Луцька битва тривала на Східному фронті Першої світової війни з 4 до 6 червня 1916 року. Вона стала початковим етапом Брусиловської наступальної операції. У ході боїв 8-ма російська армія під командуванням Олексія Каледіна зуміла прорвати оборону 4-ї австро-угорської армії поблизу Луцька. Цей успіх відкрив шлях для подальшого просування російських військ і відіграв важливу роль у загальному результаті наступу.
Передісторія 4 червня 1916 року генерал Олексій Брусилов, командувач Південно-Західного фронту Російської імперії, розпочав наступ на Луцьк. Наступ почався з масованої артилерійської підготовки із залученням близько 2000 гармат уздовж фронту протяжністю приблизно 300 км — від Прип’ятських боліт до Буковини та Карпат. Ця операція стала однією з наймасштабніших дій Антанти на Східному фронті.
Прорив оборони та наслідки боїв Австро-угорські війська під командуванням ерцгерцога Йосипа Фердинанда мали чисельну перевагу приблизно у 50 000 осіб. Проте артилерійський удар російських військ дезорганізував їхню оборону. Уже в перший день було взято в полон близько 26 000 солдатів.
Протягом двох днів російські війська прорвали позиції 4-ї австро-угорської армії, просунувшись на 70–75 км на фронті шириною близько 20 км. Втрати Австро-Угорщини були значними, включно з масовими полоненими.
У відповідь Конрад фон Гетцендорф перекинув частину сил з італійського фронту до Галичини для стабілізації фронту.
Наслідки До середини червня становище Австро-Угорщини стало критичним. Конрад фон Гетцендорф повідомив про ситуацію начальнику німецького Генштабу Еріха фон Фалькенгайна, що призвело до перекидання чотирьох дивізій із Західного фронту. Це послабило німецькі позиції під Верденом.
Брусиловський наступ тривав протягом літа 1916 року з боями під Чернівцями, Ковелем і Бродами. Загальні втрати Австро-Угорщини сягнули близько 1,5 млн осіб, включно з приблизно 400 000 полонених.
Операція завершилася 20 вересня 1916 року.
Наслідки для війни Попри те, що подальші події, включно з революцією в Росії 1917 року, зменшили стратегічний ефект наступу, Брусиловський прорив суттєво ослабив Австро-Угорщину. Німеччина взяла на себе основний тягар війни на обох фронтах.
Дипломатичні наслідки Успіх наступу вплинув на рішення Румунії вступити у війну на боці Антанти у серпні 1916 року. Перемоги російських військ створили враження слабкості Центральних держав і можливості швидких територіальних здобутків у Трансільванії.
Примітки