Артемі́да () — грецька богиня полювання, диких земель та тварин, Місяця та цноти, покровителька й захисниця дітей і жінок. Одна з найшанованіших давньогрецьких богів, шанувалася як богиня пологів і акушерства разом з Ейлейтією. Подібно до Афіни та Гестії, Артеміда вважала за краще залишатися цнотливою і присягнула ніколи не вступати в шлюб.
Її храм в Ефесі був одним із семи чудес стародавнього світу. Діану, її римського еквівалента, особливо шанували на Авентінському пагорбі в Римі, біля озера Немі в Альбанських пагорбах і в Кампанії.
Дочка Зевса і німфи Лето, сестра-близнючка Аполлона. Вважалося, що вона як приносить жінкам та дітям хвороби, так і позбавляє їх від них.
Імена та епітети Розмаїття міфів про Артеміду і велика кількість імен богині свідчать про те, що в її образі поєднано кілька божеств. Артеміда називалась «Чиста» або «Осяйна»; атрибутами її, як усіх богів світла, були лук і стріли, також часом зображалися сагайдак і мисливські ножі, а олень і кипарис були для неї священними. Артеміді віддавали почесті в місцях культу Аполлона, зокрема на делоській горі Кінт (Артеміда Кінтія), у Дельфах, у Дідімі, де поряд з Аполлоном Далековлучним шанували й Далековлучну Артеміду.
Артеміда в міфах
Народження У класичній грецькій міфології наводяться різні суперечливі описи щодо народження Артеміди та Аполлона. Однак все вказує на те, що вона була позашлюбною донькою Зевса та німфи Лето. В одних джерелах вона народилась одночасно з Аполлоном, в інших — раніше або пізніше. Більшість історій зображують Артеміду як первістка.
Під час любовних ігор Зевс перетворився на перепела, а Лето — на перепілку. Ревнива Гера послала змія Піфона переслідувати Лето по всьому світу. За словами Каллімаха, Гера заборонила їй народжувати на землі, будь-то terra firma (материк) чи острів. Однак Делос (плавучий острів, який не був ні справжнім островом, ні материком) не послухався і дозволив Лето народити там. Згідно з Гомерівським Гімном Артеміді, титаніда знайшла прихисток на острові Ортігія, що поблизу Делоса, де народила Артеміду, яка відразу ж, щойно народившись, допомогла матері перебратися через вузьку протоку, і там, на Делосі, між оливою і фініковою пальмою, після дев'яти днів переймів Лето народила Аполлона.
Дитинство Артеміда стала богинею-захисницею всіх тварин, що смокчуть молоко, і немовлят. Оскільки Лето народила її без болю, до Артеміди стали звертатися з молитвами вагітні жінки. Проте в її владі було також підтримання порядку вбивати й насилати хвороби, а з собою Артеміда завжди носила лук і стріли. Сталося це тому, що ще трирічною Зевс спитав її, який дар вона хотіла б отримати. Артеміда, сидячи на коліні Зевса, попросила його виконати кілька її побажань:
завжди залишатися незайманою; мати багато імен, щоб відлучити її від брата Аполлона; мати лук і стріли, зроблені циклопами; бути Феспорією; мати туніку до колін, щоб мати змогу полювати; мати 60 океанід, щоб були її хором; мати 20 німф як служниць, щоб спостерігати за її собаками і кланятися, коли вона відпочиватиме; правити всіма горами; мати будь-яке місто; мати здатність допомагати жінкам у болях пологів.
Отримавши такі дари, Артеміда вирушила оглядати свої володіння на Криті та набрала собі в допомогу дев'ятирічних німф.Каллімах. Гімн до Артеміди I. 40 і далі За запрошенням Гефеста вона відвідала кіклопів, але, незадоволена манерами одного з них (Бронтона), вирвала кіклопу волосся на грудях, де назавжди залишилася лисина. Від кіклопів Артеміда отримала зброю: лук і срібні стріли. При цьому вона наказала відволіктися від виготовлення ясел для коней Посейдона, тому зі здобичі на полюванні першу дичину греки присвячували саме АртемідіКаллімах. Гімн до Артеміди I. 47 і далі, 80 і далі. Від лісового бога Пана Артеміда отримала мисливських собак, яких боялися навіть левиКаллімах. Гімн до Артеміди I. 87 і далі. Зловивши ланей, богиня запрягла їх в золоту колісницю з золотою упряжжю, запалила від враженого блискавкою дерева смолоскип і випробувала срібні стріли, пустивши їх у дичину, дерева і порушників справедливостіКаллімах. Гімн до Артеміди I. 110 і далі.
