Медаль і премія Роберта Коха — це дві нагороди, що щорічно вручаються німецькою Фундацією Роберта Коха за досконалу роботу у біомедичних науках. Ці нагороди виникли в результаті спроб німецького мікробіолога Роберта Коха залучити фінансування для підтримки своїх досліджень, що стосувалися виявлення причини та лікування туберкульозу.
Роберт Кох відкрив бактерію Mycobacterium tuberculosis, яка відповідальну за виникнення цієї хвороби, і швидко отримав міжнародну підтримку, включаючи 500 000 золотих марок від шотландсько —американського філантропа Ендрю Карнеґі.
Премія Роберта Коха З 1970 року Фонд Роберта Коха присуджує премії за значні досягнення в біомедичних науках, зокрема у галузях мікробіології та імунології. Престиж цієї премії зростав за останні десятиліття в наразі вона вважається провідною міжнародною науковою премією у галузі мікробіології. Як зазначив один із членів журі премії, комітет часто запитує: «Над чим би сьогодні працював Роберт Кох?», щоб визначитися з дослідженнями, які слід визнати.
Більш спеціалізована премія Роберта Коха зазвичай вважається одним із етапів (разом з іншими преміями, такими як премія Ласкера) до остаточного визнання Нобелівської премії для вчених у галузі мікробіології та імунології, і низка лауреатів премії Роберта Коха згодом стали лауреатами Нобелівської премії, такі як Сезар Мільштейн, Тонеґава Сусусуму та Гаральд цур Гаузен. Серед інших відомих лауреатів — Альберт Себін, Джонас Солк та Джон Ендерс за їхню новаторську роботу з розробки вакцин проти поліомієліту. Тільки Ендерс був відзначений Нобелівською премією разом із Томасом Гаклом Веллером та Фредеріком Чапменом Роббінсом.
Щорічно вручаються дві окремі нагороди Роберта Коха — Золота медаль Роберта Коха за накопичені досягнення у біомедичних дослідженнях та Премія Роберта Коха вартістю 120 000 євро за велике відкриття в біомедичній науці.
Лауреати премії Роберта Коха Нижче наведено список основних лауреатів премії:
1960 — 1979 роки 1960: Рене Дюбо (США), Джозеф Томчик (Швейцарія), Франц Редекер (Німеччина), Людвіг Хайльмейєр (Німеччина), Хьюго Браун (Німеччина), Ебіна Тошіакі (Японія). 1962: Джон Франклін Ендерс (США), Альберт Сейбін (США), Джонас Солк (США). 1963: Томізо Йошида (Японія). 1965: Гертруда Мейсснер (Німеччина). 1966: Карл Бартманн (Німеччина). 1968: Артур Брокгауз (Німеччина), Ганс-Вернер Шліпкетер (Німеччина), Хайнц Стольп (Німеччина). 1970: Вільям Гатчісон (Велика Британія), Йорген К. Сіїм (Данія), Пірйо Мякеля (Фінляндія). 1971: Вернер Хенле та Гертруда Хенле (США). 1975: Гаральд цур Хаузен (Німеччина) — майбутній Нобелівський лауреат.
1980 — 1999 роки
1982: Кері Малліс (США) — розробник ПЛР-тесту. 1986: Сусуму Тонегава (Японія). 1993: Майкл Хоутон (Велика Британія) — відкривач вірусу гепатиту C. 1999: Ральф Стайнман (Канада/США).
2000 — 2019 роки
2012: Тасуку Хондзьо (Японія). 2014: Жан-Лоран Казанова (Франція), Ален Фішер (Франція). 2015: Ральф Бартеншлагер (Німеччина), Чарльз Райс (США). 2016: Альберто Мантовані (Італія), Мішель Нуссенцвейг (США). 2017: Рафі Ахмед (Індія/США), Антоніо Ланцавеккія (Італія/Швейцарія). 2018: Джеффрі Раветч (США). 2019: Ріно Раппуолі (Італія).
2020 — 2025 роки 2020: Шимон Сакакучі (Японія) — за дослідження регуляторних Т-клітин. 2021: Ясмін Белкейд (Алжир/США), Андреас Боймлер (Німеччина/США). 2022: Філіп Фелгнер (США), Дрю Вайсман (США) — за розробку мРНК-технологій. 2023: Тімоті Спрінгер (США), Франсіско Санчес-Мадрид (Іспанія).https://www.robert-koch-stiftung.de/en/awards/robert-koch-award 2024: Лаліта Рамакришнан (США/Велика Британія). 2025: Ротем Сорек (Ізраїль/Німеччина).
Примітки