Штаудер проти міста Ульм (1969 року) — знакове рішення Суду Справедливості Європейських Спільнот, яке стало першим випадком в історії європейського права, коли Суд прямо визнав, що основоположні права людини є невід'ємною частиною загальних принципів права Спільноти.
Факти У 1969 році Європейська комісія ухвалила Рішення № 69/71/ЄЕС, метою якого було зменшення надлишків вершкового масла на ринку. Згідно з цим рішенням, соціально незахищені категорії населення отримували право купувати масло за значно зниженими цінами.
Пан Еріх Штаудер, який проживав у німецькому місті Ульм і був інвалідом війни, мав право на участь у цій програмі. Проте німецький текст Рішення Комісії вимагав від бенефіціарів для отримання пільги пред'являти продавцям купон із зазначенням свого імені та адреси. Пан Штаудер розцінив це як принизливу вимогу, що порушує його людську гідність та принцип рівноправності, оскільки змушує публічно розкривати статус особи, яка потребує соціальної допомоги. Він подав позов до адміністративного суду Штутгарта, який, у свою чергу, звернувся до Суду Справедливості із преюдиційним запитом щодо правомірності такої вимоги.
Судовому розгляду передувала важлива обставина: тексти Рішення № 69/71/ЄЕС різними офіційними мовами не збігалися. Якщо німецька та нідерландська версії вимагали купон із зазначенням імені («auf den Namen ausgestellten Gutschein»), то французька та італійська версії говорили лише про «індивідуалізований купон» («bon individualisé»), що не обов'язково вимагало розкриття імені.
Судове рішення Суд Справедливості постановив, що за умови правильного тлумачення цей захід не вимагає зазначення імені на купоні. При цьому він визнав, що права людини є частиною неписаних загальних принципів права ЄС: Коли рішення адресоване всім державам-членам, необхідність його однакового застосування унеможливлює розгляд лише однієї мовної версії тексту ізольовано. У разі розбіжностей положення має тлумачитися з огляду на загальну мету акта та з урахуванням усіх мовних версій. Суд дійшов висновку, що мета Рішення — гарантувати, що дешеве масло отримає саме цільова група — може бути досягнута іншими методами ідентифікації (наприклад, за допомогою знеособленого номерного талона), без необхідності публічного розголошення імені покупця. Таким чином, Суд віддав перевагу менш обтяжливому французькому/італійському варіанту перекладу.
Значення Рішення у справі Штаудера стало поворотним моментом у праві ЄС. До цього Суд Справедливості утримувався від оцінки європейського законодавства на предмет відповідності правам людини, посилаючись на те, що це компетенція національних конституційних судів. У цій справі Суд вперше взяв на себе роль гаранта основоположних прав на європейському рівні. Це заклало фундамент для формування доктрини захисту прав людини в ЄС, яка згодом була розвинута у таких відомих справах, як Internationale Handelsgesellschaft (1970) та Nold (1974).
Див. також
Право Європейського Союзу Internationale Handelsgesellschaft mbH проти Einfuhr- und Vorratsstelle für Getreide und Futtermittel (1970), ще одна знакова справа щодо захисту основних прав у Європейському Союзі Ефект Стрейзанд
Примітки