Джордж Пітер Метескі (George Peter Metesky, 2 листопада 1903 — 23 травня 1994), більш відомий як Mad Bomber (Божевільний підривник), був американським електриком та механіком, який протягом 16 років у 1940-х та 1950-х роках закладав маленькі вибухові пристрої у громадських будівлях Нью-Йорка.
Мотивом злочинця була лють і образа через події, пов'язані з отриманою роками до того травму на робочому місці. Метескі за 16 років (з десятирічною перервою) він здійснив 22 вибухи, від яких ніхто не загинув, але 15 людей зазнали поранень.
Пошуки терориста включали ранній приклад використання . У 1957 році його вдалося затримати на основі підказок, наведених у листах, які він писав до газети. Метескі визнали неосудним та до державної психіатричної лікарні.
Раннє життя і травма
Джордж народився 2 листопада 1903 року у Вотербері, штат Коннектикут, у родині , Джорджа та Анни Мілаускасів. Він був наймолодшим із трьох їхніх дітей. Після Першої світової війни Метескі вступив до лав морської піхоти США і працював електромонтером у консульстві США в Шанхаї. Повернувшись додому, він влаштувався працювати механіком у дочірню компанію та жив у Вотербері зі своїми двома неодруженими сестрами.
У 1931 році Метескі працював очисником генератора на електростанції компанії на протоці , коли внаслідок котла вибухнув гарячий газ. Вибух збив Метескі з ніг і ледь не задушив гарячою парою, що наповнила легені.
Внаслідок цього нещасного випадку Метескі став інвалідом, і після отримання 26 тижнів лікарняних втратив роботу. Згідно з його твердженнями, інцидент призвів до пневмонії, яка, своєю чергою, переросла в туберкульоз. Позов про було відхилено, оскільки він занадто довго зволікав з його поданням. Також було відхилено три апеляції на відмову, остання з яких була подана в 1936 році. Метескі зненавидів адвокатів компанії «Consolidated Edison» та трьох колег, що дали у справі про компенсацію, на його думку, брехливі свідчення на користь компанії.
Бомби
Бомби Метескі були трубчастими, начиненими порохом, розміром від 10 до 25 см завдовжки та від 1 до 5 см у діаметрі. Таймери він найчастіше виготовляв з дешевих кишенькових годинників та батарейок для ліхтариків. Слідчі на місцях його вибухів шукали вовняну шкарпетку — Метескі використовував їх для транспортування бомб, а іноді й для підвішування їх на рейку або виступ.
З 1940 по 1956 рік Метескі заклав щонайменше 33 бомби, з яких 22 вибухнули, поранивши 15 людей.
Перші бомби (1940—1941)
Свою першу бомбу він заклав 16 листопада 1940 року, залишивши її на підвіконні електростанції «Consolidated Edison» за адресою 170 West 64th Street на Мангеттені. Це була примітивна бомба з короткого відрізку латунної труби, наповненої порохом, із механізмом запалювання, виготовленим з цукру та батарейок. Бомбу знайшли до того, як вона вибухнула. Вона знаходилася у дерев'яній скринці для інструментів, загорнута у записку, написану від руки та підписану «F.P.», у якій зазначалося: «Шахраї з Con Edison, це вам» (). Деякі слідчі припустили, що злочинець розраховував на те, що бомба не вибухне і навмисне зробив її неякісною, оскільки вибух знищив би записку.
У вересні 1941 року бомбу з подібним механізмом запалювання виявили на вулиці приблизно за п'ять кварталів від штаб-квартири «Consolidated Edison» за адресою Ірвінг Плейс, 4. На ній не було записки, і вона також була несправною. Поліція припустила, що терорист злякався поліцейського та викинув бомбу, не ввімкнувши детонатор.
Перерва
Невдовзі після вступу Сполучених Штатів у Другу світову війну у грудні 1941 року поліція отримала листа, написаного друкованими літерами:
Вірний своєму слову, Метескі не підкладав бомб між 1941 і 1951 роками, натомість надсилаючи листи та листівки до поліцейських дільниць, газет, приватним особам та компанії «Con Edison». Слідчі, які вивчали його повідомлення, написані олівцем друкованими літерами, відзначили форму літер G та Y, яка могла свідчити, що автор листів отримав освіту в Європі.
