Єно Готгард (, 31 травня 1857 — Гереньї, 29 травня 1909) — угорський інженер-механік, астроном, член-кореспондент Угорської академії наук.
Біографія Народився 1857 року в селі Гереньї, жупанія Ваш. Походив зі старовинної дворянської родини жупану Ваш. Його батько був землевласником, а брати також займалися наукою. Шандор Готгард (1859—1939) допомагав своєму братові Єне в астрономічних спостереженнях, а їхній молодший брат, Іштван Готгард (1869—1948), брав участь у зборі метеорологічних даних.
Він продовжив навчання в , де його вчителем був відомий фізик . Вже в той час Готгард виявляв серйозний інтерес до фізики, вдома експериментував у власній маленькій лабораторії та сам виготовляв прилади для своїх дослідів.
У 1875 році закінчив гімназію та продовжив навчання у Відні, у Політехнічному інституті за спеціальністю машинобудування. Там він ознайомився з астрономією, астрофотографією, а також із проєктуванням і виготовленням точних механічних приладів.
Після отримання диплома інженера не став працювати за фахом, а повернувся до рідного Гереньї, де продовжив роботу у власній лабораторії, займаючись самоосвітою та створенням наукових приладів. Створені ним інструменти привернули увагу фахівців.
1879 року його запросили до Секешфегервара на національну промислову виставку, де він зустрівся з Міклошем Конкоєм-Теге, засновником сучасної угорської астрономії. Також він відвідав провідні обсерваторії Європи, і, використовуючи здобутий досвід, у 1881 році облаштував обсерваторію у своєму маєтку в Гереньї, де проводив астрономічні спостереження за допомогою свого молодшого брата Шандора. Спочатку він проводив лише візуальні спостереження, але пізніше він зайнявся спектральним аналізом, а потім фотографуванням небесних тіл. Також він займався астрофізикою, спектроскопією кометною та небесною фотографією.
У 1882 році він також заснував метеорологічну станцію, де проводив регулярні вимірювання. Ця станція діяла в його рідному селі навіть після його смерті — ще у 1918 році.
У 1883 році разом із братом Шандором він написав працю про фізику Юпітера. За це їх обох обрали членами Лондонського королівського астрономічного товариства. 1884 року Єне Готгарда також прийняли до Німецького астрономічного товаристваSzabó M. Gyula: Csillagászat és örökségápolás. Élet és Tudomány, 2014. március 21. 372—373. oldal. З 1883 року він був членом Віденського фотографічного товариства, а 1886 року товариство нагородоло його срібною медаллю.
Готгард вперше згадав у 1885 році, що він намагався сфотографувати нову зорю в туманності Кільце в сузір'ї Ліра. Результат цих досліджень з'явився у 1886 році: йому вдалося вперше зафіксувати на фотографії зорю 15-ї величини в центрі туманності Кільце.
Готгард одним із перших сфотографував метеори й комети. Через кілька тижнів після оголошення про відкриття рентгенівських променів він уже сам робив рентгенівські знімки. Готгард та Міклош Конкой-Теге першими в Угорщині використали мікрофон та змонтували фонограф.
У 1890 році він став директором . Він спроєктував і керував будівництвом першої угорськоїу гідроелектростанції — на річці Раба. Використовуючи вироблену електроенергію, він також запустив трамвай у Сомбатгеї.
У 1901 році він ще долучився до спостережень спалаху нової зорі у сузір'ї Персея, але через важке серцеве захворювання в останні роки життя жив усамітнено у своєму маєтку в Герені.
Він помер у Гереньї 29 травня 1909 року. Похований на цвинтарі Гереньї, а його могилу оголошено частиною категорії «А» Magyar Közlöny 2007/173. szám 13043. o., a Nemzeti Emlékhely és Kegyeleti Bizottság 26/2007. számú határozata, 2007. december 12.Nemzeti Örökség Intézete honlapja, Nemzeti Sírkert.
Пам'ять
У Гереньї (м. Сомбатхей, вул. Святого Імре, 112) діє постійна виставка історії науки і техніки імені Готгарда та обсерваторія. Початкова школа в Сомбатхеї носить його ім'я.
Праці
A herényi astrophysikai observatorium leírása és az abban tett megfigyelések 1881-ben = Опис Астрофізичної обсерваторії Гереньї та спостережень, проведених там у 1881 році (Будапешт, 1882) Egy új spectroscop = Новий спектроскоп (Будапешт, 1883) Astrophysikai megfigyelések a herényi observatoriumon 1882. évben = Астрофізичні спостереження в обсерваторії Гереньї у 1882 році (Будапешт, 1883) A Pons-Brooks üstökös spectroscopikus megfigyelése a herényi astrophysikai observatoriumon = Спектроскопічне спостереження комети Понса—Брукса в Астрофізичній обсерваторії Гереньї (Будапешт, 1884) Megfigyelések a herényi astrophysikai observatoriumon 1883. évben = Спостереження в Астрофізичній обсерваторії Гереньї у 1883 році (Будапешт, 1884) A herényi astrophysikai observatorium sarkmagasságának meghatározása = Визначення полярної висоти Астрофізичної обсерваторії Гереньї (Будапешт, 1885) Tanulmányok az égitestek photographálása terén: 1. rész = Дослідження в галузі фотографування небесних тіл: Частина 1 (Будапешт, 1885) Az 1884. évi megfigyelések a herényi astrophysikai observatoriumon = Спостереження 1884 року в Астрофізичній обсерваторії Гереньї (Будапешт, 1885) Az újabbkori csillagászat módszerei és megfigyelésmódjai = Методи та спостереження сучасної астрономії (1886) A photographia = Фотографія (1890) Spektralphotographiai tanulmányok = Спектральні фотографічні дослідження («Értekezések a Természettudományok Köréből» = «Нариси з кола природничих наук», 1891, том 21, номер 2) Nova Aurigae spektruma, összehasonlítva néhány bolygószerű köd spektrumával = Спектр Нової Візничого у порівнянні зі спектрами деяких планетарних туманностей («Értekezések a Mathematikai Tudományok Köréből» = «Трактати з кола математичних наук», 1893, т. 15, № 2)
Примітки
Література
Magyar életrajzi lexikon I. (A–K). Főszerk. Kenyeres Ágnes. Budapest: Akadémiai. 1967. 610—611. o. Farkas Dénes: A három Gotthard fivér munkássága (Vasi Szemle 1963) Konkoly-Thege Miklós: Emlékbeszéd Gotthard Jenőről (1910) Vécsey Zoltán: Az Élet- és Tudomány bemutatja Gotthard Jenőt a nagy csillagászt (1951) Bartha Károly: Gotthard Jenő (Term.Tud. Közlöny 1957) Bencze Sándor: Gotthard Jenő (1957) Vajda Pál: Nagy magyar feltalálók (1958)