Вальтер Віссаріонович Саная (24 вересня 1925, Очамчира, РСР Абхазія, Грузинська РСР, ЗСФСР, СРСР — 29 жовтня 1999, Москва, Росія) — радянський футболіст, воротар. Майстер спорту СРСР (1946).
Біографія Почав грати в 1940 році в Очамчирі в юнацькій команді «Стріла», з вересня 1940 грав у юнацькій команді «Динамо» (Тбілісі).
У 1941—1943 виступав в «Динамо» (Сухумі), з 1944 по серпень 1946 — в «Динамо» (Тбілісі).
Найбільших успіхів досяг, граючи у складі московського «Динамо» з вересня 1946 по 1953. У 1949—1952 на рівних конкурував з Олексієм Хомичем. Діяв на полі сміливо і рішуче, мав відмінну реакцію і стрибучість. Виділявся хорошою воротарською технікою, впевненістю дій, умінням відбивати удари у ефектних кидках. Став одним із перших у СРСР практикувати гру по всій штрафній площі. Вважається першим наставником Лева Яшина.
1954 року повернувся до «Динамо» Тбілісі, закінчив кар'єру в «Нафтовику» Баку (1955—1956). Провів у чемпіонатах СРСР 95 матчів.
Далекий родич російського воротаря Зураба Саная. Дочка, Марина Саная, у минулому фігуристка, срібний (1972) в одиночному розряді, згодом — суддя ІСУ міжнародного класу.
Помер 29 жовтня 1999 року, похований на 10-й ділянці Троєкурівського цвинтаря в Москві.Спортивный некрополь. Спортсмены, ушедшие из жизни. Саная Вальтер Виссарионович (1925—1999)
Досягнення
Чемпіонат СРСР з футболу:
Чемпіон СРСР 1949. Срібний призер 1950. Бронзовий призер 1946, 1952.
Фіналіст Кубка СРСР 1950 року. У списку " 33 найкращих футболістів СРСР " — № 2 (1950), № 3 (1952).
Кіновтілення
Іраклій Квантрішвілі — «Лев Яшин. Воротар моєї мрії», 2019 рік.
Примітки
Посилання