Анато́лій Микола́йович Степане́нко — старший солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни. Герой України (2026, посмертно).
Життєпис Народився 23 жовтня 1970 року в селі Карпилівка Чернігівської області. Після закінчення місцевої школи навчався в Дігтярівському СПТУ, де здобув фах тракториста-машиніста.
У 1988 році призваний на строкову військову службу, яку проходив у десантних військах. Після служби повернувся додому, де працював трактористом і комбайнером, спочатку в місцевому колгоспі, пізніше у ТОВ «Батьківщина». Пізніше, разом з дружиною переїхали до села Горобіївка. 19 червня 2024 року призваний на військову службу за мобілізацією. Проходив службу на посаді стрільця-снайпера в 24-й окремій механізованій бригаді.
8 травня 2025 року поблизу Часового Яру артобстріл знищив українську позицію, попри контузію старший солдат Анатолій Степаненко допоміг побратимам вибратися з-під завалів та вийти з під мінометного обстрілу без втрат. 15 травня 2025 року розпізнав напрямок ворожого наступу, знищив двох ворожих піхотинців змусивши решту групи відступити.
3 червня 2025 року, під щільним вогнем артилерії, кулеметів та FPV-дронів разом з побратимами змогли замінувати шлях пересування ворожої техніки, там же при спробі перетнути лінію бойового зіткнення підірвався російський бронеавтомобіль.
Із 5 на 6 серпня 2025 року разом з двома побратимами вирушив на бойове завдання з метою облаштування позиції, тоді він зміг відволікти увагу ворожих FPV-дронів на себе чим зберіг життя двох побратимів.
Загинув 6 серпня 2025 року на Донеччині внаслідок влучання FPV-дрону.
Нагороди Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (24 лютого 2026, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.
Див. також
Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (серпень 2025)
Примітки