Мечеть Джингеребер (; ; від мови койра чіїні jiŋgar-ey beer «велика мечеть») є відомим навчальним центром у Тімбукту, Малі. Побудована у 1327 році, це одне з трьох медресе, що входять до складу університету Тімбукту. У 1988 році внесена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Дизайн Проєктування та будівництво мечеті Джингеребер традиційно приписують андалуському вченому Абу Ісхаку ас-Сахілі. За словами Ібн Халдуна, одного з найвідоміших джерел про Малі XIV століття, він, як кажуть, отримав 12 000 міткалів золотого пилу за цю роботу. Пізніші аналізи спростовують цю версію, демонструючи, що архітектурний стиль мечеті Джингеребер та інших мечетей у Західній Африці походить головним чином від мечетей у Сахарі та традиційної африканської архітектури та релігій, тому вплив ас-Сахілі на західноафриканську архітектуру вважається міфом.
За винятком невеликої частини північного фасаду, який укріплено у 1960-х роках алхором (вапняковими блоками, які також широко використовуються в решті міста), та мінарету, також побудованого з вапняку та облицьованого глиною, мечеть Джингарейбер повністю зроблена із землі та органічних матеріалів, таких як волокно, солома та дерево. Має три внутрішні двори, два мінарети та двадцять п'ять рядів колон, вирівняних у напрямку схід-захід, а також молитовний простір для 2000 осіб.
Примітки