Кейлан Робертсон (; 1996) — ірландський журналіст, ютубер та інфлуенсер. Співзасновник Future Freedom та директор BylineTV з 2021 року. З 2022 року почав робити репортажі про війну в Україні, остаточно переїхавши туди у середині 2024 року. Веде YouTube-канал, де має десятки відео та більше 300 тисяч підписників. Отримав 12 нагород за свої документальні фільми про російсько-українську війну.
6 червня 2026 року Президент України Володимир Зеленський нагородив Робертсона орденом «За заслуги» III ступеня.
Життєпис Народився в Ірландії у Кілкенні, жив у Великій Британії з батьком після 13 років.
Політичне минуле За словами Робертсона, він був пов'язаний з правою політикою «близько трьох років». Він захопився нею як реакцією на гомофобні настрої, з якими стикався серед консервативних мусульман у Лондоні, та на напад на гей-спільноту під час стрілянини в нічному клубі «Pulse» у 2016 році. Тоді в гей-клубі в Орландо (Флорида) загинули 49 людей; нападник присягнув на вірність «халіфу» Ісламської держави. Шукаючи в інтернеті інформацію про стрілянину, Робертсон натрапив на антиісламські матеріали ультраправих новинних ресурсів та активістів: «Щойно ви подивитеся кілька з них, вам рекомендують ще багато-багато інших, і я справді почав падати в онлайн-кролячу нору».
Від онлайн-прихильника він перейшов до створення відео для правих активістів, таких як Томмі Робінсон, Лорен Саузерн та Алекс Джонс, і став кореспондентом ультраправого видання Rebel Media. Свою популярність у русі він частково пояснює тим, що мав чисте минуле: «Зазвичай люди, які створюють такий контент, мають темне минуле або були причетні до насильства, а в мене нічого такого не було».
На початку 2019 року Робертсон заявив, що розчарувався у співпраці з ультраправими, а в одному з інтерв'ю представив себе як людину, що відмовилася від цієї ідеології. «Останньою краплею», за його словами, стала стрілянина в мечетях Крайстчерча, скоєна прихильником білого супрематизму в березні.
За його словами, з 2019 по 2020 рік він відновлювався психологічно після виходу з того, що він назвав «культом», а станом на 2021 рік стверджував, що «викриває ультраправих, викриває дезінформацію», зокрема те, як оманливі екстремістські відео можуть набирати мільйони переглядів.
Життя в Україні Коли у 2022 році розпочалося повномасштабне вторгнення Росії, Робертсон відвідав Україну та зняв документальний фільм про війну, підкреслюючи несправедливість, якої зазнали українці. Після повернення до Великої Британії він заявив, що «не може повернутися до того, що робив раніше», та з середини 2024 року остаточно переїхав до України, почавши там повноцінно працювати. У 2025 році перша леді України Олена Зеленська вручила Робертсону відзнаку «Почесний посол цифрової дипломатії».
У листопаді 2025 року внаслідок журналістської роботи в Україні та в'їзду на захоплену на той час Україною Суджу, російський уряд запровадив проти нього санкції та видав міжнародний ордер на арешт журналіста.
Виступав на мітингу підтримки України в Торонто в четверту річницю повномасштабного вторгнення росіян в Україну в лютому 2026, де заявив: «стійкість не може зупинити війну, стійкість не відвертає ракет, стійкість не обмежує фінансування агресора. На це здатна лише підтримка — і це те, чого потребує Україна більш ніж будь-коли».
Сирія У січні 2025 року, після падіння режиму Башара Асада, Робертсон разом з Одрі Макальпін поїхав до Сирії, щоб задокументувати застосування хімічної зброї.
Давос 2026 У січні 2026 року Робертсон відвідав Давос під час 56-го Всесвітнього економічного форуму, де представив показ фільму «Фермери Херсона» в Ukraine House Davos.
Угорщина 2026 У квітні 2026 року Робертсон поїхав до Угорщини, щоб висвітлювати парламентські вибори 2026 року, зокрема атмосферу виборчої кампанії, угорсько-російські відносини, звинувачення в корупції та ймовірне нецільове використання коштів Європейського Союзу.
Венеційська бієнале 2026 У травні 2026 року на Венеційській бієнале Робертсон у російському павільйоні звернувся до російського посла Олексія Парамонова, наголосивши на контрасті між «культурною» експозицією Росії та її постійними ударами по українських містах та інфраструктурі.
Ірландія У червні 2026 року Робертсон поставив ірландським політикам питання щодо їхньої позиції стосовно заводу Aughinish Alumina у графстві Лімерик після того, як розслідування OCCRP виявило, що завод постачає глинозем підсанкційним структурам у Росії.
Особисте життя У ранньому віці зрозумів, що є геєм.
Фільмографія РікНазваРольОригіналУкраїнською2018FarmlandsУгіддяПродюсер2019You can't watch thisТи не можеш це подивитисяПродюсер2019BorderlessБезкордоннийСпівпродюсер2020Russian Social Media ExplainedРосійські соцмережі: поясненняПродюсер2023Under Deadly Skies: Ukraine's Eastern FrontПід Небом: Український Східний ФронтПродюсер2024Hunted in KhersonПід Прицілом у ХерсоніРежисер2024The Battle for KyivБитва за КиївПродюсер2025Shocking Discovery In SyriaШокуюча знахідка в СиріїПродюсер2025Farmers of KhersonФермери ХерсонаПродюсер2025The Battle of DonbasБитва за ДонбасПродюсер2025Europe's Digging a New FrontlineЄвропа копає нову лінію фронтуПродюсер2026The Shadow FleetТіньовий флотПродюсер
Відомі інтерв'ю У червні 2025 року Робертсон провів інтерв'ю з Фідіасом Панайоту.
У березні 2026 року він узяв інтерв'ю в Президента України Володимира Зеленського.
У липні 2026 року він узяв інтерв'ю в командувача Сил безпілотних систем України Роберта «Мадяра» Бровді.
У серпні 2026 року він узяв інтерв'ю в колишнього міністра оборони України Михайла Федорова, через місяць після його суперечливого звільнення.
Примітки