Черняков Борис Іванович

Черняков Борис Іванович (24.04.1946 - 24.08.2010.). Доктор філологічних наук, професор, журналіст і журналістикознавець, академік Академії наук вищої школи України

Біографія Борис Черняков народився в учительській сім’я 24 квітня 1946 року в Кролевці. Закінчив 1962 школу № 5. 1964 року почав працювати на Кролевецькому арматурному заводі – спершу токарем, потім інженером. Із 1969 по 1970 рік Борис Іванович був фотографом Кролевецького районного побутового комбінату – саме фотографія стала одним із найбільших зацікавлень його життя. 1970 року майбутній дослідник і знавець зображальної журналістики вступив на відділення фототехніки Республіканського заочного технологічного технікуму, із відзнакою закінчив його 1973-го. У 1972-1976 роках навчався на відділенні журналістики Одеської вищої партійної школи, де також здобув диплом із відзнакою. У районну газету Бориса Чернякова привело бажання знайти і утвердити себе у громадському житті. Тому й не випадково перший допис токаря арматурного заводу Б. Чернякова з'явився у лютому 1967 року. Відтоді почав дописувати до газети. Писав про життя трудового колективу арматурників, про перших комсомольців і партизан Кролевеччини.

Життєпис Змалку захоплювався фотосправою. І невдовзі поїхав на навчання до фототехнікуму. Саме тоді несподівано отримав запрошення до редакції на роботу. Був літпрацівником, завідуючим відділом листів. За рекомендацією редакції продовжив навчання у вищому навчальному закладі. Потім вчився в аспірантурі. У кінці 1960-х на початку 1970-х брав участь у створенні Кролевецького краєзнавчого музею. Педагогічний шлях Бориса Івановича розпочався 1976 року саме в Одесі – викладав фотосправу, історію вітчизняної і зарубіжної преси, теорію та практику періодичної преси. 1980 року Борис Черняков пов’язав своє життя з тоді ще факультетом (нині – інститут) журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка, де навчався в аспірантурі. У 1983 році захистив кандидатську дисертацію «Становлення зображальної публіцистики в дожовтневій більшовицькій газеті». Науковим керівником Бориса Івановича був один із основоположників українського журналістикознавства професор Дмитро Михайлович Прилюк. По захисті кандидатської Борис Черняков заступив на викладацьку стезю факультету журналістики і став його невід'ємною частиною. Відтоді викладав дисципліни «Зображальна журналістика», «Основи журналістикознавчих досліджень», «Журналістське дослідження», «Вступ до спеціальності», «Основи наукових досліджень» та інші. 1998 року Борис Іванович захистив докторську дисертацію на тему «Зображальна журналістика в друкованих засобах масової інформації (від виникнення до середини XIX ст.)». Був професором кафедри теорії масової комунікації Інституту журналістики, також викладав в Інституті екранних мистецтв імені Івана Миколайчука, на філологічному факультеті Маріупольського державного гуманітарного університету, де завідував кафедрою соціальних комунікацій. Останнім часом Борис Іванович очолював новостворену кафедру електронних видань і медіадизайну Інституту журналістики. Був членом Національної Спілки журналістів України (із 1975), спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій, ученим секретарем Науково-методичної комісії з журналістики Міністерства освіти і науки України, входив до президії Академії наук Вищої школи України, редколегій ряду журналістикознавчих видань. Саме Борис Іванович стояв біля витоків Національної Спілки фотохудожників України, був одним із її засновників.

Вчений Борис Іванович залюблений у рідний Кролевець і Кролевеччину. Він створює бібліографічні довідники, присвячені його видатним громадянам. Особливо поетові й перекладачеві Миколі Олексійовичу Лукашу (1919–1988). Геніальному перекладачеві, який творив українські шедеври з 18 мов світу – перекладав твори Гете, Боккаччо, Шекспіра, Гейне, Бернса, Сервантеса, Лорки і ще багатьох письменників. У 2007 році світ побачив «Біобібографічний покажчик 1953 – 2005» за підтримки Українського наукового інституту Гарвардського та Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці. В книзі викладено основну інформацію про життя та творчість Миколи Лукаша. В покажчику також зібраний перелік творів, спогадів, хронікальні матеріали та джерела

Своє шістдесятиріччя професор Борис Іванович Черняков зустрічає кількома новими науковими працями. Це, зокрема, «Окупаційна і легальна періодична преса в Україні 1941 – 1944 рр. Джерела дослідження. Бібліографія». Видання складається з розлогої наукової статті Б. І. Чернякова «Друковані періодичні видання на окупаційній території України 1941 – 1944 рр.», а далі подано розділи: «Періодичні видання на окупованій території України 1941 – 1944 рр. Джерела дослідження», «Окупаційні адміністративні утворення 1941 – 1943 рр. на тлі контурної карти сучасної України», «Список скорочень: місця зберігання та джерела», «Топонімічний покажчик», «Покажчик імен» і, нарешті, останній розділ «Коротка бібліографія багатьох десятків імен тих, хто досліджував періодичні видання в Україні 1941 – 2005 роках». Дослідник А. Юденков, зазначає Б. І. Черняков, «виявив 260 газет, випущених на окупованій території радянського союзу, а Б. І. Черняков подає 434 назви видань, які виходили на Україні у той час. Нарешті назвемо останню наукову працю професора Б. І. Чернякова, яка нікого не може залишити байдужим. Це книга «Сосюра В. М. Вона пішла». Цикл віршів: Спроба реконструкції. Укладач Б. І. Черняков.

Помер 24серпня 2010 року в Києві. Був кемований та похований в рідному місті Кролевці.

Посилання

Джерела Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник - Суми: Рекламно-видавниче об’єднання «АС-Медіа», Сумський державний університет, 2003. 608с.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ НАУКОВІ ЧИТАННЯ ІНСТИТУТУ ЖУРНАЛІСТИКИ ВИПУСК ШОСТИЙ Присвячено 60-літтю від дня народження Б. І. ЧЕРНЯКОВА 24 квітня 2006 р. За редакцією проф. В. В. Різуна Київ 2006

Кролевецький щоденник https://www-krolevets-com.blogspot.com/2010/09/blog-post_14.html