Ада Гудріч Фрір (; , Аппінгем, Ратленд, Англія — , Нью-Йорк, США) — медіумка, ясновидиця, дослідниця екстрасенсорних наук і письменниця. Значна частина її доробку вийшла друком під псевдонімом Miss XCampbell (2004)Brake & Demoor (2009) p.231. Товариство екстрасенсорних досліджень через серйозну підозру в шахрайстві відреклося від неї. Її також спіймали на шахрайстві на спіритичному сеансі, і згодом вона іммігрувала до ЄрусалимуGrant, John. (2015). Spooky Science: Debunking the Pseudoscience of the Afterlife. Sterling Publishing. pp. 46-49. , а пізніше до США.

Раннє життя Народилася в сім'ї Джорджа Фріра та Мері, до шлюбу Адкок. Вона по-різному розповідала про своє походження та вік, пов'язуючи себе з йоркширською та шотландською високогірною шляхтою.

Товариство психічних досліджень 1888 року приєдналася до Товариства психічних досліджень за підтримки Фредеріка Вільяма Генрі Маєрса. Після критики її роботи у справі Балекін-хаус 1897 року Товариство психічних досліджень не прийняло її працю, і вона відмовилася від досліджень у галузі парапсихології.

Редакторка Журналіст-активіст Вільям Томас Стід у 1890-х роках став більше цікавився спіритуалізмом. 1893 року він заснував спіритуалістичний щоквартальник «Borderland», у якому повною мірою виявляв свій інтерес до парапсихологічних досліджень. Основна увага у виданні зосереджувалась на спіритуалізмі та парапсихологічних дослідженнях, головним чином з погляду підтримки. Журнал виходив щокварталу за ціною 1/6Brake & Demoor (2009) p.65. Як і у випадку з «Review of Reviews», Стід був власником і редактором. Він найняв Фрір помічницею редактора, вона також писала статті під псевдонімом Miss XHall (1980) pp.45–52. Стід стверджував, що спілкувався з Фрір телепатією та автоматичним письмом. У жовтні 1897 року журнал закрили.

Клендон-хаус 1895 року Фрір брала участь у розслідуванні справи про привидів у Клендон-хаусі, яке фінансувалося маркізом Б'ютом. Стверджувалося, що вона розповідала історії домашнього персоналу, а не власні спостереження.

Екстрасенсорне сприйняття 1894 року, за рекомендацією Фредеріка Вільяма Генрі Маєрса, Фрір отримала замовлення від Товариства психічних досліджень провести розслідування щодо екстрасенсорного сприйняття на Гебридських островах у 1894—1895 роках, знову профінансоване маркізом Б'ютомChapman (1978). Значну частину свого звіту вона взяла у збирача фольклору з Гебридських островів, отця Аллана Макдональда з Еріскея, з яким зустрілася 1895 року. Вона публікувала звіти під власним іменем, зокрема у журналі «Folklore», але приховувала масштаби свого плагіату з дослідницьких зошитів отця Макдональда. Шахрайство викрив Джон Лорн Кемпбелл.

Балекін-хаус Брала участь у розслідуванні справи Балекін-хаус, яке провадило Товариство психічних досліджень, а її звіт був опублікований разом з маркізом Б'ютом. Її працю різко розкритикував Дж. Каллендар Россом у газеті «Таймс» у 1897 році та призвела до суперечки щодо добросовісності дослідників.

Особисте життя Історик Тревор Голл стверджував, що Фрір мала роман з Маєрсом на той час, коли він познайомив її з дослідженнями екстрасенсорики та товариствомHall (1980) pp.35–37. Тревор Гамільтон спростовує це та припускає, що Фрір просто використовувала своє знайомство з Маєрсом, щоб отримати статус у русі досліджень екстрасенсорикиHamilton (2009) p.231. Маєрс підтримував її у соціальному плані та, можливо, фінансово.

Автор Джон Грант припустив, що Маєрс був бабієм, якого Фрір легко обдурила та «можливо спокусила». За його словами, Фрір робила неправдиві заяви про себе:

Від початку вона обдурила [Маєрса] та багатьох інших у Товаристві психічних досліджень — щодо свого походження: вона сказала, що походить зі знатної шотландської родини; насправді вона була дочкою ветеринара з Лестерширу. Вона також не була, як стверджувала, першою членкою Королівського товариства. І вона не була підліткою, коли Маєрс зустрів її, як вона всім розповідала, а тридцятирічною жінкою, яка народилася 1857 року.

У 1880—1901 роках жила з Констанс Мур, дочкою каноніка Деніела Мура (1809—1899) та сестрою Обрі Лакінгтона МураHall (1980) p.30. Спочатку вони жили у вікарії Святої Трійці, Паддінгтон,Hall (1980) p.30 а пізніше разом з Констанс переїхади до Буші-ГітHall (1980) p.112. Є докази того, що їхні стосунки були садомазохістськимиHall (1980) p.116.

Працювала медіумкою в Лондоні, поки її не спіймали на шахрайстві під час спіритичного сеансу.

У грудні 1901 року поїхала до Єрусалиму, де 1905 року одружилася з Гансом Генрі Шпором, американським дослідником давніх мов, який вважав її приблизно на 17 років молодшою за її справжній вік. 1909 року повернулася до Великої Британії, поки її чоловік готувався до висвячення в Лічфілдському богословському коледжі, а 1911 року переїхали до Каїра. 1923 року вони переїхали до Детройта; 1926 року — до Сікамора, штат Іллінойс, а потім до Нью-Йорка, де її чоловік був капеланом Нью-Йоркського місіонерського товаристваHall (1980) pp.124–126.

Померла 24 лютого 1931 року у лікарні Святого Луки, Нью-Йорк.

Примітки

Література

Посилання