Бісиноз – це професійне захворювання легень, яке спричинене вдиханням бавовняного або джутового пилу у недостатньо вентильованих робочих середовищах. Може розвиватися поступово, із часом при багаторазовому впливі сполук. Хвороба зазвичай зустрічається у працівників текстильної промисловості, які виробляють пряжу та тканини. Наразі вважається, що бавовняний пил викликає захворювання легень, деякі дослідники вважають, що збудниками є ендотоксини, що походять із клітинних стінок грамнегативних бактерій, що ростуть на бавовні. Хоча бактеріальний ендотоксин є ймовірною причиною, відсутність подібних симптомів у працівників інших галузей промисловості, які зазнають впливу ендотоксинів, робить це невизначеним досі. Курці також мають ризик розвитку бісинозу або ускладнень, пов'язаних із ним.

Із 81 летального випадків, пов'язаних із бісинозом, про які повідомлялося у Сполучених Штатах між 1990 та1999 роками, у 48% випадках у свідоцтві про смерть була вказана професія в галузі виробництва пряжі, ниток та тканин. Це захворювання часто траплялося у часи промислової революції . Найчастіше від нього страждали молоді дівчата, які працювали на млинах (фабриках) або інших текстильних виробництвах. У 1996 - 2005 роках у Сполучених Штатах у Північній Кароліні були встановлені випадки смертей, спричинених бісинозом — їх частка була 37% з усіх смертей — це загалом 31 випадок, далі йшли Південна Кароліна —8 випадків та Джорджія —7.

Поки бракує інформації щодо поширеності та впливу бісинозу в країнах із низьким та середнім рівнем доходу ( Країни, що розвиваються ), незважаючи на те, що із 25 мільйонів тонн бавовни, що виробляється у світі, близько двох третин цієї продукції припадає на такі країни, як Індія, Пакистан та Китай. Багато текстильних фабрик та фабрик із виробництва волокна, розташованих у країнах з низьким та середнім рівнем доходу, мають високий рівень хронічних респіраторних захворювань, спричинених бісинозом.

Вживання терміну «коричнева легеня» є неправильною щодо бісинозу, оскільки легені уражених осіб не коричневі. Бісиноз також називають легенею бавовняного працівника, фабричною лихоманкою, хворобою коричневих легень та лихоманкою понеділка.

Історія У 1971 році Управління з охорони праці та здоров'я встановила допустиму межу впливу на рівні 1 мг/ м³ (загальний пил) для бавовняного пилу на робочих місцях. Пізніше, у 1978 році, ця організація розробила Стандарт бавовняного пилу, метою якого було запобігання професійним респіраторним захворюванням, таким як бісиноз, шляхом медичного спостереження за працівниками. Допустиму норму для бавовняного пилу було встановлено на рівні 0,2. мг/ м³ пилу в повітрі. Це вважалося найнижчим рівнем, який міг бути виміряний вертикальним елютріаторним пробовідбірником бавовняного пилу.

Регулятори управління сподівалися, що Закон про стандарти щодо бавовняного пилу допоможе зменшити вплив пилу на працівників та знизити рівень професійних респіраторних захворювань. Однак комітет, спонсорований NISOH, все ще мав побоювання щодо цього стандарту, оскільки попереднє дослідження, проведене NIOSH, показало, що діагнози бісинозу були спричинені рівнем бавовняного пилу до 0,1. мг/ м³ , в це означає, що все ще існує ризик розвитку хвороби бісинозу унаслідок впливу бавовняного пилу згідно із допустимою межею впливу. Сьогодні організація NIOSH встановила рекомендовану межу впливу бавовняного пилу на рівні менше 0,2. мг/ м³ протягом робочого дня до 10 годин.

Симптоми

Симптоми бісинозу можуть включати:

Кашель із мокротинням; Задишку; Труднощі з диханням; Стиснення в грудях; Хрипи; Кашель.

У пацієнтів ці симптоми можуть розвинутися щонайменше через кілька годин впливу пилу. Із цієї причини з'явився термін «лихоманка понеділка» . Бісиноз з часом може стати хронічним у пацієнтів, які постійно піддаються впливу пилу від бавовни, джуту або пряжі. Хронічний бісиноз може зрештою призвести до звуження дихальних шляхів, рубцювання легень (пневмосклероз) та смерті від інфекції або дихальної недостатності . Тривалий вплив бавовняного або джутового пилу може призвести до порушення функції легень та подальших респіраторних ускладнень. Пацієнтам може знадобитися кисень для покращення дихання, а також можуть виникнути труднощі із виконанням фізичних вправ. Його можуть помилково діагностувати як ХОЗЛ або астму.

Діагноз Наразі не існує офіційної форми для діагностики бісинозу. Точно діагностувати бісиноз у пацієнта може бути важко через симптоми, схожі на інші респіраторні захворювання, такі як хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ), астма або бронхіт. Бісиноз може бути помилково діагностований як пневмоконіоз, тому для точної діагностики пацієнта, з підозрою на бісиноз, необхідна рентгенографія грудної клітки та/або дослідження функції легень. Основна відмінність бісинозу від інших респіраторних захворювань полягає у початковому контакті. Пацієнти з бісинозом зазвичай протягом тривалого часу контактували з бавовною або просто пилом і відчувають симптоми стиснення у грудях та кашлю.

В анамнезі пацієнта має бути зазначено контакт із пилом бавовни, льону, конопель або джуту. Вимірювані зміни функції легень до та після робочих змін є ключовими для діагностики. У пацієнтів із бісинозом спостерігається значне зниження показників спірометрії протягом робочої зміни. Рентген грудної клітини показує ділянки помутніння через наявний фіброз легеневої паренхіми.

Іншим видом діагностики є спостереження за симптомами пацієнта протягом його робочої зміни. Пацієнти із бісинозом, який спричинений вдиханням пилу, відчуватимуть побічні симптоми, коли розпочинатимуть свою робочу зміну у понеділок, саме тому й з'являється термін «лихоманка понеділка».

Лікування Ураженим хворобою працівникам слід запропонувати альтернативну роботу. Роботодавці у виробничій та текстильній промисловості повинні вживати профілактичних заходів, щоб працівники не піддавалися надмірному впливу пилу та бавовни під час робочих змін, оскільки це є основною причиною розвитку бісинозу. Тривалий вплив призводить до розвитку стійких симптомів та прогресуючого зниження показників спірометрії. Заходи боротьби із пилом також можуть допомогти знизити ризик розвитку хвороби у працівників текстильної промисловості.

Освітні матеріали, спрямовані на підвищення обізнаності про бісиноз та інші професійні захворювання легень, можуть бути корисною формою інформування працівників та менеджерів текстильної промисловості, а також профспілок та інших медичних працівників. Освітня інформація має базуватися на ознаках та симптомах бісинозу, а також на інших діагностичних заходах.

Див. також

Виробництво бавовни у Сполучених Штатах Текстильне виробництво Респіраторні захворювання

Примітки та посилання