Філіп Турек (; , Прага) — чеський ультраправий політичний діяч, підприємець, інфлюенсер і колишній автогонщик-аматор.
З липня 2024 року по жовтень 2025 року був безпартійним депутатом Європейського парламенту, обраним від коаліції «Присяга й Автомобілісти». З жовтня 2025 року є депутатом Палати депутатів Парламенту Чехії, а з січня 2026 року є уповноваженим уряду Андрея Бабіша з питань кліматичної політики та «Зеленої угоди». Бувши безпартійним, у грудні 2024 року став почесним президентом партії «Автомобілісти для себе». Після парламентських виборів у жовтні 2025 року, претендував на посаду міністра закордонних справ, а потім міністра довкілля від партії у новоствореному уряді Андрея Бабіша, проте президент Петр Павел відмовився призначити його через його спірні заяви та справи.
Філіп Турек піддається критиці, зокрема, за спірні расистські або гомофобні публікації в соціальних мережах. Турек перепросив за заяви, що піддалися критиці, але також заперечив свою причетність до деяких з них.
Біографія Народився у Празі 15 жовтня 1985 року. За його словами, по материнській лінії є на чверть грекомhttps://www.facebook.com/watch/?v=1447641279789646.
Вивчав графічний дизайн у приватній середній школі мистецтв та дизайну (SSUŠD) у Празі. Здобув ступінь бакалавра в Університеті прикладного права. За його твердженням, він навчався у цьому навчальному закладі під час внесення змін до Цивільного кодексу, що відбулися у 2012 році (у 2014 році Міністерство освіти обмежило акредитацію університетом програм бакалаврату). У червні 2025 року здобув ступінь магістра в Університетський коледж у Празі та захистив дисертацію, в якій розглядав погляди Вацлава Клауса на зовнішню політику США. Науковим керівником дисертації був Ян Ейхлер.
Підприємницька діяльність Згідно з його твердженнями у книзі «Hranatá legenda», Турек відкрив власний бізнес ще під час навчання на бакалавраті. За його словами, він «працював автомеханіком». У 2010—2011 роках мав торговельну ліцензію на надання послуг комунального харчування, які здійснював у барі у празькому районі Ходів.
2015 року самостійно опублікував книгу «Paraziti v nás», присвячену спірним медичним методам, автором якої є його мати Елені Туркова, прихильниця гомеопатіїhttps://www.knihovny.cz/Record/mkmost.1012735?sid=17042557. Друге видання книги вийшло друком 2017 року в одній з його компаній Zapper-Club. Під час пандемії COVID-19 та ж компанія, в якій він був єдиним партнером до серпня 2023 року й одним із двох директорів до лютого 2022 року, займалася пропозицією сумнівних пакетів «імунітету». Чеське державне управління з інспекції сільського господарства та продовольства попередило про цю компанію. Турек заперечував свою причетність до цих дій.
У період з 2014 по 2017 рік отримував переважно готівкові платежі у розмірі від сотень тисяч до мільйонів крон за ремонт і продаж автомобілів, не маючи при цьому необхідної згідно із законом торговельної ліцензії на цю діяльність. У жовтні 2025 року він відмовився повідомити, чи оподатковувався цей дохід. Однак під час розслідування однієї справи у 2021 році Турек повідомив поліції, що не сплатив податок з доходу від продажу та ремонту автомобіля марки Jaguar у розмірі 3,6 мільйона крон (гранична сума, що не оподатковувалася такого доходу на той момент, становила 30 000 чеських крон)https://www.seznamzpravy.cz/clanek/domaci-kauzy-turek-na-policii-miliony-za-prodej-a-opravu-jaguaru-jsem-nezdanil-.
