Зустріч в Апалачині — історична зустріч представників американської мафії, що відбулася в будинку гангстера Джозефа «Джо Перукаря» Барбари за адресою Макфолл-роуд, 625 в Апалачині, штат Нью-Йорк, 14 листопада 1957 року. Ймовірно, зустріч проводилася для обговорення різних тем, включаючи лихварство, торгівлю наркотиками та азартні ігри, а також розподіл незаконних операцій, контрольованих нещодавно вбитим Альбертом Анастазією. Вважається, що на цій зустрічі були присутні близько 100 мафіозі з Сполучених Штатів, Італії та Куби. Відразу після вбивства Анастазії у жовтні того ж року, та після того, як Віто Дженовезе взяв під контроль злочинну сім'ю Лучано (перейменовану на злочинну сім'ю Дженовезе) від Френка Костелло, він хотів легітимізувати свою нову владу, провівши національні збори Коза Ностри.

Місцеві та державні правоохоронні органи запідозрили щось недобре, коли численні дорогі автомобілі з номерними знаками з усієї країни прибули до того, що було описано як «сонне село Апалачин». Після встановлення блокпостів поліція здійснила рейд на місце зустрічі, в результаті чого багато учасників втекли в ліс та околиці маєтку Барбари.

Після рейду було затримано та висунуто звинувачення понад 60 босам злочинного світу. Двадцятьох із тих, хто був присутній на зустрічі, звинуватили у «змові з метою перешкоджання правосуддю шляхом брехні про характер зустрічі злочинного світу» та визнали винними у січні 1959 року. Усіх оштрафували на суму до 10 000 доларів кожного та винесли терміни ув'язнення від трьох до п'яти років. Усі вироки були скасовані після апеляції наступного року.

Одним із найпряміших та найзначніших результатів зустрічі в Апалачині стало те, що вона допомогла підтвердити існування загальнонаціональної злочинної змови, факт, який деякі, зокрема директор Федерального бюро розслідувань Джон Едгар Гувер, довго відмовлялися визнаватиSifakis, pp. 19–20..

Передісторія

Прихід Дженовезе до влади

18 червня 1936 року боса злочинного клану Лучано Лакі Лучано було засуджено до тривалого терміну ув'язнення у державній в'язниці. 3 січня 1946 року, як ймовірну винагороду за його нібито співпрацю під час війни, Томас Едмунд Дьюї пом'якшив Лучано покарання за умови, що він не чинитиме опір депортації до Італії. Лучано погодився на угоду, хоча й далі стверджував, що є громадянином США і не підлягає депортації. 10 лютого корабель Лучано відплив з гавані Брукліна до Італії. Це був останній раз, коли він бачив США. 28 лютого, після 17-денної подорожі, корабель Лучано прибув до Неаполя. Після прибуття Лучано сказав журналістам, що, ймовірно, проживатиме на Сицилії.

У 1937 році, побоюючись судового переслідування за вбивство Фердінанда Боччі, виконувач обов'язків боса Лучано Віто Дженовезе втік до Італії з 750 000 доларів готівкою та оселився в місті Нола, поблизу Неаполя. Після відходу Дженовезе виконувачем обов'язків боса став Френк Костелло. В середині 1950-х років Віто Дженовезе вирішив виступити проти Костелло, однак Дженовезе також потрібно було усунути сильного союзника Костелло в комісії, Альберта Анастазію, боса злочинного клану Анастазії. Дженовезе незабаром вступив у змову з Карло Гамбіно, заступником боса Анастасії, щоб усунути АнастазіюDavis, pp. 78–79.. 2 червня 1945 року Дженовезе повернувся до Нью-Йорка кораблем, а наступного дня був звинувачений у вбивстві Боччі 1934 року. Він не визнав себе винним і був звільнений з-під варти в 1946 році. 10 червня 1946 року іншого свідка обвинувачення, Джеррі Еспозіто, було знайдено застреленим біля дороги в Норвуді, штат Нью-Джерсі.

На початку 1957 року Дженовезе вирішив піти проти Костелло. Дженовезе наказав Вінсенту Джиганте вбити Костелло, і 2 травня 1957 року Джиганте вистрілив і поранив Костелло біля його багатоквартирного будинку. Хоча поранення було не смертельним, воно переконало Костелло передати владу Дженовезе та піти у відставку. Швейцар упізнав Джиганте як стрільця, однак у 1958 році Костелло засвідчив, що не зміг впізнати свого нападника, через що Джиганте був виправданий за звинуваченням у замаху на вбивствоVincent Gigante, Mob Boss Who Feigned Incompetence to Avoid Jail, Dies at 77 , by Selwyn Raab, The New York Times, December 19, 2005.

Наприкінці 1957 року Дженовезе та Гамбіно нібито замовили вбивство Анастазії. Дженовезе чув чутки, що Костелло змовився з Анастазією, щоб повернути владу. 25 жовтня 1957 року Анастазія прибув до перукарні готелю Парк Сентрал у Мідтауні, Мангеттен, щоб постригтися та поголитися. Коли Анастазія розслабився в кріслі перукаря, двоє чоловіків з обличчями, закритими шарфами, застрелили мафіозі.

