Берестейський кадетський корпус (, ); з 1857-1859 рр. Олександрівський Брестський кадетський корпус, Олександрівський Брест-Литовський кадетський корпус (, «Памятная книжка Виленской губернии на 1861 год». В типографии А. Сыркина, г. Вильно. 1861 г. — Часть 1 — С.136-140. «Памятная книжка Виленской губернии на 1862 год». В типографии А. Сыркина, г. Вильно. 1862 г. — Часть 1 — С.150-156. «Памятная книжка Виленской губернии на 1863 год». В типографии А. Сыркина, г. Вильно. 1863 г. — С.158-163.) — середній військово-навчальний заклад закритого типу для підготовки дворянських дітей до військової служби в російській імператорській армії «Брэсцкі кадэцкі корпус» // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т.: Беларусы — Варанец / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — : вид. «БелЭн» імя Петруся Броўкі, 1996. — Т.3. — С.295 — .
Історія корпусу 1841 року засновано кадетський корпус у м. Берестя.
У лютому 1842 р. затверджено табель, штатний розпис та Положення про корпус. Штатний склад вихованців (кадетів) затвердили на 400 осіб, розподілених по чотирьох стрілецьких ротах: 1 рота — Гренадерська (в неї зараховувалися відмінники навчання), від 1857 р. — «Його Імператорської Величності» ; 2 та 3 роти — Мушкетерські; 4 — неранжована.
1842 р. відбулося офіційне відкриття корпусу, директором корпусу призначено командира роти гвардійських підпрапорщиків, полковника лейбгвардії Семенівського полку О. Гельмерсена, який вимагав від кадетів вчити російську мову та розмовляти тільки російською мовою (див. росифікація). Бо кадети не знали російської мови, а говорили українською, білоруською, польскою мовами. Окупаційний режим Російської імперії мав на меті знищити національну ідентичність і завдяки навчальній системі в Брестському кадетському корпусі.
Корпус був заснований за клопотанням і коштом дворян Віленської, Гродненської, Мінської, Білостокської губерній і Царства Польського (по 6 копійок з ревізької душі). За законом Російської імперії, старші сини місцевих дворян мали служити на військовій службі і починати службу звичайними рядовими солдатами чи матросами. Відкриття кадетського корпусу дозволяло дворянам визначати дітей до навчання, уникаючи важкої служби рядовими солдатами чи матросами. Обсяг щорічних витрат на фінансове утримання кадетського корпусу — 86 000 рублів сріблом гасили відповідними пожертвами дворянства і надходженнями з державних джерел.
Розташовувався корпус в переобладнаній офіцерами Генерального штаба РІА будівлі бернардинського монастиря на Брест-Литовської фортеці на березі річки Мухавець (див. «») і був розрахований на 400 кадетів (вихованців). На навчання приймалися діти дворян, штаб- і обер-офіцерів у віці від 9,5—11,5 років до 18 років. Навчання тривало 9 років. З моменту заснування корпусу до 1848 р. більшість вихованців були з дворян польських і литовських (300 з теренів бувшої Речі Посполитої та Великого князівства Литовського на 100 не місцевих). Від 1848 р. з появою нових правил, половина вихованців почала формуватися з російських дворян.
Викладалися загальноосвітні предмети за курс гімназії: Мови, природничі та суспільствознавчі науки, стройова підготовка, верхова їзда, стрілянина, фехтування, гімнастика, плавання, музика і танці. Крім цього навчальна програма корпусу мала викладання законознавства, космографії, статистики, креслення, малювання; військових наук. Зокрема — тактика, військова історія, механіка, артилерія (з кресленням), фортифікація (з кресленням), політична історія.
Був вишкіл і в польових умовах у таборі поза містом Берестя. Випускників направляли продовжувати навчання переважно до юнкерських училищ .
Повстанський рух проти російського окупаційного режиму в 1830–1831 рр. та 1846–1848 рр. призвело до того, що у багатьох кадетів були близькі родичі у в'язницях, на засланні, на еміграції. Зі вступом на престол імператора Олександра II були звільнені ув'язнені, десятки тисяч отримали дозволи повернутись із заслання та з еміграції. Серед кадетів панувало ясне розуміння історичних подій.
