Фулбек (, FB) — позиція гравця бекфілду нападу в американському футболі та споріднених видах спорту. Це одна з двох позицій раннінбеків поряд із хафбеком.

Функції та позиція

Фулбеки зазвичай більші за хафбеків, і в більшості схем нападу їхні обов'язки розподілені між біговими виносами, прийомом пасів та блокуванням як для квотербека, так і для іншого раннінбека.

У сучасному футболі фулбеки зазвичай розташовуються позаду квотербека (безпосередньо позаду у стандартній I-подібній формації або зміщені вбік у варіантах «strong I» чи «weak I»). З поширенням формацій «shotgun» та «pistol», вони іноді стають поруч із квотербеком або попереду нього. Якщо фулбеки використовуються як блокувальники, вони можуть стояти ближче до лінії сутички.

Історія

У часи , фулбек зазвичай також виконував функції пантера і . Коли на початку XX століття ввели штраф за , це порушення спочатку називалося «набігання на фулбека» (running into the fullback), оскільки він, як найвіддаленіший гравець, зазвичай і був кікером.

До появи у 1940-х роках більшість команд використовували чотирьох беків нападу: квотербека, двох хафбеків та фулбека. Квотербек стояв на чверть (quarter) відстані від лінії нападу, хафбеки — поруч один з одним на половині (half) відстані, а фулбек — найвіддаленіше від лінії на повній (full) відстані. З еволюцією гри роль головного бігуна перейшла до хафбека (який став синонімом терміна «раннінбек»). Фулбека ж, якому довіряли блокування, почали ставити ближче до лінії сутички. Назва збереглася, хоча тепер фулбек був ближче до лінії, ніж хафбек). Згодом цей термін став специфічним саме для беків-блокувальників.

Наприкінці 2000-х — у середині 2010-х років популярність фулбеків впала, особливо на професійному рівні. Це було пов'язано з переходом команд на пасову гру та формації без фулбека. Однак після сезону НФЛ 2017 року спостерігається поступове відродження та еволюція цієї позиції. На початку 2020-х більшість команд НФЛ повернулися до використання фулбеків у тій чи іншій ролі — як вузьких спеціалістів, гібридних гравців (часто суміщаючи з позицією тайт-енда) або за ротацією.

Характеристики

Бігуни

Історично фулбеки цінуються в бігових розіграшах як силові бігуни, здатні пробиватися крізь захист, на відміну хафбеків, які більш швидкі та маневрені.

Хоча це трапляється рідко, деякі фулбеки ставали лідерами своїх команд за кількістю ярдів, набраних при бігових розіграшах. Яскравим прикладом є , який був лідером за кількістю ярдів у складі «Балтимор Рейвенс» у 2008 році з 902 ярдами. Лідером за кількістю ярдів у складі «Канзас-Сіті Чіфс» у 2000 році став , хоча й набрав лише 697 ярдів. У 2010 році фулбек очолив «Клівленд Браунс» за кількістю ярдів, пробігши 1177 ярдів.

У сучасній НФЛ фулбеки в ролі основних носіїв м'яча зустрічаються вкрай рідко, зазвичай їх використовують для виносів на короткі дистанції. У шкільному футболі, де розміри гравців сильно відрізняються, фулбеки все ще часто використовуються як носії м'яча.

Блокувальники

Хоча формально фулбек є раннінбеком, його головним завданням у сучасному футболі є блокування. У найпростіших виносних комбінаціях — «дайв» та «бласт» — фулбек виступає основним блокувальником для хафбека. Однак у фулбек часто сам набирає ярди.

Деякі команди використовують у спеціальних формаціях, таких як «Jumbo», важких лайнменів нападу чи захисту в ролі фулбека. Також фулбеків залучають до захисту квотербека під час пасових розіграшів.

Ресивери

Як гравець позиції навичок, фулбек є правомірним ресивером, тобто має право ловити форвард-паси. У багатьох сучасних схемах роль фулбека як ресивера навіть більша, ніж його роль як бігуна. Наприклад, фулбек , який грав з 1990 по 2003 рік, утримує рекорд НФЛ за кількістю прийнятих пасів серед раннінбеків — 827.

Канадський футбол Позиція фулбека також використовується в канадському футболі. На відміну від американського футболу, у професійних канадських командах часто тримають у складі одразу кількох фулбеків.

Примітки