Фрідріхфранц Фезер (; 14 січня 1875, Ашаффенбург — 24 вересня 1938, Мюнхен) — німецький офіцер та військовий письменник, генерал-майор рейхсверу.

Біографія Фезер був сином професора гімназії. Після навчання в гуманістичній гімназії вступив до 4-го польового артилерійського полку «Король» Баварської армії в Аугсбурзі як фанен-юнкер 16 липня 1894 року. Там, після навчання у військовому училищі, його було підвищено до другого лейтенанта 27 лютого 1896 року. Фезер навчався в артилерійській та інженерній школі з 1 жовтня 1897 по 12 липня 1898 року, а в жовтні 1900 року був переведений до 6-го польового артилерійського полку у Фюрті. З 1901 по 1904 рік Фезер навчався у Військовій академії. Після цього його було відряджено у званні оберлейтенанта спочатку до Генерального штабу в Мюнхені, а потім до Великого Генштабу в Берліні. Після підвищення до гауптмана, 4 травня 1910 року Фезера було переведено до Центрального апарату Генерального штабу. З 1 жовтня 1912 року він служив командиром батареї у 2-му польовому артилерійському полку «Горн», а одночасно, з середини лютого до кінця травня 1914 року, був відряджений до Школи зі стрільби польової артилерії в Ютербозі.

Після початку Першої світової війни Фезер та його полк брали участь у бойових діях на Західному фронті у складі 4-ї піхотної дивізії під час битви за Лотарингію. Поранений наприкінці жовтня 1914 року, він одужав і служив офіцером генерального штабу в Генеральному командуванні 2-го армійського корпусу з 24 грудня 1914 до початку січня 1915 року. Потім Фезера перевели до Генерального штабу Верховного командування армії «Південь» на Східному фронті та підвищено до майора 15 січня 1915 року. Через рік Фезер повернувся на Західний фронт і служив першим офіцером генерального штабу (начальником оперативного відділу) в штабі 39-ї резервної дивізії з 9 лютого по 20 серпня 1916 року під час окопної війни у ​​Вогезах. Згодом його знову перевели до штабу Верховного командування армії «Південь». З 31 серпня 1917 по 10 лютого 1918 року Фезер служив першим офіцером генерального штабу I1-го резервного корпусу, а згодом дослужився до начальника генерального штабу 40-го резервного корпусу.

Після Комп'єнського перемир'я та повернення додому, Фезер був переданий у розпорядження Міністерства військових справ у Мюнхені наприкінці грудня 1918 року. У лютому 1919 року його було відряджено до Відділу військової історії Генерального штабу в Берліні, а після розпуску відділу — до Імперського військового міністерства. Наприкінці листопада 1919 року Фезера перевели туди на посаду чергового офіцера та підвищили до оберстлейтенанта 1 жовтня 1920 року. 1 лютого 1923 року він став командиром 1-го батальйону 7-го (Баварського) артилерійського полку, а 22 лютого 1924 року його підвищили до оберста зі старшинством від 1 грудня 1923 року. Таким чином, Фезер обіймав посаду коменданта Мюнхена з 1 квітня 1924 року. 28 лютого 1927 року він вийшов у відставку з дійсної служби в званні генерал-майора запасу.

Після виходу у відставку Фезер працював військовим письменником. Разом із генералом артилерії Конрадом Краффтом фон Делльмензінгеном він написав двотомну працю Das Bayernbuch vom Weltkriege 1914–1918 (Баварська книга світової війни 1914–1918).

З 1936 року до своєї смерті Фезер був лектором військових досліджень та військової історії в Університеті Вюрцбурга.

Сім'я Фезер одружився з Елізабет Рот у 1916 році, з якою мав одну дитину.

НагородиReichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Mittler & Sohn, Berlin 1924, S. 115.

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден «За військові заслуги» (Баварія) 3-го класу з мечами Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу з мечами Ганзейський хрест (Гамбург) Орден Залізної корони 3-го класу з військовою відзнакою (Австро-Угорщина) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою Галліполійська зірка (Османська імперія) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний хрест ветерана війни з мечами

Примітки

Література

Dermot Bradley (Hrsg.), Ernest Henriot: Die Generale der Heeres 1921-1945 Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 3: Dahlmann-Fitzlaff. Biblio Verlag, Osnabrück 1994, ISBN 3-7648-2443-3, S. 423–424. Joseph Karl Brennfleck: Das Königlich Bayerische 2. Feldartillerie-Regiment Horn. Verlag Max Schick, München 1939, S. 589. Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck’sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8, S. 433–434.