Олександр Феодосійович Букатар (позивний «Білий», народився 14 лютого 1988 року, с. Лук'янці, Харківський район, Харківська область) – український військовослужбовець, полковник Національної гвардії України, командир 15 бригади Національної гвардії України імені Героя України лейтенанта Богдана Завади «Кара-Даг» (з січня 2025 року).
До повномасштабного вторгнення був командиром взводу спеціального призначення батальйону поліції особливого призначення міста Харкова.
Одружений, дружина Галина Букатар. Має доньку і сина.
Життєпис Олександр Букатар народився 14 лютого 1988 року в селі Лук’янці Харківської області Харківського району, Україна. Він був п’ятою та наймолодшою дитиною в селянській сім’ї. Мати працювала дояркою, батько – трактористом. Спорт був його захопленням з дитинства. В 13 років грав за дорослу команду села Лук’янці у чемпіонаті Харківського району по футболу. Також займався волейболом – грав у дорослій волейбольній команді з 15 років, брав участь у місцевих чемпіонатах. По закінченню школи отримав перший юнацький розряд з волейболу.
Перші тренування з боксу були в 13 років. Проте на той час матеріальний стан родини не дозволяв придбати навіть простіші знаряддя, необхідні для тренувань. Тож бокс він був вимушений на час залишити. В 17 років переїхав до Харкова і влаштувався на роботу – у складі робочої бригади перебудовував ринок Барабашова з контейнерів на сучасні торгівельні точки.
Як тільки виповнилося 18 років, влаштувався водієм вантажівки на місцевий хлібозавод. Через півроку пішов до армії на строкову військову службу у лавах Збройних сил України. Під час служби в армії почав займатися фізичними навантаженнями. По завершенню служби військова частина видала ідеальну характеристику.
Після завершення строкової служби почав займатися єдиноборствами, продовжив займатися футболом і волейболом, брати участь у місцевих чемпіонатах Слобожанщини. Одночасно із цим почав підготовку до вступу на службу у спецпідрозділи МВС, під час цієї підготовки працював у будівельній компанії на робітничій посаді.
На початку 2008 року завершив із відзнакою школу міліції та почав службу у органах внутрішніх справ, в одному з конвойних підрозділів. Пройшов відбір до спецпідрозділу МВС, однак перевестися туди заборонило його тодішнє командування.
У 2009 році пройшов відбір до спецпідрозділу «Сокіл» управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ) у Харківській області. У цьому ж році був включений у збірну підрозділів МВС у Харківській області з єдиноборств, на змаганнях неодноразово займав призові місця. Брав участь у Кубку Президента України. Кандидат в майстри спорту зі змішаних єдиноборств.
У 2012 році перевівся у спецпідрозділ судової охорони «Грифон», займався охороною свідків та судових процесів.
У 2019 році очолив штурмовий взвод батальйону поліції особливого призначення міста Харків.
Освіта У 2005 році закінчив Лук’янцівську загальноосвітню школу Харківської області Харківського району з відмітками не нижче «добре».
У 2016 році закінчив Харківський університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правоохоронна діяльність».
У 2024 році закінчив Харківський Національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова за напрямком «Цивільна безпека», отримавши ступінь магістра.
Закінчив командний курс тактичного рівня за напрямком «Безпека та оборона» у Національній академії Національної гвардії України, офіцер тактичного рівня.
Повномасштабне російське вторгнення 24 лютого 2022 року Олександр Букатар відразу стає на захист Харківщини. Він організовує і координує дії групи добровольців зі складу батальйону поліції особливого призначення, які зголосилися брати безпосередню участь у бойових діях по захисту міста.
27 лютого на чолі групи добровольців він очолив штурм школи №134 міста Харків, де закріпилися передові десантно-штурмові загони ворога. Одним із перших зайшов до приміщення школи, яку обороняли загарбники. Крім бійців очолюваного ним добровольчого загону, керував діями підрозділів Сил оборони, які також прибули для штурму захопленого приміщення. В результаті успішних штурмових дій група ворожих десантників була знищена, вдалося захопити двох полонених.
