Метені — це давнє латвійське свято очікування, яке присвячене закінченню зими й триває до Попільної середи, після якої настає Великий піст. Метені святкується у лютому або на початку березня. Традиції Метені схожі на східнослов'янську Масницю та литовський Ужґавенес.
Назва Назва походить від давнього латиського слова «meti», що означало поворот часу. Його первісне значення збереглося у слові «laikmets» (ера) і споріднено із литовським словом «metai», яке означає «рік». У тих регіонах Латвії, де живуть лівонці, та в Ризі це свято відоме як Фастелавн, що, ймовірно, походить від німецької назви карнавалу: Fastnacht. В Латґалії свято також називають Айзґавеніс (Aizgavēnis).
Традиції
Метені пов'язані зі стародавнім індоєвропейським святом Нового року. Хоча первісно Метені святкували 6 лютого, після поширення християнства це свято почали святкувати за 7 тижнів до Великдня, перед постом. До традиційної їжі належать млинці та різні м'ясні страви з свинини. Дітям давали спробувати смажену свинячу рийку, бо вважалося, що це допоможе їм гарно навчатися в наступному році. Прийнято ходити у гості на Метені, і власники дому традиційно були зобов'язані прийняти та нагодувати навіть неочікуваних гостей. Традиційно вважалося, що чим далі людина піде до гостей, тим краще в неї буде урожай влітку. На Метені звичайно спалюють вінки з минулого літнього свята Ліго. До традицій також належать катання на санях і кидання один одного у кучугури.
Для свята також характерні ходи ряджених у традиційних масках. Одною із найбільш поширених є маска ведмедя. Латиською ряджені називаються кєкатас (ķekatas).
Див. також
Карнавал Масниця — аналогічна східнослов'янська традиція Жирний четвер — аналогічна польська та німецька традиція Ужґавенес — аналогічна литовська традиція
Примітки