Перші дві бомби Метескі не привернули особливої уваги, але низка вибухів, що почалася у Нью-Йорку з 1951 року, лякала мешканців міста та виснажувала ресурси департаменту поліції. Метескі зазвичай телефонував, повідомляючи, у якій будівлі заклав бомбу, але не уточнював точне місцезнаходження. Також він писав до газет, попереджаючи, що планує закласти ще бомби. При деяких з бомб також були записки, але в них ніколи не розкривався мотив чи причина вибору саме цього місця для закладання бомби. Тривала перерва з моменту останнього виявлення перших бомб та помітні вдосконалення у технології з нових змусили слідчих припустити, що терорист у цей час служив у війську.
Як цілі для своєї нової хвилі бомбардувань Метескі переважно обирав громадські будівлі, деякі неодноразово — Великий центральний та Пенсильванський вокзали (обидва по п'ять разів), (тричі), Нью-Йоркська публічна бібліотека і (по два рази), в також Ар-Сі-Ей-Білдінг, і Нью-Йоркський метрополітен. Бомби він залишав у телефонних будках, камерах зберігання, туалетах, тощо. Також мішенню ставали кінотеатри — злочинець різав сидінь, закладаючи бомбу всередину.
1951
Перша бомба цієї нової хвилі з'явилася 29 березня у терміналі Гранд-Сентрал, і вона ж стала першою з бомб Метескі, що вибухнула. Вибух нікого не поранив, хоча і налякав пасажирів. Її сховали в урні з піском біля бару-ресторану на нижньому поверсі терміналу.
У квітні наступна бомба Метескі вибухнула у Нью-Йоркській публічній бібліотеці, у серпні — знову у Гранд-Сентрал. В обох випадках бомби було закладено у телефонні будки. Ніхто не постраждав. Поліція не надавала значення цим випадкам, вважаючи їх хуліганством. Газета «Нью-Йорк Таймс» повідомила про вибух у наступному випуску, хоча й у вигляді короткого огляду лише з трьох абзаців внизу 24-ї сторінки
Згодом Метескі заклав бомбу, яка вибухнула без постраждалих, у телефонній будці штаб-квартири «Consolidated Edison» за адресою Ірвінг Плейс, 4, і надіслав до «Consolidated Edison» одну бомбу, яка не вибухнула, з Вайт-Плейнс, штат Нью-Йорк
22 жовтня газета отримала листа, написаного олівцем друкованими літерами, у якому зазначалося:
Лист спрямував поліцію до кінотеатру «Парамаунт» на Таймс-сквер, де було виявлено та знешкоджено бомбу, а також до телефонної будки на Пенсильванському вокзалі, де нічого не знайшли
28 листопада було підірвано камеру схову на станції метро «14th Street». Ближче до кінця року газета «Herald Tribune» отримала ще одного листа з попередженням:
1952
19 березня вибухнула бомба у телефонній будці на автобусному терміналі Портової адміністрації, без постраждалих. У червні, а потім у грудні, бомби вибухали сидіннях кінотеатру «Loew's» на Лексінгтон-авеню. Груднева бомба поранила одну людину, ставши першим випадком, коли спричинений Метескі вибух завдав комусь шкоди. Поліція просила газети не друкувати листи терориста та применшувати значення попередніх вибухів, але на той час громадськість почала усвідомлювати, що на волі перебуває «божевільний підривник».
1953
Вибухи в сидіннях у музик-холі «Radio City» та кінотеатрі «Capitol», і знову біля «Oyster Bar» на Центральному терміналі, цього разу в камері схову. Всі три вибухи нікого не поранили. Поліція описала бомби як саморобний виріб «придурка, що прагне уваги» (publicity-seeking jerk). Крім того, нерозірвану бомбу знайшли у камері схову на Пенсильванському вокзалі.
1954
У березні вибухнула бомба, затиснута за раковиною в чоловічому туалеті на вокзалі Гранд-Сентрал, внаслідок чого троє чоловіків отримали легкі поранення
Вибух у телефонній будці на автовокзалі Портової адміністрації, ніхто не постраждав. Ще одну бомбу виявили у телефонній будці, яку вивозили з Пенсильванського вокзалу для ремонту.
