Граф Фрідріх Альберт цу Паппенгайм (; 18 липня 1777, Паппенгайм — 1 липня 1860, Паппенгайм) — німецький офіцер і письменник, генерал кінноти Баварської армії.
Біографія
Сім'я Альберт цу Паппенгайм походив зі знатної родини Паппенгаймів і був сином імперського спадкового маршала графа Фрідріха Вільгельма цу Паппенгайма та його дружини Фрідеріки, уродженої баронеси фон Зеккендорф. Його старший брат Карл Теодор був останнім правлячим імперським графом графства Паппенгайм. Альберт одружився з Марією-Антуанеттою баронесою Тенцль фон Трацберг (1793–1861) 6 грудня 1814 року. У шлюбі народилося дев'ятеро дітей, включаючи Клеменса цу Паппенгайма. Його наступний за старшинством брат, граф Максиміліан Йозеф Карл Фрідріх цу Паппенгайм (1824–1906), королівський баварський великий магістр двору і, таким чином, володів чудовими зв'язками в королівській родині, став командором баварської гілки Ордену Святого Йоанна, який був заснований лише в 1888 році, після відновлення конгрегації прусським королем Фрідріхом Вільгельмом IV. Його старший син, граф Альбрехт Карл Людвіг Георг Еркінгер цу Паппенгайм (1861–1936), володар маєтку Мерен-Гундельсгайм із замком Мерен, також обіймав посаду командора Баварського ордена Святого Йоанна.
Кар'єра Паппенгайм був землевласником у Середній Франконії та Швабії. У 1792 році він вступив на австрійську службу як фенріх кавалерії та брав участь у війнах проти Франції. Він пішов у відставку у 1805 році та вступив до Баварської армії ротмістром у 1809 році. Тут він спочатку служив ординарцем кронпринца Людвіга. На цій посаді Паппенгайм брав участь у війні проти Австрії в 1809 році та наступного року дослужився до посади ад'ютанта короля Максиміліана I Йозефа. Одночасно він служив ад'ютантом кронпринца Людвіга. У 1811 році його було підвищено до майора, а в 1813 році — до оберстлейтенанта. У 1814/15 роках він брав участь у Визвольних війнах. У 1825 році Паппенгайм став командиром полку кавалерії, а в 1827 році його було підвищено до генерал-майора та бригадира. Після підвищення до генерал-лейтенанта 30 грудня 1836 року Паппенгейм був призначений командиром 2-ї армійської дивізії. У 1848 році він вийшов у відставку в званні генерала кінноти запасу.
Паппенгайм пробув п'ять термінів у Палаті імперських радників, з 22 листопада 1853 року до своєї смерті 1 липня 1860 року, і належав до групи спадкових членів.
Бібліографія
Blätter aus Frankenfels Tagebuch. Würzburg 1826. Titel Band 1, Digitalisat Band 2
Примітки
Література
Gothaischer Genealogisches Taschenbuch der Fürstlichen Häuser 1942 (Hofkalender), Jg. 179, II. Abt. (Dt. Standesherrliche Häuser), Justus Perthes, Gotha 1941, S. 258. Hans Friedrich von Ehrenkrook, Friedrich Wilhelm Euler, Jürgen von Flotow: Genealogisches Handbuch der Fürstlichen Häuser, Band I, Band 1 der Gesamtreihe GHdA, C. A. Starke, Glücksburg/Ostsee 1951, S. 290 ff. ISSN 0435-2408 Max Spindler (Hrsg.), Walter Schärl: Die Zusammensetzung der Bayerischen Beamtenschaft von 1806 bis 1918. Verlag Michael Lassleben, Kallmünz/Opf. 1955. S. 262 f.
Посилання
Albert zu Pappenheim in der Parlamentsdatenbank des Hauses der Bayerischen Geschichte in der Bavariathek.