Нафтохімічний комплекс у Паталганзі – підприємство хімічної промисловості у індійському штаті Махараштра.

В 1982 році компанія Reliance Industries Limited (RIL) запустила в Паталганзі виробництво поліефірної пряжі. В 1986-му його забезпечили власною сировиною за рахунок запуску виробництв:

- поліефірного волокна (поліестеру);

- терефталевої кислоти, що є одним з мономерів поліетилентерефталату – найпоширенішого представника поліестерів.

Нарешті, в 1988-му запустили власне виробництво сировини для терефталевої кислоти – пара-ксилену, технологія якого передбачає риформінг важкої naphtha (суміш легких рідких вуглеводнів до С9). В той же час, ще один необхідний для поліетилентерефталату мономер – етиленгліколь – отримують зі сторони.

Ще одним напрямом для майданчику стало запущене в 1987 році виробництво лінійного алкілбензену (лінійний алкілбензол, LAB), що є основою для продукування алкілбензенсульфонату (широко використовується при продукуванні сучасних миючих засобів). Технологія, яку придбали у відомої американської інжинірингової компанії Universal Oil Products (UOP, наразі складова концерну Honeywell UOP), передбачає, зокрема, такі етапи, як:

- виділення з гасу лінійних алканів (модуль UOP Molex);

- селективну дегідрогенізацію лінійних алканів у лінійні олефіни (модуль UOP Pacol);

- конверсію отриманих лінійних діолефінів у олефіни з метою збільшення виходу цільового продукту (модуль UOP Define);

- алкілювання олефінів бензеном.

Як супутній продукт отримують певні обсяги важкого алкілбензену (HAB, використовується у мастильних матеріалах та як специфічний теплоносій).

Станом на першу половину 2010-х майданчик в Паталганзі мав потужність на рівні 400 тисяч тонн пара-ксилену, 300 тисяч тонн терефталевої кислоти та 100 тисяч тонн лінійного алкілбензену (надлишковий параксилен може постачатись на належний тому ж власнику нафтохімічний майданчик у Хазірі).

Необхідні майданчику naphtha та гас можуть постачатись з розташованих в тому ж штаті в Мумбаї нафтопереробних заводів компаній BPCL та HPCL, а також з належного RIL НПЗ в Джамнагарі (найбільший в світі нафтоперобний завод у індійському штаті Гуджарат).

Завод отримав власну електростанцію потужністю 48 МВт з двома газовими турбінами по 24 МВт, розрахованими на споживання природного газу.

Примітки