Конвенція про заснування Міжнародної комісії з розгляду заяв для України () – багатосторонній міжнародний договір, розроблений під егідою Ради Європи і відкритий для підписання з 16 грудня 2025 в Гаазі (Нідерланди). Вона передбачає створення Міжнародної комісії з претензій для України — органу, уповноваженого розглядати вимоги про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією проти України з 24 лютого 2022 року. Конвенція визначає правові засади діяльності комісії, включно з її юрисдикцією, порядком подання та розгляду претензій, а також принципами оцінки шкоди і присудження відшкодування.
Конвенція відкрита для підписання державами-членами Ради Європи, а також іншими державами, зокрема тими, що брали участь у дипломатичній конференції або підтримали відповідні резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо агресії проти України. Станом на 2026 рік її підписали 35 держав і Європейський Союз; для набуття чинності передбачено щонайменше 25 ратифікацій та виконання відповідних фінансових умов.
Конвенція є частиною ширшого міжнародного механізму відшкодування шкоди Україні та пов'язана з діяльністю Реєстру збитків для України, який здійснює фіксацію і систематизацію відповідних вимог.
Передумови Питання створення міжнародного механізму відшкодування шкоди Україні постало у зв'язку зі збройною агресією проти України та пов'язаними з нею масштабними руйнуваннями і втратами. Ініціатива отримала підтримку на рівні Генеральної Асамблеї ООН у межах резолюцій, ухвалених у відповідь на агресію проти України, які підтвердили необхідність створення відповідного міжнародного механізму. У подальшому це стало підґрунтям для скликання дипломатичної конференції та відкриття конвенції для підписання.
Місце в компенсаційному механізмі Конвенція регулює створення Міжнародної комісії з претензій для України і визначає правові засади діяльності комісії як елемента ширшого міжнародного механізму відшкодування шкоди. Цей механізм передбачає взаємодію трьох інституцій із різними функціями: Реєстр збитків для України — здійснює прийом і фіксацію заяв про шкоду, формуючи доказову базу; Міжнародна комісія з претензій для України (англ. International Claims Commission for Ukraine) — розглядає подані вимоги, встановлює їх обґрунтованість і визначає розмір відшкодування; Компенсаційний фонд для України (англ. Compensation Fund for Ukraine) — забезпечує фінансування та здійснення виплат відповідно до рішень комісії.
Конвенція безпосередньо регулює лише створення, юрисдикцію та процедури діяльності комісії, тоді як інші елементи механізму визначаються окремими міжнародними домовленостями та інституційними рішеннями.
Зміст конвенції «Конвенція про заснування Міжнародної комісії з претензій для України» визначає правові засади створення та діяльності комісії як міжнародного органу, уповноваженого розглядати претензії щодо відшкодування шкоди та встановлювати розмір компенсації.
Створення та правовий статус комісії Конвенція передбачає створення «Міжнародної комісії з претензій для України» як незалежного органу в інституційній системі Ради Європи. Вона наділяє комісію міжнародною правосуб'єктністю, необхідною для самостійного виконання її функцій.
Юрисдикція Конвенція окреслює мандат комісії, який охоплює розгляд і вирішення претензій про компенсацію шкоди або втрат, завданих міжнародно-протиправними діями Російської Федерації внаслідок агресії проти України, а також порушеннями міжнародного гуманітарного права і прав людини. Юрисдикція комісії поширюється на вимоги фізичних і юридичних осіб, а також держави Україна, включно з її органами та підконтрольними суб'єктами. Вона стосується шкоди, завданої на території України в її міжнародно визнаних кордонах та в інших просторових сферах, визначених конвенцією, починаючи з 24 лютого 2022 року.
Процедура розгляду претензій Конвенція встановлює загальні рамки організації розгляду претензій, визначаючи інституційну структуру та базові процесуальні гарантії. Розгляд здійснюється з дотриманням принципів незалежності, неупередженості та належної процедури.
Рішення і відшкодування Конвенція встановлює, що за результатами розгляду претензій комісія ухвалює остаточні рішення, якими визначає наявність підстав для компенсації та її розмір. Вона передбачає, що рішення мають ґрунтуватися на справедливій та обґрунтованій оцінці заявлених вимог. Конвенція також передбачає, що виплата присудженої компенсації може здійснюватися через окремі фінансові механізми, створені для цієї мети.
Ратифікація Конвенція підлягає ратифікації державами-підписантами відповідно до їхніх внутрішньодержавних процедур. Європейський Союз бере участь у конвенції як окрема сторона; рішення про її укладення ухвалюється відповідно до права ЄС за участю Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу. Конвенція набуває чинності після депонування визначеної кількості ратифікаційних грамот (25) і виконання визначених конвенцією фінансових умов.
Станом на 2026 рік конвенція не набула чинності; необхідна кількість ратифікацій для цього ще не досягнута.
Див. також
Перелік договорів Ради Європи Міжнародний кримінальний трибунал для Російської Федерації Резолюція Генеральної Асамблеї ООН ES-11/5 «Сприяння здійсненню правового захисту та забезпечення відшкодування збитків у зв'язку з агресією проти України»
Примітки