Михайло Григорович Рогальський (вересень , село Поповка Донецького округу Області Війська Донського, тепер Кашарського району Ростовської області, Російська Федерація — , місто Благовєщенськ, тепер Амурської області, Російська Федерація) — радянський діяч, голова Таганрозького окрвиконкому, 2-й секретар Амурського обласного комітету ВКП(б).

Життєпис Народився у вересні 1898 року в родині селянина-бідняка.

У 1912 році закінчив Поповсько-Іловайську двокласну школу Донецького округу.

З червня 1912 до серпня 1914 року був учнем на вальцях, помічником вагаря млина поміщиків Кожухових у селі Поповка.

З вересня 1914 до серпня 1918 року — учень Воронезької вчительської семінарії, закінчив чотири класи. Одночасно сезонно працював табельником у маєтку Кожухових у Поповці. З травня до червня 1918 року працював у господарстві батька.

У липні 1918 — січні 1919 року — конторник, вчитель у маєтку Кожухових у Поповці.

У січні 1919 року мобілізований рядовим до Чугуївського полку Білої армії в селище Хотунок Новочеркаського округу Області Війська Донського, звідки втік. З січня до лютого 1919 року переховувався в селянському господарстві Гончарових у селі Ольховий Ріг Донецького округу.

У березні 1919 — вересні 1921 року — червоноармієць, голова продовольчої комуністичної бригади, начальник заготівель упродкомарму особливої продовольчої комісії 1-ї Московської робітничої дивізії, 31-ї Туркестанської дивізії, 3-ї окремої Воронезької бригади та особливої продовольчої комісії Кавказької трудової армії 9-ї армії РСЧА на Південному фронті.

Кандидат у члени РКП(б) з квітня 1920 року. Член РКП(б) з листопада 1920 року.

У вересні 1921 — квітні 1923 року — начальник управління заготівель Народного комісаріату продовольства Горської республіки в місті Владикавказі.

З травня до серпня 1923 року — повітовий продовольчий комісар упродкому Терської області у Владикавказі та Георгіївську.

З вересня 1923 до квітня 1924 року — заступник губернського продовольчого комісара Терського губернського продовольчого комітету в місті П'ятигорську.

У квітні — липні 1924 року — голова виконавчого комітету Горячеводської районної ради Терського округу.

З липня 1924 до березня 1927 року — заступник начальника, начальник окружного земельного управління в П'ятигорську.

З березня 1927 до липня 1929 року — завідувач окружного земельного управління в Ростові-на-Дону.

У липні 1929 — січні 1930 року — директор машинно-тракторної станції в станиці Старощербинівська Єйського району Донського округу.

У лютому — жовтні 1930 року — голова виконавчого комітету Таганрозької окружної ради Північно-Кавказького краю.

У жовтні 1930 — липні 1931 року — голова виконавчого комітету Єйської районної ради Північно-Кавказького краю.

З серпня до листопада 1931 року працював директором Північно-Кавказького крайового тресту молочних радгоспів у Ростові-на-Дону.

У листопаді 1931 — жовтні 1932 року — директор маслотресту радгоспів у місті Новосибірську.

З жовтня 1932 до серпня 1933 року — заступник начальника Західно-Сибірського крайового земельного управління в Новосибірську.

З вересня 1933 до жовтня 1934 року — начальник Далеко-Східного крайового земельного управління у Хабаровську.

У жовтні 1934 — липні 1935 року — заступник секретаря Амурського обласного комітету ВКП(б) Хабаровського краю.

У липні 1935 — лютому 1937 року — 2-й секретар Амурського обласного комітету ВКП(б) Хабаровського краю.

У лютому — квітні 1937 року — завідувач сільськогосподарського відділу Кримського обласного комітету ВКП(б).

У квітні — липні 1937 року — завідувач відділу керівних партійних органів Кримського обласного комітету ВКП(б).

З липня до 1 листопада 1937 року — завідувач відділу збуту та постачання Зелентресту Народного комісаріату землеробства СРСР у Сімферополі.

1 листопада 1937 року заарештований органами НКВС Кримської АРСР у місті Сімферополі. Етапований до міста Благовєщенська, де утримувався у в'язниці. У листопаді 1937 року виключений із партії. Звинувачувався за статтями 58-1а, 58-7, 58-8, 58-11 Карного кодексу РРФСР. 9 травня 1938 року помер у в'язничній лікарні Благовєщенська від туберкульозу легенів.

Посмертно реабілітований військовою прокуратурою Далекосхідного військового округу 1 червня 1956 року.

Примітки

Джерела Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва: РОССПЭН, 2016.