Буяло Владислав Максимович (14 лютого 1996, Київ — 9 липня 2024, Запорізька область) — український військовослужбовець, сержант 241 ОБрТрО Збройних сил України. Учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2026, посмертно).

Життєпис Народився 14 лютого 1996 року в Києві. Виріс на Лісовому масиві, навчався у 39-й гімназії.

Здобував освіту в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» за спеціальністю «Фізика». Брав активну участь у подіях Революції Гідності.

Влітку 2014 року добровольцем долучився до оборони України на Маріупольському напрямку, служив в батальйоні міліції «Шахтарськ». В 2016-му році служив розвідником в 1-му батальйоні 54 ОМБр на Світлодарській дузі. Після кількох років служби був демобілізований у 2019 році.

У цивільному житті працював у сфері інформаційних технологій. В 2021—2022 роках працював в компанії Moneyveo на посаді C# розробник.

З початком повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року знову став до лав Збройних сил України. Був головним сержантом 251-го окремого батальйону ТРО. Пізніше проходив службу на посаді головного сержанта 204-го батальйону ТРО у складі 241-ї бригади ТРО. Мав звання сержанта.

Загинув 9 липня 2024 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області.

Похорон відбувся 20 липня в місті Києві в Володимирському соборі, похований на Лісовому кладовищі.

Нагороди

Нагрудний знак «Учасник АТО» (НГШ) Орден «За мужність» III ступеня (2026, посмертно)

Примітки

Посилання