИ АН СССР, М., 1979.
Уфологія із різних позицій
Уфологія із позиції релігії Православний аскет і богослов ієромонах Серафим (Роуз) з Каліфорнії, США (1934—1982), який присвятив вивченню даного питання книгу «Знамення на небі: православне пояснення непізнаних літаючих об'єктів» і «Релігія майбутнього», дослідив процес становлення релігії антихриста в сучасних східних культурах і християнських сектах. Ієромонах своєю «уфологічною» працею переконав на багато років християнський світ у тому, що йому слід побоюватися НАЯ, оскільки "Контакти з НАЯ — не що інше, як сучасна форма окультних феноменів, що існували довгі століття. Люди відступилися від Христа і чекають «рятівників» з космосу — саме тому феномен і дає образи міжпланетних кораблів і інопланетян." Ієромонах Серапіон (Митько) — завідувач Місіонерським відділом Ярославської єпархії, висловив думку, що «Явище інопланетян може стати одним з чудес антихриста».
На Думку Габріеля Фюнеса (головного астронома Римсько-католицької церкви, директора Ватиканської обсерваторії) «Римсько-католицька церква не виключає можливості наявності на інших планетах і в інших галактиках інопланетного життя». «Якщо десь є позаземні істоти, то їх слід трактувати як наших братів і творіння Бога», — підкреслюється в статті. Відповідаючи на питання про переслідування інквізицією Галілео Галілея (уперто наполягав на множинності світів), 45-річний єзуїт дипломатично пише, що були допущені помилки, проте прийшов час перегорнути сторінку і звернути погляд у майбутнє.
Уфологія із позиції науки Комісія з «Боротьби із лженаукою і фальсифікацією наукових досліджень» при президії РАН (Російська академія наук), що є противником уфології — однозначно визнає уфологію псевдонаукою: «Уфологія — це класичний приклад лженауки, де майже всі уфологи посилаються один на одного за круговою порукою».
В доводи своєї правоти прихильник уфології — Сергій Шпаковський коментує фразу із слів Д. А. Хайнека: «Я не знаю жодного вченого, який вивчав факти про НАЯ і залишився скептиком» —
Також, досить цікавою є думка Р. Г. Варламова: «Мабуть, головна складність для сучасного початківця дослідника-ентузіаста, палаючого бажанням негайно приступити до дослідження слідів і феномена НАЯ — непрофесіоналізм. Цей непрофесіоналізм, на жаль, застаріле і стійко-застійне явище нашої дійсності, прояв якого і його сумні наслідки ми щодня бачимо і відчуваємо в своєму повсякденному житті. Непрофесіоналізм, помножений на нехтування нормами поведінки цивілізованого суспільства та „вільна теорія“ у вигляді уфології є причиною появи активних, але не завжди порядних спроб використання чужих результатів, що призвело до появи дослідників з багаторічним стажем вивчення НАЯ (іноді з ясельного віку), гучноголосих „месій“, теорії яких єдино правильні тощо»Варламов Р. Г. «Рекомендації щодо ближніх спостережень НАЯ і методики дослідження слідів при посадках НАЯ» / Видавництво «Inter Technology» МНІІПУ, Замовлення № 205, «НДІЦ НАЯіАЯ», Москва — 1991. стор. 4.
«В даний час засоби масової інформації від замовчування та заперечення реальності НАЯ (що мало місце в недалекому минулому) вдарилися в іншу крайність і почали публікувати величезну кількість матеріалів, часто у непрофесійному, а ще частіше в неповному, зате сенсаційному викладі. Незважаючи на широкий діапазон цих двох крайнощів, їх ріднить одна загальна обставина: раніше важко було отримати достовірну інформацію через бідність її потоку, зараз важко отримати достовірну інформацію через її велику кількість і „забрудненість“, що дезорієнтує не тільки початківців-дослідників феномену НАЯ, але і тих, у кого вже накопичено певний практичний досвід.
Ентузіазм початківців, позірна легкість спостереження НАЯ і їхніх слідів — мабуть, головна причина „зашумлення“ реальних результатів і формування нових і екстравагантних гіпотез і пояснень, основа яких часто дуже сумнівна.»Варламов Р. Г. «Рекомендації щодо ближніх спостережень НАЯ і методики дослідження слідів при посадках НАЯ» / Видавництво «Inter Technology» МНІІПУ, Замовлення № 205, «НДІЦ НАЯіАЯ», Москва — 1991. стор. 19
Думка про уфологію українського вченого А. С. Білика: «У порівнянні з бурхливими сплесками розвитку в середині або навіть 80 роках ХХ століття, уфологія переживає в цей час стан, який не можна охарактеризувати інакше, як „застій“. Інтерес до проблеми, який не тільки стимулював потоки інформаційних повідомлень від очевидців, а й залучав до її вивчення науковців різних областей пізнання, поступово згас. Переважна частина літератури, присвяченої уфологічній тематиці, може задовольнити інтерес обивателя, який бажає дізнатися про „небесні дива“, проте мало або зовсім не придатна для серйозного дослідника. Фактично, інформація, представлена в такого роду літературі, представляє набір фактів і повідомлень з різних джерел, які майже завжди або не вказуються, або не дають можливості перевірити істинність інформації, що надходить з них.