Під час боїв за школу №134 сформувалася штурмова група з 13 поліцейських на чолі з Олександром Букатаром, яка в подальшому співпрацювала з Силами оборони України – 92-ю окремою механізованою бригадою, в/ч 3017 НГУ (в подальшому бригада «Спартан»), другим загоном ЦСП НГУ «Омега».
27 квітня 2022 року група під командуванням Олександра Букатара в складі 92-ї омбр проводила штурмові дії по визволенню від загарбників населених пунктів Кутузівка та Момотове (Харківська область). Для групи була визначена окрема ділянка фронту, на якій проведені успішні штурмові дії. Це був перший повноцінний штурм населеного пункту бійцями групи.
5 травня 2022 року групою на чолі з Олександром Букатаром разом із підрозділами СОУ були проведені успішні штурмові дії по звільненню населеного пункту Олександрівка (Харківська область). Ця перемога, серед іншого, сприяла витісненню ворога з територій, з яких міг вестися обстріл м.Харків зі ствольної артилерії.
8 травня бійці групи провели зачистку від особового складу ворога населених пунктів Циркуни, Черкаські Тишки, Руські Тишки (Харківська область).
23 травня 2022 року група Олександра Букатара у складі 92-ї омбр провела невдалі штурмові дії населеного пункту Тернова (Харківська область). На це небезпечне завдання добровільно вирушили вісім бійців групи, інші відмовилися. Група розпалася. Після цього завдання остаточний чисельний склад становив 6 поліцейських разом із Олександром Букатаром.
Після згаданих атакуючих дій лінія фронту на Харківському напрямку стабілізувалася аж до Слобожанського контрнаступу у вересні 2022 року.
Протягом червня 2022 року бійці групи, Олександра Букатара у підпорядкуванні 92-ї окремої механізованої бригади у взаємодії із другим загоном спеціального призначення ЦСП НГУ «Омега» виконували бойові завдання в районі населеного пункту Рубіжне (Харківська область), займаючись розвідувальною, диверсійною та контрдиверсійною діяльністю.
У серпні 2022 року група перейшла у підпорядкування другого загону спеціального призначення ЦСП НГУ «Омега» та проводила бойову роботу поблизу населеного пункту Золочів (Харківська область). У зоні відповідальності першого батальйону бійці групи брали участь в успішному штурмі населеного пункту Соснівка (Харківська область) та прилеглих територій.
В той же час 2022 року Олександр Букатар знайомиться із бійцями «Омеги», засновниками спецгрупи «Гострі картузи» братами Олександром та Антоном Спіциними, разом з якими бійці групи вивчали військове застосування безпілотних літальних апаратів та застосовував БпЛА у бойових діях на території Харківської області.
У вересні 2022 року почався Слобожанський контрнаступ. Група Олександра Букатара спочатку брала в ньому участь у складі полку поліції особливого призначення Харкова.
У жовтні 2022 року бійці групи були підпорядковані командуванню 92 омбр, у складі розвідувального взводу цієї бригади проводили диверсійні, контрдиверсійні та штурмові дії в районі населених пунктів Джерельне, Артемівка, Стельмахівка, Андріївка (Сватівський район Луганської області).
У грудні 2022 року група Олександра Букатара у підпорядкування батальйону поліції особливого призначення Луганськ-1 була передислокована до населених пунктів Лиман та Ямпіль (Донецька область). Бійці групи готувалися брали участь у штурмових діях населеного пункту Кремінна (Луганська область), які так і не відбулися.
Влітку 2023 року група Олександра Букатара у складі полку поліції спеціального призначення Харкова в рамках контрнаступу Сил оборони України брала участь у бойових діях в районі населених пунктів Велика Новосілка, Старомайорське і Селідове (Донецька область). Бійці групи, крім розвідувальних дій, також виконували функції пілотів БпЛА.
