Вірікута — пустеля, священна для народу вікаріка ( уічоль ), що мешкає високо в горах центральної Мексики, між горами Сьєрра-Мадре-Східна та Сакатекас, поблизу Реаль-де-Каторсе . У космології вікаріка вважається, що у Вірікуті був створений світ.

Вірікута є центром щорічного паломництва, під час якого очолювані марака'амес (шаманами) члени громади, долають приблизно 250 миль (400 кілометрів) від Халіско до Сан-Луїс-Потосі. Територія, куди відбувається паломництво, охороняється як природна священна зона ЮНЕСКО, але перебуває під загрозою експлуатації та пошкодження навколишнього середовища іноземною гірничодобувною компанією First Majestic Silver .

Священні місця Сонце, за уявленнями уічолів, вперше з'явилося у Вірікуті, і це священна земля обожнених предків Вішарікас (Уічолів). Вони мають священні місця в напрямку кожної зі сторін світу та в центрі.

Теаката (Санта-Катаріна, Халіско), Центр Уаксаманака (Серро-Гордо, Дуранго), Пн Харамара (Сан-Блас, Наяріт), Зах Xapawleyeta (Isla de los Alacranes del Lago Chapala, Jalisco), Пд. Вірікута, Схід.

Уічолі щорічно здійснюють паломництва до Вірікути або Уірікути. З жовтня по березень вони йдуть слідуючи за своїми божествами від моря Харамари до місця, де з'явилося Сонце (Реунакс), Серро-Кемаду ( Леунаксю ). Цими богами керував Татеварі, Дід-Вогонь. Там олень ( маха ) своїми рогами підняв сонце на небо, освітлюючи світ.

Паломництво Щоб здійснити священну подорож, щороку марака'амес (шамани) долають 250 миль (400 кілометрів) з району Віксарики в Халіско до Сан-Луїс-Потосі. Спочатку вони йдуть до Такати, священної області в Сьєрра-Мадре-Оксиденталь, де храмова охорона ( xuxuricare ) вимолює безпечну подорож. Наступний крок — каліхуей, головний храм, де вони приєднуються до сили Віксарики. По дорозі вони збирають пейот — кактус, що містить мескалін, — вони вірять, що пейот дозволяє Віксарикам (уічолі) безпосередньо спілкуватися зі своїми предками та божествами. Зрештою вони збирають хікурі та несуть його додому, відтворюючи таким чином життєвий цикл.

Групи подорожують під керівництвом провідного шамана, але можуть включати інших шаманів, які допомагають у подорожі, шаманів-учнів та сімейні групи, до яких можуть входити діти. Провідний шаман дає поради учасникам щодо вживання пейоту та іншої поведінки. Утримання та очищення є важливими частинами подорожі. Учасники утримуються від сексу, а також утримуються від їжі, води та сну або обмежують їх. На початку подорожі учасники проходять обряд публічної сповіді та очищення, щоб підготувати себе до подальшого зцілення та зростання під час подорожі. Це включає переказ провин кожної людини перед групою. Найзначнішими провинами є крадіжка, вбивство та перелюб. Тому сповідь включає публічну розповідь повної особистої сексуальної історії. Мета полягає в тому, щоб створити досвід очищення та оновлення, вільний від ревнощів, сорому чи звинувачень. Вогонь викликає Татехуарі, а Марака'ме б'є кожного, хто сповідається, палицею по ногах, щоб вони могли правильно запам'ятати та не пропустити жодної події.

Запропонований видобуток Вірікута, священне місце для народу уічоль, знаходиться під загрозою з боку канадської гірничодобувної компанії First Majestic Silver, яка отримала дозвіл від уряду Мексики на запропонований проєкт La Luz Silver з видобутку срібла в горах Сьєрра-Декаторсе, хоча цим порушується закон, викладений у пактах, що захищають територію Вірікута та народ вікаріка на національному та міжнародному рівнях.

Проект La Lus Silver на 100% належить гірничодобувній компанії First Majestic Silver Corp. Майно було придбано у 2009 році в результаті придбання компанії Normabec Mining Resources. Ділянка складається з гірничих концесій, що охоплюють 6327 гектарів, і розташована в межах Real de Catorce, історично важливого гірничодобувного району з оціночним історичним обсягом видобутку 230 мільйонів унцій срібла між 1773 і 1990 роками. Майно та ділянка на якій планується здійснення проекту La Lus Silver розташовані у північній частині штату Сан-Луїс-Потосі, Мексика. Майно знаходиться приблизно за 25 км на захід від міста Матеуала та за 170 км на північ від міста Сан-Луїс-Потосі, столиці штату.

Гірничодобувний об'єкт становить загрозу для здоров'я населення та екологічного балансу в цьому районі. Він посилює соціальний вплив через розділення місцевого населення. Хімічні речовини, що використовуються в процесі видобутку, руйнують ресурси на різних рівнях, що негативно впливає на навколишнє середовище та здоров'я людини. Наприклад, гірничодобувні об'єкти споживатимуть величезну кількість води в і без того посушливому регіоні.

Флора та фауна Вірікута є домівкою для 223 видів тварин, з яких 53 – ссавці, 141 – птахи, 32 – плазуни та 7 – земноводні. 141 вид птахів, зареєстрованих у Вірікуті, становить 15% птахів Мексики. Деякі види фауни Вірікути включають:

Мексиканський циноміс Vulpes macrotis Таксидея таксус Мексиканський хороніктерис Leptonycteris curasoae Leptonycteris nivalis Спіцелла вортені Орёл хризатний Мексиканський сокіл Азіо полум'яний Парабутео уніцинктус Кофозавр тексанський Crotaphytus collaris Тамнофіс циртопсис Фриносома кругова Кіностернон інтегрум

У Вірікуті зареєстровано 567 видів рослин. До списку мексиканських видів, що знаходяться під загрозою зникнення (Norma Oficial Mexicana de Plantas Amenazadas y en Peligro de Extinción) входить більшість кактусів Вірікути. Значна частина представників її флори та фауни є ендемічними, тобто їх можна знайти лише там. Ось деякі види флори Вірікути:

Лофофора Вільямса або пейот Аріокарпус ретусус Манфреда бруннеа Стрілець крупнолистий Сосна кулмінікола Сосна нельсоні Сосна пінська Ехінокактус Ларрея тризуба Агава лечугілья Юка Мескіт Брахеа берландьєр Седум каторсе Астрофітум міріостигма Лофофора альберто-войтехі Аріокарпус кочубеянус Пелецифора стробіліформіс Кактусові – їх 73 види Опунція - існує 300 видів Ехеверія (Echeveria sp.) - існує 393 види

Посилання