Мартингейл — це клас , що виник і був популярним у Франції 18 століття. Найпростіша з цих стратегій була розроблена для гри, в якій гравець виграє ставку, якщо монета випадає орлом, і програє, якщо випадає решкою. Стратегія передбачала, що гравець подвоює ставку після кожного програшу, щоб перший виграш відшкодував усі попередні програші та отримав прибуток, що дорівнює початковій ставці. Таким чином, ця стратегія має схожість з Санкт-Петербургським парадоксом.

Стратегія мартингейла також застосовується в рулетці, оскільки ймовірність випадіння червоного або чорного кольору близька до 50%.

Інтуїтивний аналіз Фундаментальна причина, чому всі системи ставок типу мартингейла зазнають невдачі, полягає в тому, що жодна кількість інформації про результати минулих ставок не може бути використана для прогнозування результатів майбутньої ставки з точністю, кращою за випадковість. У математичній термінології це відповідає припущенню, що результати виграшів-програшів кожної ставки є незалежними та однаково розподіленими випадковими величинами, припущення, яке справедливе в багатьох реальних ситуаціях.

Стратегія мартингейла не працює навіть за необмеженого часу зупинки, якщо існує обмеження на заробіток або на ставки (що також вірно на практиці).

Математичний аналіз Неможливість виграшу в довгостроковій перспективі, враховуючи обмеження на розмір ставок або обмеження на розмір власного банкролу чи кредитної лінії, доводиться теоремою про необов'язкову зупинку.

Антимартингейл У класичному мартингелі гравці збільшують ставки після кожного програшу в надії, що можливий виграш відшкодує всі попередні втрати. Антимартингейл, також відомий як зворотний мартингейл, натомість збільшує ставки після виграшів, одночасно зменшуючи їх після програшу. Вважається, що гравець отримає вигоду від виграшної серії або «гарячої руки», одночасно зменшуючи програші, коли має «холодну» або іншу програшну серію. Однак на практиці антимартингальна система не генерує прибутку.

Див. також

 — рішення в азартних іграх, яке або подвоїть втрати, або зведе їх нанівець Ірраціональна ескалація — модель людської поведінки, за якої учасник бере на себе зростаючий ризик Оманливий ефект минужих витрат — невідшкодовні витрати, що були понесені

Примітки