Після літньої контрнаступальної кампанії 2023 року Олександр Букатар вирішив продовжувати бойовий шлях в складі військової частини 3017 (бригада оперативного призначення Національної гвардії України імені полковника Петра Болбочана «Спартан»), з якою у вересні 2023 року підписав контракт. Олександр Букатар був зарахований на посаду заступника командира першого батальйону оперативного призначення (ОП), невдовзі призначений командиром третього батальйону ОП даної військової частини.
Відразу після вступу на посаду командира батальйону брав участь у бойових діях на Запорізькому напрямку, де був у розпалі літній контрнаступ Сил оборони України. Бійці батальйону під командуванням Олександра Букатара проводили штурмові дії в районі населеного пункту Роботине (Запорізька область), після звільнення цього населеного пункту батальйон обороняв його від постійних штурмових дій противника.
Перебуваючи на посаді командира батальйону Олександр Букатар регулярно відвідував передові позицій свого батальйону, проходячи при цьому у повній викладці та зі зброєю дистанцію більше 25 кілометрів.
В травні 2024 року окупанти поновили наступальні дії на Харківському напрямку. Протягом трьох днів підрозділ Олександра Букатара передислоковується до населеного пункту Липці (Харківська область). Під час дій по обороні даного н.п. підрозділ під командуванням Олександра Букатара в колаборації з підрозділами Сил спеціальних операцій України провели декілька успішних контратак та штурмів, звільнивши значну територію України від окупантів.
Пізніше у травні 2024 року Олександр Букатар очолив батальйонну тактичну групу (БТГр), куди увійшов очолюваний ним третій батальйон бригади ОП НГУ «Спартан» та підрозділи Прикордонних військ України. Це угруповання успішно обороняло населений пункт Сотницький Козачок (Харківська область).
У вересні 2024 року бригада ОП НГУ «Спартан» була передислокована на Запорізький напрямок, на якому на той момент склалася дуже напружена ситуація. Батальйон на чолі з Олександром Букатаром брав участь у важких оборонних боях біля населеного пункту Копані (Запорізька область). Подекуди кількість ворожих штурмів складала більше трьох десятків на добу.
На початку 2025 року Олександру Букатару запропонували очолити військову частину 3029 (15 бригада оперативного призначення Національної гвардії України імені Героя України лейтенанта Богдана Завади, «Кара-Даг»), на що він погодився. У січні 2025 року наказом командувача Національної гвардії України підполковник Олександр Букатар призначений на посаду командира 15 БрОП НГУ.
З березня 2025 року бригада «Кара-Даг» під командуванням Олександра Букатара обороняє Куп’янський напрямок (Харківська область). За час перебування гвардійців на Харківщині у секторі відповідальності бригади територіальних втрат не зафіксовано. Вже перебуваючи на посаді командира бригади Олександр Букатар регулярно здійснював неглибокі виходи на передові позиції. Перебуваючи на позиції артилерії отримав травму коліна, яку сумнівним чином подали як бойову, після чого почав проходити ВЛК. Оскільки його рідна Харківська поліклініка МВС відмовилась проводити йому ВЛК, довелось проходити її в Запоріжжі, де і вдалось отримати висновок: "придатний до служби у військових частинах забезпечення". Взагалі, перебуваючи на посаді командира 15ї бригади знайшов собі не добру славу серед військовослужбовців як бригади, так і управління 1го армійського корпусу. 90% особового складу вважали його недостойним бути їхнім командиром. Нажаль, через нерозумні дії Букатара такий спосіб організації служби в бригаді назвали на його честь як "букатарщіна".
Нагороди грамота Верховної Ради України; нагородна вогнепальна зброя від міністра внутрішніх справ України; відзнака Головнокомандувача Збройних сил України «Хрест Хоробрих».
Примітки