Когнітивна війна складається з будь-яких військових дій, спрямованих на вплив на ставлення та поведінку. Це продовження інформаційної війни з використанням пропаганди та дезінформації.

Загальний опис За визначенням, широко використаним у військовій літературі, когнітивна війна включає будь-які військові та суміжні дії, спрямовані на вплив на поведінку, установки, процеси мислення та сприйняття цільових аудиторій з метою досягти стратегічної переваги над опонентом. NATO описує її як діяльність, що поєднує різні інструменти для впливу, захисту або порушення когнітивних процесів індивідів чи груп, щоб здобути або втримати перевагу.

Генерал НАТО Паоло Руджеро відрізняє її від інших видів діяльності, пов'язаних з інформацією, за її цілями: «Її мета не в тому, що думають люди, а в тому, як вони думають». Прихильники когнітивної війни прагнуть впливати на людську думку, міркування, утворення сенсу, прийняття рішень та поведінку шляхом маніпулювання інформацією та використання структур машинного навчання, які поширюють інформацію в Інтернеті.

Цілі: змінити моделі мислення чи поведінки певних груп, підривати довіру до інституцій та інформаційних джерел, посилювати розбіжності в суспільстві, ослабляти здатність до критичного мислення.

Механізми реалізації: поширення дезінформації, фейків та маніпулятивних повідомлень через медіа й соцмережі, використання алгоритмів і машинного навчання для таргетування аудиторій, створення і просування наративів, що змінюють оцінку реальності, синхронізація інформаційних, психологічних та технологічних зусиль.

Відмінність від суміжних понять:

Інформаційна війна, Основний фокус: Контроль або маніпуляція потоком інформації, повідомлень і даних.

Психологічні операції (PSYOP), Основний фокус: Використання інформації для впливу на емоції та рішення людей.

Когнітивна війна, Основний фокус: Цілеспрямований вплив на самі когнітивні процеси — як людина сприймає, обробляє та інтерпретує інформацію.

Дестабілізація Перша основна мета когнітивної війни полягає в дестабілізації соціальної стабільності цільової групи населення шляхом руйнування її існуючої єдності та довіри до суспільства — наприклад, шляхом «негативної емоційної мобілізації», що призводить до її одержимості внутрішніми проблемами та втрати продуктивності.

Методи дестабілізації включають посилення існуючих розбіжностей у групі або впровадження нових ідей та концепцій, щоб налаштувати різні групи одна проти одної та посилити поляризацію.

Ефект Друга основна мета когнітивних операцій — вплив на цільову популяцію. Зловмисник маніпулює пізнанням цільової групи та розумінням навколишнього середовища, спонукає цільову групу діяти таким чином, що вигідно для цілей зловмисника, і зрештою викликає резонанс у цільової групи з чимось. Цілями впливу є широка громадськість, військовослужбовці та лідери чи діячі у військовій, політичній чи бізнес-сфері.

За словами вчених, що займаються дослідженням церебральної неврології, оскільки саме мозок відповідає за емоції, що впливають на людське судження, люди схильні до спотворень у своєму сприйнятті та рішеннях у ситуаціях, коли вони відчувають стрес і страх.Barrett and Simmons 2015 Що стосується ефектів поширення, то, згідно зі спільним дослідженням Academia Sinica на Тайвані в журналі Global Security Studies, опублікованому Оксфордським університетом, наслідки когнітивної війни є складними, збільшуючи витрати на когнітивну обробку для мозку, навіть якщо мозок аудиторії не сприймає неправдиву інформацію. За умови багаторазового впливу та багаторазової стимуляції хибними повідомленнями, аудиторія може зменшити психологічну ціну прийняття, а ті, хто не має достатніх знань про суспільні справи, можуть бути більш вразливими, покладаючись на зовнішні повідомлення.

Наслідки подальшого розвитку За Масаковським, цілями когнітивної війни є формування та контроль когнітивного мислення та прийняття рішень противником; маніпулювання та приниження цінностей, емоцій, національного духу, культурних традицій, історичних переконань та політичної волі нації; досягнення стратегічних геополітичних цілей противника без бойових дій; вплив на людські та суспільні міркування, мислення, емоції тощо, узгоджені з конкретними цілями; та зниження довіри населення до їхніх інституцій. Масаковський стверджує, що це призводить до послаблення та порушення військової, політичної та суспільної згуртованості, а також до підриву або загрози демократії. Масаковський стверджує, що когнітивна війна також використовувалася авторитарними суспільствами для реструктуризації суспільства та підготовки населення до прийняття «постійного спостереження», і що це дозволяє цим авторитарним суспільствам «усувати осіб/вигнанців, які чинять опір та наполягають на свободі слова, незалежному мисленні тощо».

Приклади і застосування

У сучасних міжнародних конфліктах когнітивна війна часто розглядається як невід’ємна частина комплексних стратегій впливу:

в інформаційно-психологічних кампаніях проти суспільства, щоб посилити розбіжності або знищити довіру до фактів;

у використанні цифрових технологій для автоматичної доставлення маніпулятивних наративів;

у поєднанні з кібер- та гібридними операціями для максимального впливу на масову свідомість.

Зокрема, дослідження показують, що держава-агресор може застосовувати когнітивно-орієнтовані наративи в культурних, наукових або розважальних контекстах з метою змінити поведінку інших суспільств.

Когнітична безпека та протидія

Супротив когнітивній війні включає: розвиток медіаграмотності та критичного мислення; підтримку національного дискурсу і стратегічних наративів; інформаційну і юридичну політику, що захищає від маніпуляцій.

Під «когнітивною безпекою» розуміють здатність індивідів і суспільства протистояти шкідливим впливам, зберігати ясність мислення і раціональне прийняття рішень.

Див. також Інформаційна війна — комплекс заходів щодо контролю потоку інформації та впливу через медіа. Психологічні операції — дії, що спрямовані на емоції й мотивацію людей. Гібридна війна — поєднання військових, економічних, інформаційних і технологічних засобів впливу.

Примітки