Фрідріх Філіпп Людвіг фон Людер (; 4 лютого 1795, Реннерсбах поблизу КузеляУ районі Кузеля немає місця з такою назвою. Можливо, нерозбірливий напис фрактурним шрифтом був неправильно витлумачений і стосується сусіднього міста Раммельсбах. — 6 березня 1862, Мюнхен) — німецький офіцер, фельдцойгмайстер і військовий міністр Баварської армії.

Біографія Людвіг походив зі старовинного гессенського дворянського роду Людерів. Його предки прибули до Баварії через Пфальц. Його батько, барон Карл фон Людер (помер 1829 року), воював лейтенантом в Америці, а після повернення став герцогським асесором у Кузелі.

Людер завершив навчання в кадетському корпусі та 15 вересня 1812 року був призначений другим лейтенантом артилерійського полку Баварської армії. Як такий, він брав участь у бойових діях під час Визвольних воєн 1813/15 років, зокрема в битвах біля Старого мосту у Франкфурті-на-Майні 31 жовтня 1813 року та в ар'єргардних боях біля Доннемарі 18 лютого 1814 року.

Після війни Людер недовго працював у Топографічному бюро та став ад'ютантом Карла фон Цоллера (1778–1849). У 1818 році його було підвищено до першого лейтенанта, а в 1827 році — до гауптмана. У 1824 році він став ад'ютантом військового комісара у Франкфурті-на-Майні. У 1832 році Отто Баварського було обрано королем Греції. Людер отримав дворічну відпустку та супроводжував свого друга дитинства та артилерійського гауптмана, майбутнього генерал-лейтенанта Філіппа фон Брандта, до Афін. Там Людер працював у 1-му відділі Військового міністерства, організував перетворення грецьких нерегулярних військ на армію, а в 1834 році був призначений командиром артилерійського корпусу. У 1835 році він став ад'ютантом та командувачем Пелопоннесу. Баварський уряд надав йому ще два роки відпустки та відкликав його в 1836 році.

Після повернення з Греції Людер спочатку служив у 2-му артилерійському полку. Згодом, у 1838 році, він став ад'ютантом корпусу в штабі генерал-квартирмейстера, а в 1842 році — радником з питань артилерії у Військовому міністерстві. Там він дослужився до звання оберстлейтенанта 18 жовтня 1844 року, а 1848 року — до оберста. 21 жовтня 1848 року він став комендантом столиці та королівської резиденції Мюнхен і на цій посаді 19 травня 1849 року був підвищений до генерал-майора.

29 травня 1849 року він став військовим міністром. 24 листопада 1852 року його було призначено шефом 2-го артилерійського полку, а 11 жовтня 1853 року — генерал-лейтенантом. Серед його досягнень — створення перших двох медичних рот, розширення кадетського корпусу 1851 року та запровадження артилерійської та інженерної підготовки. У 1855 році Німецький союз наполягав на виконанні союзних зобов'язань, але міністру було відмовлено в необхідних коштах. Згодом Людер залишив посаду 25 березня 1855 року.

Він повернувся на свою колишню посаду коменданта Мюнхена у жовтні 1857 року. Він уже був хворий, проте на наполегливе прохання короля він повернувся на посаду міністра 13 квітня 1859 року. Його попередник, Вільгельм фон Манц, вичерпав усі ресурси, і навіть стрілецька фабрика в Амберзі більше не працювала. Людер реорганізував військову бюрократію. Під його керівництвом були створені польові шпиталі та перев'язувальні пункти, 3-тя медична рота та 4-й артилерійський полк. Крім того, були поповнені армійські запаси. Людер був звільнений з посади військового міністра 12 червня 1861 року та, на знак визнання його заслуг, відправлений у відставку із званням фельдцойгмайстера запасу.Verordnungs-Blatt des Königlich Bayerischen Kriegsministeriums. Nr. 10 vom 15. Juni 1861, München 1861, S. 39–40. Він помер неодруженим 6 березня 1862 року в Мюнхені. Генерала пережили 3 сестри, але чоловіча лінія роду вимерла разом з ним.

Нагороди

Орден Спасителя, золотий хрест (Грецьке королівство) Орден Святого Михайла (Баварія), великий хрест (1 січня 1854) Орден Людвіга (Баварія), почесний хрест Орден «За заслуги» Баварської корони, великий хрест (7 січня 1860) Орден Червоного орла 1-го класу Орден Золотого лева (Гессен), великий хрест Орден Леопольда (Австрія), великий хрест Орден Залізної корони 1-го класу (Австро-Угорщина) Орден Леопольда I, великий хрест (Бельгія) Орден Святої Анни (Російська імперія)

Примітки

Література

Joseph Karl Brennfleck: Das Königlich Bayerische 2. Feldartillerie-Regiment Horn. Verlag Max Schick, München 1939, S. 294–295. Wolf D. Gruner: Die Bayerischen Kriegsminister 1805–1885. In: Zeitschrift für bayerische Landesgeschichte. 34 (1971), S. 238–315. Neue Münchener Zeitung. 1862, 1–5, Nekrolog I., Nekrolog II. Nekrolog. In: Der Sammler. Band 31, 1862, Nr. 40, S. 157 f. von Lüder. In: Dietrich Christoph von Rommel: Geschichte von Hessen. Band 5, S. 414 f. Karl Bosl: Bosls bayerische Biographie. Band XVI, Regensburg 1983, S. 496 f.

Посилання

Lüder. Im: Haus der Bayerischen Geschichte.