7 листопада у залі «Radio City Music Hall», де 6200 глядачів дивилися «Світле Різдво», вибухнула бомба, захована у нижню подушку сидіння в 15-му ряду, поранивши чотирьох глядачів. Вибух був приглушений важкою оббивкою, і його чули лише ті, хто був поруч. Не перериваючи фільм, поранених супроводили до пункту першої допомоги, а близько 50 людей, які перебували поблизу, перемістили в задню частину театру. Через півтори години, коли фільм і подальше сценічне шоу закінчилися, поліція огородила 150 місць у зоні вибуху та розпочала пошук доказів.
1955
Вибух на платформі станції метро Саттер-авеню у Брукліні, без жертв. Вибух у телефонній будці в універмазі «Macy's», без жертв.
Два вибухи без постраждалих на Пенсильванському вокзалі — у камері схову та у телефонній будці. Ще одну бомбу виявили у залі «Radio City Music Hall» після попереджувального телефонного дзвінка.
У кінотеатрі «Роксі» бомба випала з розрізаного сидіння на робочий стіл оббивника, так і не вибухнувши.
Вибух у сидінні кінотеатру «Парамаунт», осколки влучили у черевик одного з відвідувачів, але не поранили. Після цих театральних вибухів слідчі кілька разів виявляли засунутий у сидіння невеликий складаний ніж і припустили, що терорист у такий спосіб ховає використані для розрізання сидіння інструменти, щоб не мати при собі доказів на випадок, якщо його обшукають.
У грудні вибухнула бомба в чоловічому туалеті вокзалу Гранд-Сентрал, без постраждалих.
1956
74-річний працівник чоловічого туалету на Пенсильванському вокзалі отримав серйозні поранення внаслідок вибуху в унітазі — засмічення, яке він намагався усунути за допомогою вантуза, виявилося бомбою. Серед фрагментів порцеляни слідчі знайшли рамку годинника та вовняну шкарпетку.
Охоронець Ар-Сі-Ей-Білдінг у Рокфеллер-центрі виявив у телефонній будці шматок труби завдовжки близько п'яти дюймів і, вирішивши, що це може стати в нагоді у домашніх сантехнічних справах, відвіз її додому автобусом додому до Нью-Джерсі, де рано наступного ранку вона вибухнула на його кухонному столі. Ніхто не постраждав.
Внаслідок вибуху 2 грудня в кінотеатрі «Парамаунт» у Брукліні шестеро з 1500 присутніх отримали поранення, один — серйозне, що привернуло величезну увагу ЗМІ та отримало широке висвітлення в новинах. Наступного дня Стівен Патрік Кеннеді наказав розпочати масштабні пошуки злочинця, які, за його словами, стали «найбільшим полюванням в історії нью-йоркської поліції»
24 грудня службовець Нью-Йоркської публічної бібліотеки, підбираючи з підлоги монету в телефонній будці, побачив бордову шкарпетку, прикріплену магнітом під полицею. У шкарпетці знаходилася залізна трубка з різьбовими ковпачками на кожному кінці. Порадившись з колегами, він викинув пристрій з вікна в , і на місце події прибула саперна команда та понад 60 поліцейських і детективів. У листі до «Нью-Йорк джорнел-америкен» наступного місяця Метескі повідомив, що бомба в Публічній бібліотеці, а також бомба, виявлена пізніше того ж тижня всередині одного з сидінь «Парамаунт» на Таймс-сквер, були закладені ще за кілька місяців до цього.
1957
Метескі арештували у кінці січня 1957, але аж через вісім місяців після цього у кінотеатрі «Лоу» оббивник, ремонтуючи нещодавно пошкоджене вандалами сидіння, виявив бомбу, яку не знайшли під час кількох поліцейських обшуків. Це була остання з трьох бомб, які, за словами Метескі, він там заклав (інші дві вибухнули у червні та грудні 1952 року, причому другий вибух поранив людину.
На момент виявлення бомби у «Лоу» залишалися не виявленими дві бомби, про які розповів Метескі: у будівлі компанії «Con Edison» на Іст-Рівер та у театрі «Ембасі» на розі 7-ї авеню та 47-ї вулиці. Але після виявлення третьої бомби у «Лоу» поліція закрила справу «Божевільного підривника», заявивши, що провела у двох інших місцях дуже ретельні пошуки і впевнена, що бомб там немає, якщо вони взагалі колись були.
Розшук