Турек протягом шести років (2016—2022) був членом статутного органу езотеричного магазину Zapper-Club s.r.o. У цьому магазині продавався прилад Zapper, який, як стверджувалося, мав знищувати паразитів і мікроби шляхом генерації «частот», а також нібито лікувати рак. Однак функціональність пристрою не була фізично підтверджена, за що компанія отримала антипремію «Срібний блукаючий валун» (Stříbrný Bludný balvan) від чеського клубу скептиків «Сізіф» (Český klub skeptikov Sisyfos), а критики стверджували, що це класична афера з хворими людьми. Філіп Турек захищався від звинувачень, стверджуючи, що бізнес нібито належав його сестрі, і він не мав до нього жодного відношення, хоча він був керівним директором протягом шести років, тобто особою, юридично відповідальною за дії юридичної особи, що розглядається.
У липні 2024 року Турек був останнім чеським депутатом Європарламенту, який опублікував обов'язкову декларацію про особисті інтереси. За його словами, він отримував близько 125 000 крон на місяць як керівний директор компанії Art of Performance і таку ж суму від Transgas. Він також мав безоплатно обіймати посаду президента клубу «Ягуар» і посла Західно-Богемської асоціації циганських підприємцівhttps://www.idnes.cz/zpravy/domaci/filip-turek-prohlaseni-prijmy-evropsky-parlament.A240718_164321_domaci_tof. Проте, за даними газети «Hospodářské noviny», згадані компанії Art of Performance і Transgas за звітний період отримали лише незначний дохід, тому видання вважало такий дохід Турека від них несподіваним. Проте сам Турек стверджував, що обидві компанії вже досягли кращих економічних результатів, причому Transgas отримувала, серед іншого, прибуток від продажу його автобіографічної книги «Hranátá legenda», яка вийшла друком 2024 року. В іншій декларації він вказав дохід у розмірі 10 000 євро від консультування в автомобільній галузі, що організація Transparency International розцінила як проблематичний конфлікт інтересів. Журналісти Катержина Махдалова та Міхал Шкоп, що спеціалізуються на аналізі даних, повернулися до питання про неясні доходи Турка у травні та жовтні 2025 року, вказавши на невідповідність між доходами, заявленими Турком в офіційних звітах Європейському парламенту, та бухгалтерською звітністю якої документів його компаній, представленої в Збірнику документів, згідно з якою Турек не отримав жодної крони у 2022—2024 роках, а його власні публічні заяви, за їхніми словами, містили кілька варіантів. Після обрання до Європейського парламенту Турек розширив свою бізнес-ліцензію. Однак, попри те, що він задекларував значний дохід, він не був зареєстрований для сплати податку на додану вартість, для якого такий дохід є юридичним зобов'язанням.
Політична діяльність З 2022 року коментував політичну ситуацію, співпрацюючи з інтернет-телебаченням «VOX TV», де брав участь у програмі «Požnich k Turkovi», а також у програмі «Цілком таємно» на «Xaver Live» (XTV).
Депутат Європарламенту На виборах до Європейського парламенту у червні 2024 року був лідером коаліції «Присяга та Автомобілісти» (Přísaha a Motoristé). Балотувався як безпартійний, якого номінувала у список рух Присягаhttps://www.volby.cz/pls/ep2024/ep2111?xjazyk=CZ&xv=1&xt=2&xstrana=9. Під час передвиборчої кампанії неодноразово допускав вульгарні критичні зауваження на адресу політиків і громадських діячів, зокрема голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, телеведучої Вероніки Седлачкової, політикині Дануше Нерудової й інших. Назвав празький прайд-парад маршем девіантів, що завдає шкоди всім «нормальним гомосексуалам». Яна Бобошикова звинуватила Турку в тому, що у своїх постах у соціальних мережах, він відправляв Петра Келлнера в газову камеру, називав його свинею, погрожував фізичною розправою і використовував інші вульгарні висловиhttps://www.irozhlas.cz/zpravy-domov/dnesni-konzervativni-levice-prevzala-radu-temat-pravice-z-90-let-i-proto-jsem_2504301010_jgr.