Залицяльники Бережучи цноту, Артеміда зацікавила численних людей та богів, чиї залицяння вона відкидала та жорстоко карала їх зазіхання.
Алфей. Річковий бог Алфей закохався в Артеміду і вирішив захопити її. Він переслідував богиню по всій Греції. Артеміда висміяла Алфея, наказавши всім своїх німфам намастити лиця глиною і вимастившись сама. Всі вони стали однаковими з вигляду й Алфей втік, не в змозі знайти справжню АртемідуПавсаній VI.22.5.. В іншій історії Альфеус намагається зґвалтувати прихильницю Артеміди Аретусу. Артеміда бачить Аретусу і рятує її, перетворюючи на джерело у своєму храмі, а Алфея вбиває.
Актеон. Коли син Арістея Актеон підглядав, як Артеміда купається, і похизувався цим друзям, вона перетворила його на оленя, а її 50 собак розірвали зухвальця на шматкиГігін. Міфи 181; Павсаній IX.2.3..
Оріон. Мисливець-красень Оріон полював разом з Артемідою. Серед варіантів його смерті: вбивство Артемідою в самозахисті, коли він намагається зірвати її одяг. Вбивство Артемідою за спробу спокусити її супутницю Опісу."Another name for Artemis herself", Karl Kerenyi observes, The Gods of the Greeks (1951:204). Існує також версія, що Артеміда, ще до того, як стати Олімпійкою, була закохана в Оріона. Аполлон, бажаючи захистити її цноту, обдурив сестру, і вона вбила Оріона.
Алоади Отос і Ефіальт, агресивні велетні, не могли бути вбиті ніким іншим, окрім один одного. Зростання Алоадів ніколи не припинялося, і вони хвалилися, що тільки-но сягнуть небес, викрадуть Артеміду і Геру (або ж Афіну) і одружаться з ними. Боги боялися їх, за винятком Артеміди, яка перетворилася на лань і вискочила між ними. Алоади одночасно кинули в лань свої списи та ненавмисне вбили один одного.
Буфагос, син титана Япета, роздумував над зґвалтуванням Артеміди, тому вона вбила його стрілою.
Сипроїт — хлопчик, який випадково побачив купання Артеміди. Перетворила його на дівчину.
Артеміда вимагала цнотливості і від німф. Коли Зевс спокусив її улюбленицю Каллісто, набувши вигляду самої Артеміди, богиня обернула Каллісто на ведмедицю і нацькувала своїх собак. Однак Зевс врятував німфу, помістивши її на небо як сузір'я Великої ВедмедиціАполлодор III. 8.2..
Супутниці Поліфонта. Зневажала Афродіту і стала супутницею Артеміди. За це Афродіта вселила їй любов до ведмедя, за що Артеміда зненавиділа її. Поліфонта народила від ведмедя Агрія і Орея, які були величезного зросту і поїдали чужинців.
Прокрида. Донька Ерехтеля, дружина Кефала, мати Акрисія. Одного разу, коли Кефал полював в горах, його побачила Еос і закохалася в нього. Щоб охолодити любов своєї суперниці Прокриди, вона послала до неї Кефала в образі чужинця, який, запропонувавши їй блискучі дари, переконав її порушити подружню вірність, після чого показав свій справжній вигляд. Присоромлена Прокрида втекла на Крит, де вступила в число супутниць Артеміди. На Криті цар Мінос подарував їй пса, швидкого як вітер, і спис, що не дає промаху.
Інші коханки: Гіала, Нефела, Опіс, Ортігія, Псека, Раніда, Фіала.
Жертви Агамемнон. За те, що Агамемнон убив священну лань Артеміди та хвалився своєю влучністю, богиня зажадала, щоб він приніс їй в жертву власну доньку. Непомітно Артеміда забрала Іфігенію з жертовного вівтаря, замінивши її ланню, і перенесла в Тавриду, де вона стала жрицею богині.