Сучасні „дослідники НАЯ“ або ті, що іменують себе такими, в своїй більшості схильні сприймати уфологію скоріше як специфічний підвид журналістики або як соціальну роботу, вкрай рідко допускаючи для вирішення проблеми потрібні класичні наукові підходи із застосуванням точних наук. Розгляд та аналіз причин, які призвели до такого стану речей, є предметом палких дебатів аж до теперішнього часу.»Білик А. С. «Застосування ефективних методик досліджень в уфології» / Розгорнута Доповідь на конференції Першого Всеукраїнського з'їзду дослідників непізнаного 10 травня 2006 «Стало очевидним, що стійка тенденція до зростання питомої кількості спостережень аномальних явищ з кожним роком пов'язана не зі збільшенням власне аномальної активності, а з факторами, що лежать поза її площиною. Насамперед, це поширення і удосконалення засобів спостереження, соціальні та демографічні зміни в людському суспільстві, розширення можливостей та сфер впливу ЗМІ, розвиток комунікацій, науки і техніки тощо. Однак кожен з перелічених факторів має як позитивний, так і негативний вплив на кінцеву структуру і склад повідомлень, що потрапляють у руки дослідників. Так, приміром, хаотичний розвиток ЗМІ, окрім позитивного ефекту накопичення спостережень, призвів до неконтрольованих викидів у медіа-простір напівдійсної або, найчастіше, навмисне неправдивої інформації. Поширення і удосконалення засобів спостереження збагатило велику кількість повідомлень цінними додатковими свідченнями, однак разом з тим вивело на передній план проблему апаратурної точності та чутливості цих засобів. Окрім того, вказаний фактор став інструментом для підробок і містифікацій, виявлення яких іноді майже неможливе. Розвиток комунікацій також призвів до збільшення маси повідомлень, але поставив проблему їх достовірності і якісного складу.»Білик А. С. «Проблематика ототожнення аномальних явищ і шляхи її вирішення» / Доповідь на Круглому столі «Феномени артефактів», Київ, Будинок вчителя, 2004 р.
«З усієї величезної маси повідомлень, які надходять від очевидців та з інших джерел, навіть первинному критичному аналізу піддається доволі невелика, якщо не сказати мізерна частина. Навіть навпаки, досить часто спостерігається протилежна тенденція до викривлення або спотворення інформації, що міститься в повідомленнях, у бік сенсаційності та псевдо науковості, як через дію ЗМІ, так і через дію несумлінних дослідників або інших зацікавлених в цьому структур.».
«Важлива методологічна помилка Колорадського проекту була визначена Хайнеком: замість того, щоб з'ясувати, що це за феномен, які його властивості, чи заслуговує він, на підставі цього, наукового вивчення, — комісія поставила інше питання — чи є НЛО прибульцями з Космосу. Таким чином вони підмінили питання і замість того, щоб дослідити феномен як такий, зайнялися оцінкою однієї з гіпотез. Це дуже поширена помилка стосовно НЛО, з якою доводиться стикатися аж до теперішнього часу» «Якщо НЛО — це, дійсно, фікція — чому не можна сказати про це просто і переконливо. Навіщо вести нечесну полеміку? Істина не потребує захисту "будь-якими" засобами. Все це спонукало мене спробувати самостійно розібратися в проблемі. І я став вивчати матеріали і літературу щодо НЛО. Дуже скоро я переконався, що панівна точка зору про НЛО ґрунтується на елементарному незнанні фактів, на упередженні і небажанні не тільки вивчити, але хоча б просто серйозно поставитися до проблеми.»Гінділіс Л. М. Колпаков Ю. К. «Петрозаводський феномен» / Стаття в Astronet, Москва, 1999 р.
«Серед наукової громадськості і в офіційних колах вважалося, що ніяких НЛО не існує. Всі випадки, так званих, спостережень НЛО пов'язані з рідкісними, незвичайними, але добре відомими явищами природи (такими як боліди, полярні сяйва та інші оптичні ефекти в атмосфері), а також з технічними експериментами в атмосфері і ближньому космічному просторі. Неосвічені спостерігачі через відсутність елементарних знань приймають їх за НЛО. Вважалося, що серед очевидців НЛО переважають домогосподарки та інші неосвічені люди, часто схильні до перебільшень, щоб не сказати більшого. Немає ні одного достовірного випадку інструментальних спостережень НЛО. Наявні фотографії є явними підробками. Не існує серйозної літератури з НЛО, все засновано на неперевірених чутках і плітках. Така була пануюча точка зору. Коли ж я вивчив відповідні матеріали і літературу з НЛО, то переконався, що ця точка зору не відповідає дійсності. Хоча більшість повідомлень про спостереження НЛО дійсно пов'язані з незвичайними явищами природи і технічними експериментами — існує величезний масив — тисячі повідомлень, які неможливо віднести до цієї категорії і які вимагають пояснення. Серед очевидців НЛО багато заслуговують поваги і довіри людей, що володіють професійними знаннями — це вчені, інженери, лікарі, вчителі, льотчики військової та цивільної авіації, моряки і інші компетентні люди. Поряд з візуальними спостереженнями, є випадки інструментальних реєстрацій НЛО за допомогою радарів, фото і кіноапаратури. Частина фотографій пройшла серйозну експертизу, яка виключає підробки, але зображені на них об'єкти або явища так і не були ототожнені експертами. Поряд з бульварними публікаціями, існує солідна література з НЛО: монографії та статті, написані серйозними вченими.»