Діанічна Вікка (), також відома як Діанічне Чаклунство, а для деяких також як «діанізм», «діанічне феміністичне чаклунство» або просто «феміністичне чаклунство». — сучасна язичницька традиція руху богині, зосереджена на жіночому досвіді та розширенні можливостей. Лідерство здійснюють жінки, яких можуть висвячувати в жриці, або ж вони очолюють менш формальні групи, що функціонують як колективи. | at Archive.orgBudapest, Zsuzsanna. Holy Book of Women's Mysteries, The. 1980 (2003 electronic). . Хоча деякі прихильниці та прихильники ідентифікують себе як вікканці, вона відрізняється від більшості традицій Вікки тим, що шанується лише богиня (тоді як більшість віканських традицій шанують як жіночих, так і чоловічих божеств).

Хоча існує більше однієї традиції, відомої як Діанічна, найвідомішою є виключно жіночий різновид, найвизначнішу традицію якої заснувала Жужанна Будапешт у Сполучених Штатах у 1970-х роках. Вона примітна своїм поклонінням єдиній монотеїстичній Великій Богині (причому всі інші богині — усіх культур світу — розглядаються як «аспекти» цієї богині) та зосередженням на егалітарному матріархаті. Хоча традиція названа на честь римської богині Діани, Діаністи поклоняються богиням з багатьох культур у рамках діанічно-вікканських ритуалів. Діана (вважається співвідносною з грецькою Артемідою) «розглядається як представниця центральної міфічної теми космології, ототожненої з жінкою. Вона є захисницею жінок та дикого, неприборканого духу природи».

Вірування та ритуальна структура Діанічної Вікки — це еклектичне поєднання елементів британської традиційної Вікки, італійської народної магії, записаної Чарльзом Леландом в Арадії, вірувань Нью-Ейдж, а також народної магії та цілющих практик з різних культур.

Вірування та практики Діанічні вікканці Будапештської лінії поклоняються Богині, яку вони вважають такою, що містить усіх богинь з усіх культур; вона вважається джерелом усього живого, що містить усе, що є в ній.

Окрім заклинань діанічні ковени практикують магію у формі медитації та візуалізації. Вони зосереджуються, зокрема, на зціленні себе від ран патріархату, одночасно утверджуючи власну жіночність.

Ритуали можуть включати відтворення релігійних та духовних знань з жіночої точки зору, оспівування жіночого тіла та оплакування жорстокого поводження з жінками в суспільстві. Практика магії корениться у вірі в те, що енергія або «життєва сила» може спрямовуватися на здійснення змін.Smith, Brandy and Sharon Horne. «Gay, Lesbian, Bisexual and Transgendered (GLBT) Experiences with Earth-Spirited Faith.» The Journal of Homosexuality, 52.3/4 (2007): 235—248. Однак важливо зазначити, що ритуали часто імпровізуються відповідно до індивідуальних або групових потреб і відрізняються від ковену до ковену.Warwick, Lynda L. «Feminist Wicca: Paths to Empowerment.» Women & Therapy 16.2-3 (1995): 121. Деякі діанічні вікканці уникають маніпулятивних заклинань та чаклунства, оскільки це суперечить віканському принципу. Однак багато інших діанічних відьом (зокрема, будапештська) не вважають прокляття або зв'язування тих, хто нападає на жінок, чимось неправильним і активно заохочують зв'язування ґвалтівників.

Відмінності від основної Вікки

Як і інші вікканці, діаністи можуть утворювати ковени, відвідувати фестивалі, святкувати вісім головних віканських свят та збиратися на Есбати. Вони використовують багато тих самих вівтарних інструментів, ритуалів та словникового запасу, що й інші вікканці. Діаніки також можуть збиратися в менш формальних колах. Найбільш помітна відмінність між ними полягає в тому, що діаністичні ковени Будапештського походження повністю складаються з жінок. Центральне місце у феміністичному діанічному підході та практиці займають втілені Жіночі Таємниці — святкування та вшанування жіночого життєвого циклу та його відповідності сезонному циклу Землі, зцілення від внутрішнього гноблення, жіноча суверенність та свобода волі. Іншою помітною відмінністю космології від інших традицій вікканства є відмова від концепції дуальності, заснованої на гендерних стереотипах.

Коли Будапешт запитали, чому «чоловіки та боги» виключені з її ритуалів, вона відповіла:Соціологічні дослідження засвідчують, що діанічні ритуали мають притаманну їм терапевтичну цінність. Цілющі обряди, спрямовані на подолання особистих травм та привернення уваги до проблеми насильства над жінками, часто порівнюють із групами підвищення самосвідомості жінок 1960-х та 1970-х років.Foltz, Tanic G. and Wendy Griffin. «Ethnographic Journeys of Self Discovery», Composing Ethnography: Alternative Forms of Qualitative Writing. (1996): 301—330.Lozano, Wendy G. and Tanic G. Foltz. «An Ethnographic Study of Witchcraft and Death», Qualitative Sociology, Vol. 13, No. 13. (1990): 211—234. Деякі діанічні спільноти розробляють ритуали спеціально для опрацювання гендерно зумовлених травм, таких як побиття, зґвалтування, інцест та насильство з боку партнера. В одному етнографічному дослідженні такого обряду було помічено, що жінки переосмислили власне сприйняття влади, повернувши її собі з рук своїх кривдників. З'ясувалося, що цей ритуал покращив самосприйняття учасниць у короткостроковій перспективі, а за умови постійної практики отримані результати могли бути тривалими.Jacobs, Janet L. «The Effects of Ritual Healing on Female Victims of Abuse: A Study of Empowerment and Transformation». Sociological Analysis, 50.3 (1989): 265—279.Jacobs, Janet L. «Women, Ritual, and Power». Frontiers: A Journal of Women Studies, 11.2–3 (1990): 39–44.

