Угорський піхотний полк №66 () — піхотний полк цісарсько-королівської армії.

Історія Полк був сформований 1 лютого 1860 року шляхом об’єднання трьох батальйонів, які раніше входили до складу піхотних полків , і . Округ поповнення — Ужгород на території . Свято полку відзначалося 24 червня, у річницю битви під Кустоццою 1866 року. З моменту формування полк отримав такі кольори: білий мундир із блідо-червоними обшлагами та коміром, як у піхотному полку , штани світло-блакитні, ґудзики білі.

Гарнізони У 1867 році штаб полку розміщувався у Львові, а головна станція округу поповнення і рахункова канцелярія — в Ужгороді. У 1873 році командування та всі батальйони перебували в Ужгороді. У 1875 році штаб полку знаходився в Левочі. У 1878 році його перевели до Будапешта, через два роки — до Травника, а в 1882 році — до Ужгорода. У 1889 році полк (без 4-го батальйону) дислокувався в Ужгороді і входив до складу 29-ї піхотної бригади 15-ї піхотної дивізії, тоді як 4-й батальйон був відряджений до Мостара і входив до 1-ї гірської бригади 18-ї піхотної дивізії.

У 1893 році полк перевели до Відня і включили до 25-ї піхотної бригади 13-ї піхотної дивізії. В Ужгороді залишився 3-й батальйон, який і надалі входив до складу 29-ї піхотної бригади. Наступного року 1-й батальйон був переведений до Веллерсдорфа. У 1895 році 1-й батальйон перевели до Відня, а замість нього до Веллерсдорфа направили 2-й батальйон. Наступного року 2-й батальйон повернувся до Відня. У 1897 році полк (без 2-го і 4-го батальйонів) був переведений до Кошиць, 2-й батальйон — до Ужгорода, а 4-й батальйон відряджений до Горажде. Полк залишався у складі 29-ї піхотної бригади, тоді як 4-й батальйон підпорядковувався командиру 8-ї гірської бригади 1-ї піхотної дивізії. У 1900 році 4-й батальйон перевели з Горажде до Кошиць. У 1901 році полк перевели до Ужгорода, а 1-й батальйон залишився в Кошицях.

У 1903–1914 роках командування полку разом із 3-м і 4-м батальйонами перебувало в Ужгороді. 1-й батальйон у 1901–1903 та 1908–1914 роках перебував у Кошицях, а в 1904–1907 роках — у Зворнику.

Перша світова війна

Напередодні Першої світової війни полк штатно мав невеликий штаб і чотири батальйони по чотири роти. Піхотна рота воєнного часу складалася з чотирьох взводів і налічувала приблизно 250 солдатів і 5 офіцерів. На рівні полку також існували чотири кулеметні відділення та взвод піонерів. Загалом полк налічував близько 4600 солдатів. У цей час полк (без 2-го батальйону) входив до 29-ї піхотної бригади 15-ї піхотної дивізії. Водночас 2-й батальйон, що перебував у відрядженні, підпорядковувався командиру 7-ї гірської бригади 1-ї піхотної дивізії.

Національний склад у 1914 році: 25 % — угорці, 46 % — словаки, 22 % — русини, 7 % — інші.

Використовуючи бойовий досвід, у спільній цісарсько-королівській армії почали впроваджувати нові організаційні зміни. Використовуючи бойовий досвід, у спільній цісарсько-королівській армії почали впроваджувати нові організаційні зміни. У новій структурі полк мав мати три батальйони, кулеметну роту (8 важких кулеметів), технічну роту та роту піонерів. У межах так званої «реформи Конрада» полк передав один батальйон до 65-го піхотного полку. Одночасно IV батальйон було перейменовано на II батальйон.

Командири

великий герцог Тоскани, фельдмаршал-лейтенант Фердинанд IV (1860 — †17 січня 1908) фельдцейхмейстер (1860 — †17 квітня 1868). ерцгерцог, генерал піхоти Петер Фердинанд (1908 — 1918)

Однострій

Примітки

Література

Glenn Jewison, Jörg C. Steiner. Austro-Hungarian Army — Infantry Regiments 1914. [w:] Austro-Hungarian Land Forces 1848—1918 [on-line]. austro-hungarian-army.co.uk/. [dostęp 2025-10-16]. (ang.). Glenn Jewison, Jörg C. Steiner. Austro-Hungarian Army — Infantry Regiments 1914 — Nationality. [w:] Austro-Hungarian Land Forces 1848—1918 [on-line]. austro-hungarian-army.co.uk/. [dostęp 2025-10-16]. (ang.). Glenn Jewison, Jörg C. Steiner. Austro-Hungarian Infantry Development 1914—1918: The organisation and wartime history of the Austro-Hungarian Infantry 1914—1918. [w:] Austro-Hungarian Land Forces 1848—1918 [on-line]. austro-hungarian-army.co.uk/. [dostęp 2025-10-23].