У листопаді 1957 року, одразу після вбивства Анастазії, та після того, як Дженовезе взяв під контроль злочинну сім'ю Лучано, він хотів легітимізувати свою нову владу, провівши національну зустріч Коза Ностри. Зустріч спочатку мала відбутися в Чикаго, але Дженовезе вирішив провести її в Апалачині за наполяганням боса та члена Комісії Стефано «Трунаря» Магаддіно з Баффало, штат Нью-Йорк, та незважаючи на заперечення боса чиказького угрупування Сема Джанкани. Магаддіно, у свою чергу, обрав боса кримінального угруповання північно-східної Пенсильванії Джозефа Барбару та його заступника Рассела Буфаліно для нагляду за всіма організаціями.

Зустріч 14 листопада 1957 року боси мафії, їхні радники та охоронці, загалом приблизно сто чоловіків, зустрілися у маєтку Барбари розміром у в Апалачині, штат Нью-Йорк, невеличкому населеному пункті, розташованому вздовж південного берега річки Сасквеганна, поблизу кордону з Пенсільванією та приблизно за 200 миль на північний захід від Нью-Йорка. Метою зустрічі було обговорення операцій Коза Ностри, таких як азартні ігри, казино та боротьба з наркотиками, а також розподіл незаконних операцій, контрольованих нещодавно вбитими Френком Скаліче та Альбертом Анастазією. Впливові капореджиме Аніелло «Ягня» Деллакроче та Арманд «Томмі» Рава збиралися розпочати війну проти Дженовезе та його союзників.

Деякі з найвпливовіших голів родин Коза Ностра в країні, такі як Санто Траффіканте-молодший, Рассел Буфаліно, заступник боса родини з північного сходу Пенсільванії, Френк ДеСімоне з Лос-Анджелеса, Карлос Марчелло та Меєр Ланскі, були стурбовані спробами Анастазії втрутитися в їхні операції з казино в Гавані, перш ніж Комісія санкціонувала його вбивство. Незадовго до зустрічі члени сім'ї Бонанно Джозеф Бонанно, Карміне Галанте, Френк Гарофало, Джованні Бонвентре та інші представники американської Коза Ностри з Детройта, Баффало та Монреаля відвідали Палермо, де провели переговори з сицилійськими мафіозі.

Іншими важливими темами порядку денного зустрічі були інтереси в швейній промисловості Нью-Йорка, такі як лихварство для власників бізнесу та контроль над вантажними перевезеннями в швейних центрах. Результати обговорень щодо швейної промисловості в Нью-Йорку мали б прямий, а в деяких випадках і непрямий вплив на бізнес-інтереси деяких інших керівників по всій країні, головним чином тих, хто займався швейним виробництвом, вантажними перевезеннями, профспілками та іншими видами діяльності, що приносило великі суми залученим родинам.

Місцевий патрульний на ім'я Едгар Д. Кросвелл знав, що Карміне Галанте зупинили патрульні після візиту до маєтку Барбари попереднього року. Перевірка Галанте, яку проводили патрульні, виявила, що він керував автомобілем без прав. У період, що передував зустрічі в листопаді 1957 року, патрульний Кросвелл періодично стежив за будинком Барбари. Він дізнався, що син Барбари бронює номери в місцевих готелях, а також доставляє велику кількість м'яса від місцевого м'ясника до будинку Барбари.. Це викликало підозри у Кросвелла, і тому він вирішив стежити за будинком Барбари. Коли поліція штату виявила багато розкішних автомобілів, припаркованих біля будинку Барбари, вони почали записувати номерні знаки. Виявивши, що багато з цих автомобілів були зареєстровані на відомих злочинців, на місце події прибуло підкріплення поліції штату та почало встановлювати блокпост.

Ледве розпочавши зустріч, Бартоло Гучча, уродженець Кастелламаре-дель-Гольфо, помітив блокпост, коли виходив з маєтку Барбари. Пізніше Гучча розповів, що повертався до будинку Барбари, щоб перевірити замовлення риби. Деякі учасники спробували від'їхати, але їх зупинив блокпост. Інші ж вирішили втекти полями та лісами, псуючи свої дорогі костюми, перш ніж їх спіймали.

До 50 чоловіків втекло, але понад 60 було затримано, включаючи членів Комісії Дженовезе, Карло Гамбіно, Джозефа Профачі та Джозефа Бонанно. Практично всі вони стверджували, що чули, що Джозеф Барбара почувається погано, і що вони відвідали його, щоб побажати йому одужання.

Наслідки

Затримання та пред'явлення звинувачення Двадцятьох із тих, хто був присутній на зустрічі в Апалачині звинуватили у «змові з метою перешкоджання правосуддю шляхом брехні про характер зустрічі злочинного світу» та визнали винними у січні 1959 року.. Усіх оштрафували на суму до 10 000 доларів кожного та призначили терміни ув'язнення від трьох до п'яти років. Усі вироки були скасовані після апеляції наступного року.

Серед затриманих та звинувачених мафіозі на саміті в Апалачині 14 листопада 1957 року були: