Директи́ва про поси́лення пе́вних аспе́ктів презу́мпції невинува́тості та пра́во бути́ прису́тнім на судово́му засіданні в криміна́льних провадженнях. спрямована на підтримку та розвиток простору свободи, безпеки та юстиції, зокрема захисту прав особистості через судову систему, та на конкретне втілення прав, закріплених у статтях 47 та 48 Хартії основних прав Європейського Союзу (ХОПЄС), статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (ЄКПЛ), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (МПГПП) та статті 11 Загальної декларації прав людини.Див. також пункт 1 декларативної частини Директиви (ЄУ) № 2016/343. Директива встановлює мінімальні вимоги.Див. статтю 1 Директиви (ЄУ) № 2016/343.

Мета та завдання Директива (ЄУ) 2016/343 є однією з шести директив (станом на 2021 рік), розроблених для посилення певних аспектів кримінального процесу та їх гармонізації в усьому Союзі, зокрема відповідно до Хартії основних прав Європейського Союзу та Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ). Інші директиви:

Директива 2010/64/ЄУ про право на усний та письмовий переклад у кримінальному провадженні;ABl. L 280 vom 26. Oktober 2010, S. 1. Директива (ЄУ) 2012/13 (Право на інформацію в кримінальному провадженні);ABl. L 142 vom 22. Mai 2012, S. 1. Директива 2013/48/ЄУ про право доступу до юридичної допомоги у кримінальному провадженні та у провадженні щодо виконання європейського ордера на арешт, а також про право повідомляти третю особу у разі позбавлення волі та право спілкуватися з третіми особами та консульськими органами під час позбавлення волі;ABl. L 294 vom 6. November 2013, S. 1. Директива (ЄУ) 2016/800 про процесуальні гарантії у кримінальному провадженні для дітей, які є підозрюваними або обвинуваченими у кримінальному провадженні;ABl. L 132 vom 21. Mai 2016, S. 1. та Директива (ЄУ) 2016/1919 про правову допомогу підозрюваним та обвинуваченим у кримінальному провадженні, а також розшукуваним особам у провадженні щодо виконання європейського ордера на арешт.ABl. L 297 vom 4. November 2016, S. 1.

Ці директиви мають на меті встановити мінімальні стандарти на європейському рівні, а також зміцнити взаємну довіру та взаємне визнання судових рішень та інших судових рішень державами-членами.Bericht der Kommission an das Europäische Parlament und den Rat über die Umsetzung der Richtlinie (EU) 2016/343 des Europäischen Parlaments und des Rates vom 9. März 2016 über die Stärkung bestimmter Aspekte der Unschuldsvermutung und des Rechts auf Anwesenheit in der Verhandlung in Strafverfahren, COM/2021/144 final, S. 1.Див. також резолюцію Ради від 30 листопада 2009 року щодо дорожньої карти щодо посилення процесуальних прав підозрюваних або обвинувачених у кримінальному провадженні, ОВ C 295, 4 грудня 2009 року, с. 1.Див. також пункти 4–10 декларацій Директиви (ЄУ) № 2016/343. Директива 2003/8/ЄС про правову допомогу в транскордонних спорах застосовується лише до цивільних та комерційних справ, а не до кримінального провадження.

Зміст Нижче наведено окремі положення Директиви (ЄУ) 2016/343. Цей перелік не є вичерпним.

Установи та особи, на яких поширюється дія директиви Сама Директива (ЄУ) 2016/343, за умови її належного транспонування в національне законодавство, застосовується до держав-членів Союзу (див. також: Пряма дія).

Директива (ЄУ) 2016/343 застосовується до всіх фізичних осіб (не лише громадян Союзу), які є підозрюваними або обвинуваченими у кримінальному провадженні, з моменту, коли особу підозрюють або обвинувачують у скоєнні протиправного діяння або ймовірного протиправного діяння.

Директива (ЄУ) 2016/343 не застосовується до юридичних осіб.Див. пункти 13–15 преамбул Директиви (ЄУ) № 2016/343. Європейський законодавець виходив з того, що презумпція невинуватості стосовно юридичних осіб гарантується існуючими правовими гарантіями та судовою практикою.Див. пункт 15 преамбули Директиви (ЄУ) № 2016/343.

Ця Директива застосовується лише до кримінального судочинства. Вона не застосовується автоматично до цивільних або адміністративних проваджень, навіть якщо в таких провадженнях можуть бути накладені санкції (наприклад, у законодавстві про конкуренцію, комерційному праві, фінансових послугах, законодавстві про дорожній рух, податковому праві або розслідуваннях, що проводяться адміністративними органами у зв'язку з такими провадженнями).Див. пункт 11 преамбули Директиви (ЄУ) № 2016/343. Однак держави-члени можуть поширити захист, передбачений цією Директивою, на такі провадження за умови, що рівень захисту ніколи не опускається нижче стандартів Хартії основних прав або ЄКПЛ.Див. пункт 48 преамбули Директиви (ЄУ) № 2016/343.

Презумпція невинуватості Завдання встановлення вини підозрюваних та обвинувачених осіб, як правило, покладається на органи кримінального переслідування. Ніхто не зобов'язаний брати участь у доведенні своєї вини (), не може бути примушений до дачі показань або надання доказів, а відмова від дачі показань не може бути розцінена як доказ вини.Див. також статтю 7 та пункти 24 та 25, 27 та 28 декларативної частини Директиви (ЄУ) № 2016/343. Виняток і не порушення презумпції невинуватості має місце, якщо законом передбачено, що підозрювана або обвинувачена особа повинна надати зразки дихання, крові та сечі, а також тканини організму для проведення тесту ДНК.

Право на презумпцію невинуватості також включає зобов'язання органів державної влади чітко інформувати підозрюваного або обвинуваченого про те, що він не зобов'язаний свідчити проти себе під час провадження.Див. також пункт 32 преамбули Директиви (ЄУ) № 2016/343.

У разі сумнівів слід виходити з презумпції невинуватості особи (in dubio pro reo).Див. статтю 6(2) Директиви (ЄУ) № 2016/343.

Порушення презумпції невинуватості Порушення презумпції невинуватості відбувається, наприклад, коли підозрюваний або обвинувачений зображується винним у публічній заяві, наприклад, органами державної влади (за винятком судових рішень та обвинувальних актів), навіть якщо вина цієї особи не була офіційно доведена (презумпція вини).Див. статтю 4 та пункт 16 преамбули Директиви (ЄУ) № 2016/343.Згідно зі звітом Комісії Європейському парламенту та Раді від 31 березня 2021 року (COM(2021) 144 final) про імплементацію Директиви (ЄУ) № 2016/343, с. 5, 19 держав-членів все ще не виконують свої зобов'язання з цього питання, і існують серйозні занепокоєння.

Порушення презумпції невинуватості може також мати місце, якщо тягар доказування перекладається з обвинувачення на захист.Див. статтю 6(1) та пункт 22 преамбули Директиви (ЄУ) № 2016/343.

Громадськість Підозрювані або обвинувачені не можуть бути представлені громадськості у формі, яка створює враження, що особа є винною до винесення судового рішення. Зокрема, обвинувачені або підозрювані не повинні бути представлені в наручниках або кайданах, утримуватися в скляних кабінах або клітках, або піддаватися іншим фізичним примусовим заходам, якщо застосування таких заходів у конкретному випадку не є необхідним з міркувань безпеки, наприклад, щоб запобігти заподіянню підозрюваними або обвинуваченими шкоди собі або іншим особам, пошкодженню чужого майна, або щоб запобігти їх втечі чи контакту з третіми особами, такими як свідки або потерпілі, і є виправданим.Згідно зі звітом Комісії Європейському парламенту та Раді від 31 березня 2021 року (COM(2021) 144 final) про імплементацію Директиви (ЄС) 2016/343, с. 5, 19 держав-членів все ще не виконують свої зобов'язання з цього питання, і існують серйозні занепокоєння.Згідно зі звітом Комісії Європейському парламенту та Раді від 31 березня 2021 року (COM(2021) 144 final) про імплементацію Директиви (ЄС) 2016/343, с. 6, 19 держав-членів все ще не виконують свої зобов'язання з цього питання, і існують серйозні занепокоєння.Див. статтю 5 та пункт 20 преамбули Директиви (ЄУ) № 2016/343. Це також включає вимогу про те, що підозрюваних або обвинувачених не слід показувати публічно у тюремному одязі, щоб не створювати враження, що особа винна, навіть якщо судового рішення ще не прийнято.Див. пункт 21 преамбули Директиви (ЄУ) № 2016/343.

Біографічні довідки та подібне Право на презумпцію невинуватості не порушується, якщо, наприклад, органи влади звертаються до населення з проханням допомогти в ідентифікації підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення або надають інформацію медіа, за умови, що це не призведе до того, що особа буде представлена як винна (презумпція невинуватості), доки її вина не буде встановлена судом.Див. статтю 4(3) та пункти 18 та 19 декларативної частини Директиви (ЄУ) № 2016/343.

Присутність на слуханні в кримінальному провадженні Важливою частиною права на справедливий суд є право бути присутнім на слуханні в кримінальному провадженні,Див. статтю 8 та пункти 33 і 34 декларативної частини Директиви (ЄУ) № 2016/343. якщо тільки особа прямо та недвозначно не заявила за певних умов, що вона відмовляється від цього праваДив. статтю 5(2) та пункт 35 преамбули Директиви (ЄУ) № 2016/343. або не присутня на слуханні (за умови, що її було попередньо чітко повідомлено про правові наслідки її відсутності).Див. пункт 36 преамбули Директиви (ЄУ) № 2016/343 та рішення Суду Європейського Союзу від 13 лютого 2020 року, Спеціалізована прокуратура, C-688/18, пункти 28 та 49. За певних обставин також достатньо, щоб на слуханні був присутній адвокат, обраний обвинуваченим або підозрюваним.Див. статтю 5(2) та пункт 37 преамбули Директиви (ЄУ) № 2016/343.

Право бути присутнім на слуханні виконується лише за умови фактичного проведення одного або кількох слухань. У простих судових провадженнях можливо проводити провадження повністю у письмовій формі. Однак необхідно враховувати особливі потреби вразливих осіб (наприклад, дітей).Див. пункти 41–43 преамбул Директиви (ЄУ) № 2016/343.

Правові засоби захисту Держави-члени Союзу повинні забезпечити обвинувачених або підозрюваних ефективними засобами правового захисту, щоб вони могли захищати себе від порушень прав.Стаття 10 Директиви (ЄУ) № 2016/343.

Заборона регресії Відповідно до статті 13 Директиви (ЄУ) 2016/343, жодне положення цієї Директиви не може тлумачитися таким чином, щоб обмежувати або порушувати права чи процесуальні гарантії, передбачені Хартією, ЄКПЛ, іншими відповідними положеннями міжнародного права або законодавством держав-членів, які передбачають вищий рівень захисту.

Період подання заявки Права, гарантовані Директивою (ЄУ) 2016/343, застосовуються з моменту, коли компетентні органи держави-члена повідомляють особу про те, що вона підозрюється або обвинувачується у скоєнні правопорушення, до остаточного завершення провадження,Див. статтю 2 Директиви (ЄУ) № 2016/343. що означає остаточне визначення того, чи скоїв підозрюваний або обвинувачений правопорушення, включаючи, де це доречно, визначення покарання та остаточного рішення в будь-якому апеляційному провадженні.

Сфера застосування Сфера застосування Директиви (ЄУ) 2016/343 від 11 березня 2016 року застосовується до держав-членів Союзу, але не до держав-членів ЄЕЗ: Ісландії, Ліхтенштейну та Норвегії. Директива (ЄУ) 2016/343 не застосовується в Данії чи Ірландії, якщо ці держави-члени прямо не погодяться на її імплементацію.Див. пункти 50 та 51 преамбул Директиви (ЄУ) № 2016/343.

Санкції за порушення Сама директива не передбачає санкцій, якщо держави-члени порушують її або не застосовують чи не забезпечують її належного застосування національними органами влади, судами чи судовими органами. Регламент (ЄС, Євратом) 2020/2092 дозволяє фінансові санкції проти держав-членів, які порушують принципи верховенства права в розумінні цінностей Союзу, закріплених у статті 2 Договору про ЄС, і якщо такі порушення достатньою мірою та безпосередньо впливають на належне управління бюджетом Союзу або захист його фінансових інтересів.

Правовий ґрунт