Діанічна Вікка розвинулася з Руху за визволення жінок, і деякі ковени традиційно порівнюють себе з радикальним фемінізмом. Діаніки пишаються включенням лесбійок та бісексуалок до своїх груп та керівництва. Метою багатьох ковенів є дослідження жіночої сексуальності та чуттєвості поза чоловічим контролем, і багато ритуалів спрямовані на утвердження лесбійської сексуальності, що робить її популярною традицією для лесбійок та бісексуалок. Деякі ковени складаються виключно з жінок одностатевої орієнтації та пропагують лесбійський сепаратизм.Smith, Brandy and Sharon Horne. «Gay, Lesbian, Bisexual and Transgendered (GLBT) Experiences with Earth-Spirited Faith.» The Journal of Homosexuality, 52.3/4 (2007): 235—248. Рут Барретт пише:

Історія «Арадія, або Євангеліє відьом», стверджує, що давні культи Діани, Афродіти, Арадії та Іродіади, пов'язані зі Священними Таїнствами, є джерелом ковену, що складався виключно з жінок, та багатьох міфів про відьом, якими ми їх знаємо.

Гілка Діанічної Вікки, заснована Жужанною Будапешт, бере свій початок із дня зимового сонцестояння 1971 року, коли Будапешт провела церемонію в Голлівуді (штат Каліфорнія). Сама Жужанна, яка називає себе «спадковою відьмою» і стверджує, що навчилася народної магії від своєї матері, часто вважається матір'ю сучасної традиції Діанічної Вікки. Сама ж Діанічна Вікка названа на честь однойменної римської богині. Рут Ріаннон Барретт була висвячена Жужанною Будапешт у 1980 році й успадкувала її служіння в Лос-Анджелесі. Ця громада продовжує свою діяльність через «Коло Арадії» (Circle of Aradia) — підрозділ (гроув) організації «Храм Діани» (Temple of Diana, Inc.)

Конфесії та пов'язані з ними традиції

Традиції, що походять від Жужанни Будапешт — ковени лише для жінок, якими керують жриці, навчені та ініційовані Будапешт. Незалежні діанічні відьми, яких, можливо, надихала Будапешт, її опубліковані роботи (наприклад, «Священна книга жіночих таємниць») або інші жіночі духовні рухи, і які наголошують на самостійному навчанні та самоініціації.

Макфарландські діаністи Макфарландські діаністи — це неоязичницька традиція поклоніння богиням, заснована Морганом Макфарландом та Марком Робертсом, яка, незважаючи на спільну назву, має іншу теологію та структуру, ніж групи, що складаються лише з жінок. У більшості випадків Макфарландські діаністи приймають учасників-чоловіків. Макфарланд значною мірою базує свою традицію на роботах Роберта Ґрейвса та його книзі «Біла богиня». Хоча деякі ковени Макфарланда ініціюють чоловіків, лідерство обмежується жінками-жрицями. Як і традиції, що складаються лише з жінок, «ковени Макфарландських діаністів підтримують фемінізм як надзвичайно важливу концепцію». Вони вважають рішення про включення чи виключення чоловіків «виключно вибором окремої Верховної Жриці [ковену-члена]».

Критика трансфобії Діанічна Вікка зазнала критики з боку представників неоязичницької спільноти за трансфобію. У лютому 2011 року Жужанна Будапешт провела ритуал з Колом Церрідвен на PantheaCon виключно для «генетичних жінок», до якого вона заборонила входити чоловікам. Це викликало негативну реакцію, яка змусила багатьох критикувати Діанічну Вікку як за своєю суттю трансфобний лесбійсько-сепаратистський рух. Газета «Los Angeles Times» написала, що:

Див. також

Феміністична теологія Рух богині – сучасне відродження божественної жіночої або жіночо-центричної духовності. Гіноцентризм – домінуюча або виключна зосередженість на жінках у теорії чи практиці Пачамама — андська богиня родючості Шактизм – індуїстська секта, орієнтована на богиню Теологія – вивчення та роздуми про жіноче божественне начало з феміністичної точки зору

Посилання

Цитовані роботи

Barrett, Ruth. Women's Rites, Women's Mysteries: Intuitive Ritual Creation. Llewellyn Publications; 2007, . Earlier publishing: Women's Rites, Women's Mysteries: Creating Ritual in the Dianic Wiccan Tradition. Authorhouse; 2004, . Eisler, Riane, The Chalice and the Blade. Mountainwater, Shekhinah, Ariadne's Thread. Ochshorn, Judith and Cole, Ellen. Women's Spirituality, Women's Lives. Haworth Press 1995. ISBN 1-56024-722-3. pp 122 & 133 referring to Z Budapest and Shekinah Mountainwater, among others, in a discussion of Dianic Witchcraft. Pond, Gina, et al. Gender and Transgender in Modern Paganism . Circle of Cerridwen Press, 2012. ISBN 978-1-105-43378-8 On Starhawk, the Reclaiming Tradition and feminism, M. Macha NightMare . Interview with Starhawk in Modern Pagans: An Investigation of Contemporary Pagan Practices, ed. V. Vale and John Sulak, Re/Search, San Francisco, 2001, .

Посилання

Діанічна Вікка, офіційний веб-сайт. Діанічна традиція, офіційний веб-сайт Діанічна Вікка, веб-сайт З. Будапешт Міжнародна конференція богинь Вебсайт Сьюзен Б. Ентоні Ковен, Діанічна Вікка Храм Діани Діанічна традиція Макфарланда