Діана Рейтер, також Діана Рейтерівна (польською Diana Reiter, także Diana Reiterówna, народилася 6 листопада 1902 року, Дрогобич, Австро-Угорська імперія, - померла 1943 року в концентраційному таборі Плашув)Archiwum Państwowe w Krakowie — materiały dotyczące architektów międzywojennych — польська архітекторка єврейського походження, одна з перших жінок-архітекторок у КраковіInstytut Architektury w Krakowie — opracowania o kobietach architektkachPolski Słownik Biograficzny — hasło: Diana Reiter
Біографія Вона була дочкою Абрахама Рейтера, заступника мера Дрогобича, та Зофії, уродженої Геймберг. 1927 року закінчила архітектурний факультет Львівської політехніки.
У 1928–1931 роках працювала в Дирекції громадських робіт Воєводського управління в Кракові. У проєктному бюро співпрацювала з архітекторами Здзіславом Ковальським та Адамом Мощені. У 1930–1931 роках виконувала обов’язки технічної співробітниці, надаючи експертні висновки щодо проєктів нових будівель у Криниці, а також розглядаючи апеляції приватних осіб на рішення краківських будівельних органів.
За дорученням воєводського консерватора пам’яток вона брала участь у роботах із реставрації королівського замку в Неполоміце. Також підготувала проєкт реконструкції палацу Кшиштофорів у Кракові. Вона була співавторкою конкурсного проєкту нової будівлі Ягеллонської бібліотеки, за який колектив отримав третю преміюHasło przedmiotowe: Reiterówna Diana (1902–1943). Architektura jest najważniejsza. Architektki, red. Tomasz Kunz, Ewa Mańkowska-Grin / Tom II, Tomasz Kunz (red.), Kraków, Wydawnictwo EMG, 2016.
Після ліквідації проєктного бюро 1931 року її перевели до будівельного відділу, однак наприкінці того ж року, у зв’язку з економічною кризою та скороченням штатів, її звільнили. У 1931–1934 роках працювала в архітектурному бюро Казимира Кульчинського, виконуючи архітектурні креслення. 1932 року, після складання іспиту, отримала ліцензію на будівельну практику, що дозволило їй самостійно працювати архітекторкою.
Разом із Релою Шмайдлер та Іреною Бертіг належала до перших жінок, які професійно працювали архітекторками в Кракові
З 1931 року була членкинею Асоціації архітекторів Краківського воєводства (від 1934 року — Асоціації архітекторів Республіки Польща), а також Асоціації єврейських інженерів; 1937 року входила до складу правління цієї організації.
До наших днів збереглися щонайменше дві будівлі, спроєктовані нею: житловий будинок на проспекті Беліни-Пражмовського, 28 (1933–1935) та багатоквартирний будинок на вулиці Павліковського, 16 (1937–1939), зведений для Юзефа та Елеонори Ельснер.
З 1931 або 1932 року проживала разом із матір’ю на вулиці Кролевській у Кракові. На початку Другої світової війни мешкала на вулиці Дуніна-Вонсовича. Під час німецької окупації певний час працювала в офісі Казимира Кульчинського
Після створення німецькою владою адміністративного району була змушена переселитися на вулицю Кармеліцьку (тоді Райхсштрассе), а 1941 року її примусово переселили до Краківського гетто. 1943 року її вбили німці у концентраційному таборі Плашув.
Примітки