На початку вересня 1853 р. імператор Микола I приймав стройовий огляд корпусу і залишився задоволеним результатами муштри кадетів. Зведена рота Брестського кадетського корпусу була направлена на тиждень до м. Варшави для участі у поперемінній службі почесної варти у австрійського імператора та прусського короля. Вони брали участь у церемоніях, парадах, стройових оглядах пов'язаних із візитом російського імператора Миколи I. Цар Микола I дав у подарунок кожному кадетові по 1-у срібному рублю і одній коробці цукерок. Нагороди за виховання кадетів офіцерам кадетського корпусу вручав російський імператор, австрійський імператор та прусський король. У м. Варшаві кадети відвідали театри, палаци та інші визначні пам'ятки.
Літом 1854 р. у зв'язку з початком Кримської війни та оголошенням військового стану в Берестейській фортеці, корпус був переведений до м. Москви і розміщений на початку . А наприкінці 1854 р. — у , недалеко від Першого та Другого кадетських корпусів (у казармах 2-го навчального карабінерного полку).
У 1856—1857 рр. у старших класах видали 10 номерів кадетської газети польською та російською мовами. Але видання було припинено з-за того, що кадетська газета зачепила гострі питання життя в Російській імперії. У 1857 р. у Брестському кадетському корпусі було введено два спеціальні класи, що давали можливість випускати офіцерів.
У 1860 р. корпус був переведений у м. Вільну з розміщенням у , де в червні 1863, у зв'язку з реформою військово-навчальних закладів, запропонованої військовим міністром фельдмаршалом Дмитром Олексійовичем Мілютіним, Брестський кадетський корпус був остаточно розформований.
У 1862 р. черговий офіцер штабс-капітан Троадій Васильович Шавров підписав офіційний протест проти тілесних покарань у російській армії, бо в кадетському корпусі були тілесні покарання різками.
У 1863 р. під час перетворення кадетських корпусів Російської імперії на військові гімназії Брестський кадетський корпус скасовано, а його вихованці розміщені були в інших військово-навчальних закладах, без зупинки їх підготовки та без перерви їх вислуги років. На початку червня 1863 р. по завершенні перевідних й випускних іспитів до корпусу раптово і без попередження прибув помічник начальника військово-навчальних закладів генерал-майор Корсаков М.В.. Він оголосив наказ негайно закрити корпус, і дав два дні вихованцям на прибуття на залізничний вокзал м. Москви для відправлення кадетів в м. Санкт-Петербург. Майно корпусу було розпродано протягом доби, а в будівлі корпусу розмістився шпиталь. Стрімке закриття корпусу свідки тих подій в мемуарах пояснювали тим, що в корпусі навчалося багато поляків, які щиро співчували повстанню проти російського уряду в 1863 р. І кадети, що опинилися влітку 1863 р. у Польщі, взяли безпосередню участь у повстанні проти Російської імперії за державний суверенітет Польщі. У спогадах кадети свідчили, що був один офіцер корпусу, який підозрювався у веденні стеження за антиросійськими настроями кадетів заради доносів, в результаті його діяльності постраждало багато кадетів.
1863 р. було передано прапор Брестського кадетського корпусу в Олександрівське військове училище, Євангеліє в окладі зробленому службовцями корпусу, ікона св. Олександра Невського колись дарована корпусові імператором Миколою I (як благословення), дошка біла мармурова зі списком видатних випускників корпусу, дошка чорна мармурова зі списком загиблих у боях випускників корпусу, юридичний Акт про відкриття діяльності корпусу в 1842 р.; каска і два мундири, що імператоор носив при відвідуванні кадетського корпусу, золота медаль на згадку про коронування Олександра II (1856 р. карбування), малюнок погону корпусу з літерою «А» та власноручними позначками Олександра II.
У 1882 р. реліквії Брестського кадетського корпусу з Олександрівського військового училища були передані в «».
У вересні 1904 р. прапор Брестського кадетського корпусу передано в місті Санкт-Петербург в , а старші роти цього корпусу мали право носити вензеля на погонах ті, що були в Брестському кадетському корпусі колись. Зважаючи на артефакти (жетони випускників 1888 та 1894 років) — розфорваний Олександрівський Брестський кадетський корпус, кадети його (переведені в інші військові навчальні заклади) свою історію вели саме від Брестського кадетського корпусу (вказуючи його назву, дати його історії в 1888 та у 1894 роках).
