Аноніміза́ція — процес обробки персональних даних таким чином, щоб ідентифікація конкретної особи або суб’єкта персональних даних стала неможливою навіть при доступі до додаткових джерел інформації. При цьому дані можуть зберігати свою аналітичну чи статистичну цінність.

Основна мета анонімізації — забезпечення конфіденційності інформації, мінімізація ризиків розкриття особистих відомостей, а також унеможливлення ідентифікації або деанонімізації особи чи суб’єкта даних.

Анонімізація широко застосовується у сфері обробки великих даних, охорони здоров'я, маркетингу та наукових досліджень.

Основні техніки анонімізації Маскування даних — заміна персональних полів псевдонімами або випадковими значеннями. Генералізація — заміна точних значень узагальненими діапазонами. Псевдонімізація — заміна ідентифікаційних даних штучними значеннями з можливістю відновлення за ключем. Порівняння з пов’язаними поняттями Псевдонімізація відрізняється від анонімізації тим, що передбачає заміну ідентифікаційних даних псевдонімами з можливістю їх відновлення за допомогою ключа, що забезпечує можливість повторної ідентифікації суб’єкта даних. Анонімізація протиставляється деанонімізації як процесу відновлення ідентифікації особи або джерела даних, що були анонімізовані.

Інструменти знеособлення даних програмні бібліотеки Python для маскування та узагальнення даних — інструмент для анонімізації даних VPN, проксі-сервери, Tor Browser.

Анонімні браузери Анонімні браузери — це веббраузери або модифікації браузерів, які спрямовані на зменшення обсягу даних, що передаються вебсайтам і стороннім спостерігачам під час перегляду інтернет-ресурсів. Вони використовуються як один із інструментів підвищення приватності в інтернеті, однак не забезпечують повної анонімності самі по собі.

Одним із найвідоміших рішень є Tor Browser, який використовує мережу Tor для маршрутизації трафіку через кілька вузлів, що ускладнює визначення початкового джерела запиту. Такий підхід зменшує можливість відстеження користувача на рівні мережі, але не захищає від усіх форм деанонімізації, зокрема через поведінкові або браузерні характеристики.

Окрім Tor Browser, існують браузери, що орієнтуються на підвищення приватності за рахунок блокування трекерів, обмеження збору телеметрії та зменшення можливостей відстеження через відбиток браузера (). До таких рішень належать браузери на базі Chromium або Firefox із модифікаціями, спрямованими на посилення приватності.

Також розповсюджені браузери, що включають вбудовані механізми блокування реклами та трекерів. Такі засоби можуть зменшувати обсяг даних, доступних рекламним мережам, однак не усувають повністю можливості ідентифікації користувача за сукупністю параметрів системи, мережі, пристрою та поведінкових характеристик.

Загалом анонімні браузери розглядаються як один із компонентів багаторівневого підходу до приватності, який зазвичай поєднується з використанням VPN, шифрованих з’єднань та інших засобів захисту даних. Примітки

Посилання