Екопарк Осокорки — проєкт створення ландшафтного природного парку на території Південних Осокорків у Дарницькому районі Києва.
Опис Територія проєкту «Екопарк Осокорки» представлена ландшафтами лівобережної заплави Дніпра, що включають систему озер та прилеглі до них луки. Основними водоймами комплексу є озера Тягле, Небреж та Мартишів, які утворилися внаслідок гідронамиву піску під час розбудови житлових масивів у 1980-х роках. Протягом кількох десятиліть ці водойми та прибережні зони пройшли процес натуралізації, сформувавши специфічну екосистему, де поєднуються водні плеса, болотисті угіддя та заплавні луки з вербовими насадженнями.
Історія створення Ініціатива створення екопарку виникла у 2015 році як відповідь громади на плани забудови південної частини житлового масиву Осокорки. Концепція проєкту була розроблена активістами громадської організації «Екопарк Осокорки» з метою збереження останніх диких територій лівобережної заплави Дніпра від багатоповерхової забудови.
У 2019 році, після численних акцій протесту та петицій до Київської міської ради, на частині території екопарку було створено перші об'єкти природно-заповідного фонду: ландшафтні заказники місцевого значення «Озеро Тягле» (площею 137 га) та «Осокорківські луки» (площею 148 га). Попри надання статусу заповідних зон частині ділянок, конфлікт навколо решти території, зокрема навколо озера Небреж, залишається відкритим через судові спори між забудовниками та екологічними активістами.
У 2021 році було презентовано оновлену концепцію розвитку парку, яка передбачає поділ території на зони: заповідну (з обмеженим доступом), рекреаційну (для прогулянок) та спортивно-розважальну біля меж житлової забудови.
Флора і фауна Екопарк вирізняється високим рівнем біорізноманіття, що є нетиповим для територій у межах великих мегаполісів.
Флора Рослинний світ екопарку налічує сотні видів, характерних для заплавних екосистем. Особливу наукову цінність становлять: Рідкісні види: на вологих луках зафіксовані популяції сибірських півників (Iris sibirica), а також орхідей, занесених до Червоної книги України, зокрема пальчатокорінника м'ясо-червоного (Dactylorhiza incarnata) та травневого (Dactylorhiza majalis). Водна рослинність: плеса озер вкриті заростями латаття білого (Nymphaea alba) та глечиків жовтих (Nuphar lutea), які мають охоронний статус на рівні міста. Деревна рослинність: представлена переважно вербовими (Salix), тополями (Populus) та вільхою, що формують захисні смуги вздовж берегів.
Фауна Тваринний світ представлений великою кількістю видів, багато з яких мають охоронні статуси згідно з Бернською конвенцією. Ссавці: заплавні луки та прибережні чагарники є місцем проживання багатьох звірів. Тут поширені лисиці, зайці-русаки, єнотоподібні собаки та ласки. У водоймах та на їхніх берегах мешкають бобри річкові, ондатри та рідкісна видра річкова, яка занесена до Червоної книги України. Також територія є важливою для кількох видів кажанів, що полюють над озерами у вечірній час. Орнітофауна: територія є ключовою для гніздування та міграції понад 150 видів птахів. Тут зустрічаються Чапля сіра, Бугайчик, Лебідь-шипун, Лунь очеретяний. Зафіксовані випадки перебування рідкісного орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) та кулика-сороки. Плазуни та земноводні: серед плазунів найбільш поширена Черепаха болотяна (Emys orbicularis) та Вуж звичайний. Земноводні представлені кількома видами жаб, ропух та тритонів, які відіграють важливу роль у харчовому ланцюзі екосистеми.
Судові конфлікти Основним джерелом конфлікту навколо території екопарку є плани забудови ділянок поблизу озер Небреж та Тягле. Конфлікт триває між громадським сектором та забудовниками (спочатку банк «Аркада» з проєктом ЖК «Патріотика на озерах», згодом компанія Stolitsa Group із проєктом ЖК «H2O»).
Головні юридичні та фактичні події: Скасування дозволів: У 2018—2019 роках громада через суди намагалася скасувати дозволи на будівництво та договори оренди земельних ділянок, аргументуючи це порушенням водного та земельного кодексів України. У 2020 році Верховний Суд відправив частину справ на новий розгляд, що дозволило продовжити юридичну боротьбу. Рішення 2025 року: У квітні 2025 року Волинський окружний адміністративний суд скасував дозвіл на будівництво на території екопарку. Проте вже у серпні 2025 року Шостий апеляційний адміністративний суд відновив дію цього дозволу, мотивуючи рішення тим, що межі екопарку на той момент не були офіційно закріплені в державному кадастрі як землі природно-заповідного фонду. Пожежі та інциденти: На початку березня 2024 та 2025 років на території парку ставалися масштабні пожежі очерету та сухостою. Активісти класифікували ці події як умисні підпали з метою полегшення підготовчих робіт для будівництва, тоді як забудовники відкидали ці звинувачення. Позови про захист репутації: У 2026 році забудовник подав низку позовів проти активістів про «захист ділової репутації» через публікації про екологічну шкоду від будівництва у соціальних мережах.
Галерея
Примітки