Обраний депутатом Європарламенту та загалом набрав 152 196 преференційних голосів, що стало другим за величиною показником серед кандидатів від усіх партій. Коаліція «Присяги та Автомобілістів» також мала наймолодших виборців серед усіх виборчих суб'єктів. Середній вік виборців становив 38 років. У Європейському парламенті входив до фракції «Патріоти за Європу» і став членом комітету з навколишнього середовища, охорони здоров'я та безпеки харчових продуктів, а також комітету з промисловості, досліджень та енергетики та комітету з внутрішнього ринку та захисту прав споживачів.
19 вересня 2024 року став делегатом Європейського парламенту зі зв'язків з Іраном і країнами Центральної Азії. 10 жовтня зустрівся з послом Саїдом Маджідом Башимом в іранському посольстві, що Турек виправдав як можливість ознайомитись з дипломатичною обстановкою; за його словами, він обговорив з Башимом геополітику та можливості взаєморозуміння між Чехією та Іраном. Про зустріч повідомила журналіст Сабіна Слонкова з проєкту «Neovlivní.cz», зазначивши, що зустріч відбулася за кілька днів після візиту іранського посла до think tank «Інститут Вацлава Клауса». Там Баші зустрівся з Вацлавом Клаусом, який раніше висловив підтримку партії Автомобілістів. Виконавчий директор Інституту Вацлава Клауса, Іржі Вайгл, заявив, що «усталеною традицією є те, що іноземні посли після прибуття також за власною ініціативою роблять візит ввічливості колишньому президентові Республіки». Баші став послом у вересні 2022 року, більш ніж за два роки до зустрічі.
Згідно з рейтингом впливу чеських депутатів Європарламенту станом на липень 2025 року, складеного Інститутом «EUROPEUM», Турек був одним із найменш впливових чеських депутатів Європарламенту в ЄС, проте його вплив на чеські дискусії про пріоритети в ЄС був вищим за середній серед чеських депутатів Європарламенту.
У грудні 2024 року на з'їзді Автомобілістів обраний почесним президентом партії, хоча й не був її членом.
Депутат Парламенту Чехії У травні 2025 року, після кількох місяців спекуляцій, Турек підтвердив, що балотуватиметься на осінніх парламентських виборах до Палати депутатів Парламенту Чехії як безпартійного кандидата та лідера виборчого списку партії Автомобілістів у Середньочеському краї. Обраний депутатом Палати депутатів, отримавши 20 232 преференційні голоси. У зв'язку з обранням до національного парламенту, його мандат депутата Європейського парламенту автоматично закінчивсяhttps://ct24.ceskatelevize.cz/clanek/domaci/turka-na-postu-europoslance-nahradi-exministr-stanek-365777. Через кілька днів після виборів, Турек заявив, що, на його думку, можливе його призначення міністром закордонних справ у новому уряді Андрея Бабіша. Проте, згідно з інформацією новинного сайту «Aktuálně.cz», президент Петро Павло засумнівався у можливості призначення Турка на цю посаду. Можливість того, що Турек стане міністром закордонних справ, також піддалася критиці з боку деяких співробітників чеського МЗС та низки експертів. Коли 11 жовтня видання «Deník N» опублікувало нібито раніше опубліковані Турком вульгарні і нетерпимі повідомлення в соціальних мережах, політики з урядової коаліції, що йде, відкинули його кандидатуру як непридатну для міністерського посту, а претендент на посаду прем'єр-міністра Андрій Бабіш назвав це серйозною проблемою, яку він має намір обговорити із представниками Автомобілістівhttps://www.irozhlas.cz/volby/je-zavazne-reaguje-babis-na-kauzu-smazanych-turkovych-prispevku-planuje-schuzku_2510111040_dns. 24 жовтня 2025 року Турек визнав, що партія має кілька кандидатів на посаду міністра закордонних справ, і тому його призначення на цю посаду не гарантовано. Тим часом Турек був обраний заступником голови Комітету з європейських справ і заступником голови Комітету з закордонних справ.
Кандидатура на пост міністра довкілля