1909 р. імператор видав указ про відновлення пам'яті Брестського кадетського корпусу. Видатні випускники цього періоду — Шванебах Борис Антонович, Духонін Микола Миколайович, Юденич Микола Миколайович, Тухачевський Михайло Миколайович, Каменєв Сергій Сергійович, Купрін Олександр Іванович та інші.
У 1910 р. наказом № 203 колишнім кадетам розформованого Брестського корпусу на згадку шефа корпусу надавалося право носіння на лівій стороні грудей золотого вензельного зображення імені Олександра ІІ.
У 1917 р. був переформований Олександрівський кадетський корпус в Олександрівську гімназію військового відомства.
Назва і уніформа Найменування «Олександрівський» надано йому юридично в 1857 році на честь імператора Олександра II, який у 1849—1855 роках був головним начальником (шефом) кадетських корпусів Російської імперії. Офіційно з 1859 р. з'явився додаток до назви корпусу.
Кадети отримали імператорський шифр на погони, корону на кашкет і дві золоті нашивки на коміри. На згадку про коронацію імператора кадети отримали срібні ідентифікаційні жетони військовослужбовців.
Корпусу присвоєно погони світло-синього кольору з червоною випушкою та літерами — «А. Б.»; а помпони та ріпок, як у батальйонах піхотних полків.
23 лютого 1855 р. — офіцерам корпусу присвоєно мати шиття, на зразок столичних кадетських корпусів, а вихованцям — унтер-офіцерські галуни.
20 березня 1856 р. — вихованцям роти «Його Імператорської Величності», на околиці фуражних шапок, присвоєно мати просічені літри — «Р. Е. В.».
15 квітня 1856 р. — офіцерам на комірах віце-напівкафтанів, а вихованцям на комірах напівкафтанів — встановлено мати по дві петлиці із золотого галуна. Музикантам, барабанщикам, горнистам, каптенармусам, писарам, фельдшерам та аптекарським учням корпусу встановлено мати на комірах по дві петлиці з музикантського басону. Погони чинам корпусу встановлені — білі без випушки.
07 травня 1856 р. — вихованцям при білих полотняних сорочках присвоєно мати поясні джгути білого кольору.
07.08.1856 р. — випушка по верхньому краю фуражних шапок встановлена — біла.
13.01.1857 р. — штаб- та обер-офіцерам корпусу скасовано носіння віце-напівкафтанів.
З 17 квітня 1859 р. — штаб- та обер-офіцерам корпусу на погонах та еполетах встановлено, шитий золотом, вензель Імператора, а вихованцям на погонах вензель із сукна.
29 березня 1862 р. — встановлені шапки нового зразка: Тулія — чорні; околиці червоні; герб із сяйвом; кант по верхньому колу у генералів та штаб-офіцерів — золотий шнур, а в інших — червоний; султан у генералів із білої косиці, а в інших — з чорної волосини; петля у офіцерів — золота, у кадетів — біла.
Прапор
24 грудня 1842 р. — встановлено держак прапора корпусу мати коричневого кольоруАлександровский Брестский Кадетский корпус, Историческая справка, Антология форменой одежды частей российской армии, 09.12.2024. 27 червня 1844 р. — встановлено вигляд прапору корпусу: Хрест червоний (по середині полотнища), кути світло-сині з темно-зеленим кольором (і з 4-а монограмами Миколи I по кутах); шиття та навершшя золоте (маківка, навершшя має вигляд вістря спису з монограмою імператора Миколи I). 14 листопада 1845 р. — корпусові вручено прапор.
Пам'ятна латунна держака прапора має гравіровані написи: 1842 рік Олександрівський Брестський кадетський корпус; 1846 рік Олександрівський Брестський кадетський корпус; 1863 р. Олександрівське військове училище (у 1864 р. училищу було надано 3-й номер); 1864 р. 3-є військове Олександрівське училище .
Дислокація
з 16.04.1841 до 10.06.1854 — м. Брест-Литовськ Гродненської губернії, з 10.08.1854 до 10.08.1860 — м. Москва Московської губернії,