Спійкерс проти Gebroeders Benedik Abattoir CV (1986 року) C-24/85 – справа з трудового права Нідерландів та ЄС, що стосується передачі підприємств та прав працівників на гарантії зайнятості.
Рішення унеможливило ситуації, коли роботодавці намагалися уникнути зобов'язань перед працівниками, оформлюючи продаж бізнесу просто як продаж окремих фізичних активів. «Критерії Спійкерса» досі є обов'язковим стандартом, який застосовується судами по всій Європі при розгляді подібних трудових спорів.
Факти Пан Спійкерс працював на бійні, що належала компанії Colaris, в Убаху над Вормсом. У грудні вони передали бізнес Benedik, і лише його та ще одного працівника залишили без роботи. Діяльність припинилася в грудні 1982 року, а до березня 1983 року Colaris стала неплатоспроможною. Добра репутація та клієнти вже зникли.
Генеральний прокурор Слінн висловив свою думку перед винесенням рішення суду. Він сказав, що «основне питання полягає в тому, чи набуває правонабувач в результаті юридичної передачі права власності, що дозволяє йому продовжувати підприємство чи бізнес або їх частину».
Судове рішення Суд Справедливості постановив, що «вирішальне питання… полягає в тому, чи зберігає відповідна організація свою ідентичність».(1986) C-24/85, Це означає, що слід враховувати цілий ряд факторів, включаючи клієнтів, гудвіл, будівлі, матеріальні активи та працівників. Продаж активів (засобів виробництва, як стверджував пан Спійкерс) сам по собі не обов'язково є достатнім. Слід запитати, чи «ліквідується бізнес як діюче підприємство»?(1986) C-24/85,
Примітки