Адоніс часто вихвалявся своїми мисливськими вміннями. Він порівнював себе з Артемідою, кажучи, що полює краще за неї. Є кілька версій його смерті: Вбитий Артемідою за зухвальство. Вона послала на нього кабана. Артеміда вбила Адоніса за реванш. Був убитий Аресом за те, що кохався з Афродітою. Аріадна. Убивши Мінотавра, Тесей втік з Аріадною на острів Наксос, у святилищі якого вони побрались (чи зайнялись коханням), осквернивши цим святилище, через що Аріадна була вбита стрілами Артеміди.Аура була донькою Лелантоса і Перибої. Одного разу вона стверджувала, що тіло Артеміди було занадто жіночним, і сумнівалася в її цноті. Артеміда звернулася до Немезіди з проханням допомогти помститися за її гідність і закликала Діоніса зґвалтувати Ауру. Аура стала шаленою та небезпечною вбивцею. Народивши синів-близнюків, вона з'їла одного з них, іншого, Якха (Ἴακχος) Артеміда врятувала. Пізніше Якх став прихильником Деметри та керівником Елевсінських містерій.
Буфагос, син титана Япета, побачив Артеміду і задумався про її зґвалтування. Читаючи свої грішні думки, він не встиг оговтатись, як Артеміда застрелила нахабного Буфагоса.
Каллісто. За однією з версій, не була перетворена на ведмедя, а була вражена стрілою.
Меланіпп і Комефо. Меланіпп закохався в Комефо, жрицю Артеміди та насолодився з нею коханням в храмі. За це їх принесли в жертву Артеміді.
Ойней. Одного разу Артеміда розгнівалася на царя Калідона Ойнея, який забув їй принести перші плоди врожаю, і наслала на місто страшну каледонську свиню (за іншими джерелами — вепра). Тітій. Убитий, адже жадав зґвалтувати Лето (за наказом Гери).
Хіона. Хіона була царівною. Вона була кохана двома богами: Гермесом і Аполлоном, і хвалилася, що гарніша за Артеміду, адже змусила двох богів відразу ж закохатися в неї. Розлючена Артеміда вбила Хіону стрілою. Деякі версії цього міфу говорять про те, що Аполлон і Гермес захищали Хіону від гніву Артеміди.
Сипроїт. Сипроїт — хлопчик, який випадково бачить купання Артеміди. Через це богиня перетворила його на дівчину.
Актеон. Коли син Арістея Актеон підглядав, як Артеміда купається і похизувався цим перед друзям, вона перетворила Актеона на оленя. Собаки Артеміди (або безпосередньо Актеона), яких було п'ятдесят, розірвали зухвальця на шматки.
Алоади. Отос і Ефіальт були агресивними велетнями й мисливцями та не могли бути вбиті ніким іншим, окрім один одного. Зростання Алоадів ніколи не припинялося, і вони хвалилися, що тільки-но зможуть досягти небес, викрадуть Артеміду і Геру (або ж Афіну) і візьмуть їх як дружин. Боги боялися їх, за винятком Артеміди, яка перетворилася на лань і вискочила між ними. Алоади одночасно кинули в лань свої списи та ненавмисне вбили один одного.
Інші жертви: Гратіон (гігант). Убитий. Гіппа (донька Хірона). Перетворена на кобилицю. Дріант з Танагри. Аталанта і Гіппомен. Перетворені на левів. Амфіон і його доньки. Вбиті стрілами. Мера. Вбита. Фалек. Тиран. Його вбила левиця, послана Артемідою. Лімон. Вражений стрілою.
Культ Артеміди
Улюбленим місцем перебування Артеміди вважалася гірська й лісиста Аркадія, де вона мала храми священних тварин і місця полювання. В Етолії їй був присвячений вепр, в Аркадії й Аттиці — ведмідь (жриці надягали ведмежі шкури й виконували культовий танець ведмедів), але в усій Греції вважали, що її улюбленицею була лань. Щороку навесні відбувались елафеболії — свята полювання на оленів, — на яких у жертву Артеміді приносили оленів або пироги у формі цих тварин. Артеміда була захисницею биків — Артеміда Тавропола. Співзвучність імення Тавропола зі стародавньою назвою Криму наводить на думку, що зародки культу Артеміди слід шукати в Криму, однак свідченням грецького походження богині є написи мікенської доби, коли ще не було жодних зносин греків з Таврідою. Як богиня рослинності Артеміда була також божеством родючості. Цей культ передусім був поширений в Ефесі, де на честь богині споруджено відомий храм («сьоме чудо світу»), який пізніше спалив Герострат. Артеміда, шанована тут як мати-годувальниця, зображувалася з численними сосками. Як богиню родючості Артеміду вважали божеством дітонародження й іноді ототожнювали з Ілітією.