Крістобаль Акоста () або Кріштовау да Кошта (), латинізоване ім'я – Christophorus Acosta Africanus (бл. 1525 – бл. 1594) – португальський лікар та натураліст. Його вважають піонером у вивченні рослин Азії, особливо їхнього використання у фармакології. Разом із аптекарем Томе Пірішем та лікарем він був одним із піонерів індо-португальської медицини. У 1578 році він опублікував книгу про лікарські рослини Сходу під назвою «Трактат про ліки та медикаменти Східної Індії» ().

Біографія

Вважається, що Крістобаль Акоста народився десь в Африці, можливо, в Танжері, Сеуті (обидва міста на той час були португальськими) або в , оскільки у своїй праці він називає себе африканцем (Christophorus Acosta Africanus); проте точне місце і дата його народження залишаються невідомими. Він, імовірно, навчався в Саламанці і вперше вирушив до Ост-Індії в 1550 році як солдат. Акоста брав участь у кількох кампаніях проти місцевого населення, і в певний момент потрапив у полон, де його утримували в Бенгалії. Після повернення до Португалії він приєднався до свого колишнього капітана, Луїша де Атаїде, якого призначили віцекоролем Португальської Індії. Він повернувся в Гоа у 1568 році – того ж року помер Гарсія де Орта. Акоста служив особистим лікарем віцекороля, а в 1569 році був призначений лікарем королівського госпіталю в Кочіні, де мав нагоду лікувати місцевого правителя (раджу) Кочіна. До 1571 року він уже збирав ботанічні зразки з різних частин Індії. Після завершення терміну повноважень Атаїде у 1572 році Акоста повернувся до Португалії. З 1576 по 1587 рік він працював хірургом, а згодом лікарем у Бургосі (Іспанія).

У Бургосі в 1578 році він опублікував (іспанською мовою) свою працю «Tractado de las drogas y medicinas de las Indias orientales» («Трактат про ліки та медикаменти Східної Індії»). У цій книзі він зазначає, що в Індію його привело бажання знайти «в різних краях і провінціях вчених та допитливих людей, у яких я міг би щодня дізнаватися щось нове; а також побачити розмаїття рослин, створених Богом для людського здоров'я». У 1585 році Франческо Дзілетті переклав цю працю італійською мовою. Частини книги були перекладені латиною Шарлем де л'Еклюзом (Каролем Клузіусом) і згодом включені до його ілюстрованого збірника («Десять книг про екзотику»).

Книга Акости не вважається цілком оригінальною, оскільки вона багато запозичила з раніше опублікованої праці Гарсії де Орти «Бесіди про лікувальні засоби та ліки Індії» (). Проте завдяки наявності двадцяти трьох ксилографій (гравюр на дереві), вона невдовзі стала відомішою за роботу Орти (яка була рідкістю і налічувала лише близько десяти примірників у Європі). Останній розділ книги був трактатом про азійського слона — ймовірно, першим, опублікованим у Європі. Це також була одна з перших праць, у якій було зафіксовано слова з баскської мови.

Іншою визначною працею був трактат «Tractado de la yerbas, plantas, frutas y animales» («Трактат про трави, рослини, фрукти та тварин»), але наразі він вважається втраченим.

Після смерті дружини Акоста залишив справи і оселився в скиті. Він помер у 1594 році в Уельві, Іспанія.

Примітки